Рішення № 43025361, 10.03.2015, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/12717/14-ц

№ производства 2/646/163/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.2015 року м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Васильєвої О.О.

при секретарі - Козирєві А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ КБ "ПриватБанк" в особі Харківського ГРУ про визнання договорів поруки припиненими,-

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулись до суду із позовною заявою до ПАТ КБ "ПриватБанк" в особі Харківського ГРУ, у якій просять суд визнати договори поруки, укладені між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 припиненими з 24.10.2008 року.

В обґрунтування позову зазначили, що оскаржувані договори поруки є припиненими внаслідок невиконання кредитором своїх зобов'язань, передбачених договорами та законом.

В судовому засідання представник позивача підтримав доводи, викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

25.04.2005 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договори поруки.

Згідно п. 2, 3 вказаного договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.

Також, п.1 вказаного договору встановлено, що предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором від 25.04.2005 року за кредитом у сумі 250000,00 грн. зі строком погашення до 24.04.2008 року та зі сплатою 20 відсотків за користування кредитом.

Як вбачається з рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21.08.2007 року з позивачів, що є поручителями, стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 263477,26 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Вказані договори поруки підписані позивачами, що не заперечувалося у судовому засіданні представником, без будь-яких застережень.

Згідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Нормами статті 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема, відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

При цьому, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення яких здійснює поручитель.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно до п.24 Постанови №5 від 30.03.2012 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як зазначалося вище, відповідач у справі, що є кредитором за оскаржуваними договорами, у встановлений законом строк, звернувся до суду шляхом пред'явлення позову до поручителів, тобто позивачів у справі, а відтак, строк, визначений ч.4 ст.559 ЦК України, не сплинув.

Таким чином, судом не встановлено підстав, визначених у статті 559 ЦК України, для припинення договору поруки.

З огляду на викладене, правові підстави до задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 215, 252, 253, 509, 526, 553, 554, 555, 559, 626 ЦК України, суд,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ КБ "ПриватБанк" в особі Харківського ГРУ про визнання договорів поруки припиненими - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення у повному обсязі виготовлено 10.03.2015 року о 14-00 год.

Суддя О.О.Васильєва