Рішення № 43023265, 24.02.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1323/3716/12 Головуючий у 1 інстанції: Микитчин І.М.

Провадження № 22-ц/783/273/15 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.

при секретарі: Бадівській О.О.

за участю: представників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернулася з позовом в суд про поділ спільного майна подружжя та просить залишити у власності відповідача ОСОБА_4 автомашину Ssangyong - Ssang Yong Actuon Sport дв. НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 120 000 гривень, стягнувши з нього в її користь 60 тисяч гривень; визнати за нею право власності на половину вкладу в банківському металі, що знаходиться в AT "Банк "ОСОБА_6 та Кредит" з врахуванням суми процентних нарахувань; стягнути з відповідача половину вартості земельної ділянки розміром 0, 1034 га в селі Заплатин Стрийського району в сумі 6 400 гривень; стягнути з відповідача 60 тисяч гривень спільних заощаджень, повернутих відповідачу гр-ном ОСОБА_7, а також стягнути з відповідача понесені нею судові витрати. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач ОСОБА_4 - її чоловік, шлюб з яким вони зареєстрували 20 травня 2004 року в Стрийському міському відділі РАЦС Львівської області, актовий запис № 97. В січні 2012 року відповідач залишив сім'ю. Коли вона запропонувала мирно вирішити питання поділу спільного майна, відповідач заявив їй, що зробить все можливе, щоб залишити її "без всього". Саме тому вона вирішила звернутись в суд з позовом про поділ спільного майна. За час спільного проживання з відповідачем вони придбали вищенаведене майно. Також зазначає, що в ПриватБанку в м. Стрий по вулиці Дрогобицькій 5 на ім'я відповідача відкритий рахунок, на якому також є їхні спільні заощадження. Відповідач забрав документи, які підтверджують відкриття рахунку та суму на ньому. Саме тому вона не можу назвати точної суми вкладу.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 липня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5: половину вартості автомобіля Ssangyong - Ssang Yong Actuon Sport дв. НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, 60 250, 00 гривень; половину вартості земельної ділянки розміром 0, 1034 га в селі Заплатин Стрийського району кадастровий номер 4625388800:01:012:0039 в сумі 6 426,17 гривень; половину понесених нею витрат за проведення експертизи в сумі 765,00 гривень; половину сплаченого нею судового збору в сумі 932,00 гривні.; витрати на правову допомогу в сумі 350,00 гривень, а всього 68 723,17 (шістдесят вісім тисяч сімсот двадцять три гривні 17 копійок). В решті позову відмовлено за недоведеністю.

Скасувано заходи забезпечення позову встановлені ухвалою Стрийського міськрайонного суду від 07.06.2012 року, а саме: знято арешт на: автомобіль "Ssangyong -Ssang Yong Actuon Sport", дв. НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1; депозитний рахунок № НОМЕР_3, за договор № 928/16 про банківський строковий вклад у банківському металі в АТ "Банк "ОСОБА_6 та Кредит" від 22 березня 2011 року; знято заборону відчуження ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 0,1034 га. в с. Заплатин Стрийського району Львівської області згідно Державного акту на ім'я ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 739389 від 20 лютого 2007 року, до вирішення позову по суті.

Дане рішення оскаржив ОСОБА_4 подавши апеляційну скаргу, якій зазначає, що судом першої інстанції належним чином не перевірено доводи позивачки: чи жили, живуть разом та за якою адресою; чи вели вони спільне господарство; чи мали вони спільний бюджет; чи носили їх стосунки усталений характер; не встановлено факт придбання спільного майна за кошти позивачки. Вказує, що земельна ділянка, право користування якою виникло в одного з подружжя у зв'язку з реалізацією ним свого права на одержання частки із земельного фонду, не є спільною сумісною власністю подружжя незалежно від часу її подальшої приватизації. Звертає увагу, що суд визнаючи вартість спільного автомобіля, взяв до уваги висновок автотоварознавчої експертизи від 30.05.2014 р. де вказано, що дана експертиза проводилась у відсутності автомобіля.

Просить скасувати рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 липня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5.

Також рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 липня 2014 року оскаржила ОСОБА_5 В апеляційній скарзі зазначає, що не врахування судом при поділі спільного майна подружжя вартості депозиту внесеного під час подружнього життя, за спільні кошти є порушення прав позивача, засад рівності подружжя при користуванні, розпорядженні, володінні спільним майном.

Просить змінити рішення Стрийського міськрайонного суду від 28 липня 2014 року у тій частині, в якій суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення половини вартості банківського строкового вкладу у банківському металі в АТ «ОСОБА_6 та Кредит» на який було внесено банківський метал (золото) вагою 320 гр. на строк з 22 березня 2011 року по 22 березня 2013 року на суму на день підписання договору 116 764 грн. 02 коп. та задовольнити дану позовну вимогу у повному обсязі. В інших частинах рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає до задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_4 до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. На підставі ст.ст. 10, 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає зазначеним вимогам.

ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_8 20 травня 2004року, що підтверджується свідоцтвом про одруженням НОМЕР_4 від 20.05.2004року, який на даний час не розірваний (а.с. 9).

Районним судом встановлено, що згідно видаткової накладної № 37 від 25.01.2008 року ОСОБА_4, перебуваючи в шлюбі, придбав автомашину Ssangyong - Ssang Yong Actuon Sport дв. НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, який придбано в 2008 році за 153 217 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними та, або шлюбним договором.

Відповідно до роз'яснень п. 22.Постанови № 11 Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Задовольняючи вимогу ОСОБА_5 в частині стягнення половини вартості автомобіля Ssangyong - Ssang Yong Actuon Sport дв. НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, районний суд прийшов до правильного висновку, що даний автомобіль був придбаний в 2008 році під час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Як встановлено судом, що згідно висновку № 727 автотоварознавчої експертизи від 30.05.2014 року вартість автомобіля становить 120 500,00 гривень (а.с. 185-186).

Доводи апеляційної скарги щодо незгоди із стягненням з ОСОБА_4 половини вартості автомобіля Ssangyong - Ssang Yong Actuon Sport дв. НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі спростовуються матеріалами справи і не відповідають вимогам закону.

Задовольняючи вимогу ОСОБА_5 в частині поділу земельної ділянки розміром 0,1034 га, що знаходиться в с. Заплатин Стрийського району Львівської області, районний суд зазначив, що оскільки право власності на спірну земельну ділянку розміром 0,1034 га, що знаходиться в с. Заплатин Стрийського району Львівської області вартістю 12 854,32 гривні, відповідач згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 739389 набув під час шлюбу 20 лютого 2007 року, то суд вважав, що вона є спільною сумісною власністю подружжя та залишив її у власності відповідача, стягнувши з нього в користь позивачки половину її вартості в сумі 6 426,17 гривень.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 739389 ОСОБА_4 на підставі рішення 21 сесії 4 скликання від 31.03.2005р. № 333 Заплатинської сільської ради є власником земельної ділянки площею 0,1034 га, що розташова в с. Заплатин Стрийського району Львівської області (а.с. 11).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про задоволення вимог про поділ земельної ділянки розміром 0,1034 га, вартістю 12 854,32 гривні з наступних підстав.

Згідно із частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Законом України від 11 січня 2011 року № 2913-VI «Про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя», який набрав чинності 8 лютого 2011 року, статтю 61 СК України доповнено частиною п'ятою, якою передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Колегія суддів вважає, що визнаючи спірну земельну ділянку, яка одержана відповідачем ОСОБА_4 відповідно до рішення 21 сесії ІV скликання від 21.03.2005р.№333 Заплатинської сільської ради, спільною сумісною власністю подружжя, суд безпідставно керувалися частиною п'ятою статті 61 СК України, застосувавши цю норму закону до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності, тому вимога щодо стягнення половини вартості земельної ділянки площею 0,1034 га, що розташова в с. Заплатин Стрийського району Львівської області в розмірі 6 426, 17 гривень задоволенню не підлягає.

Колегія суддів вважає, що районний суд не врахував правову позицію, висловлену ВСУ при розгляді справи № 6-175цс12, яка в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що є підставою для скасування рішення суду в частині задоволення вимоги ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_4 половини вартості земельної ділянки розміром 0,1034 га в с. Заплатин Стрийського району кадастровий номер 4625388800:01:012:0039 в сумі 6 426, 17 грн. та в цій частині слід відмовити.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Відмовляючи в задоволенні позовних в частині стягнення половини вартості банківського строкового вкладу у банківському металі, суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про те, що позивачкою не надано доказів наявності на рахунку банківського металу чи грошових коштів.

Однак колегія суддів вважає, що вимога про стягнення половини вартості банківського строкового вкладу у банківському металі в AT «Банк «ОСОБА_6 та Кредит» на який було внесено банківський метал (золото) вагою 320 гр. на строк з 22 березня 2011 року по 22 березня 2013 року на суму на день підписання договору 116 764 гр. 02 коп., підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно договору № 928/16 про банківський строковий вклад у банківському металі в AT «Банк «ОСОБА_6 та Кредит» від 22 березня 2011 року відповідачу був відкритий депозитний рахунок № НОМЕР_3.001.001, на який було внесено банківський метал (золото) вагою 320 гр. на строк з 22 березня 2011 року по 22 березня 2013 року на суму на день підписання договору 116 764 гр. 02 коп. За користування банківським металом банк зобов'язувався сплачувати відповідачу 5, 50 % річних (а.с. 13).

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 20 січня 2015 року зобов'язано АТ Банк «ОСОБА_6 та кредит» надати докази по справі.

Відповідно до листа АТ Банк «ОСОБА_6 та кредит» вих. №157 від 05.02.2015р. надано суду інформацію, що депозитний рахунок № 928/16 від 22.03.2011р. у банківському металі на ім'я ОСОБА_4 був розірваний за заявою клієнта достроково 29.05.2012р. і закритий 30.05.2012 р., тобто під час перебування сторін у шлюбі.

Колегія суддів приходить до висновку, що районним судом при ухваленні оскаржуваного рішення не було взято до уваги договір № 928/16 від 22 березня 2011 року про банківський строковий вклад у банківському металі в AT «Банк «ОСОБА_6 та Кредит» та не в повній мірі з'ясовано обставини справи.

Колегія суддів вважає, що рішення районного суду слід скасувати в частині відмови в задоволенні стягнення з ОСОБА_4 половини вартості банківського строкового вкладу у банківському металі в АТ «ОСОБА_6 та Кредит» на який було внесено банківський метал (золото) вагою 320 гр. на строк з 22 березня 2011 року по 22 березня 2013 року на суму на день підписання договору 116 764 грн. 02 коп., а саме 58 382грн. 01 коп. та задовольнити дані вимоги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин справи.

Щодо вимог позивачки про стягнення з відповідача в її користь 60 тисяч гривень спільних заощаджень, повернутих відповідачу позичальником ОСОБА_7, районний суд прийшов до висновку, що дана позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки позивачкою не надано доказів укладення договору позики між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на суму 120 000,00 гривень і повернення даних коштів.

В частині вимог позивачки про стягнення з відповідача в її користь 60 тисяч гривень спільних заощаджень, рішення районного суду не оскаржується і підстав для скасування передбачених ч.3 ст. 303 ЦПК України колегія суддів не вбачає, а тому підлягає залишенню в цій частині без змін.

Згідно вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 липня 2014 року скасувати та ухвалити нове.

Відмовити ОСОБА_5 в задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_4 половини вартості земельної ділянки розміром 0,1034 га в с. Заплатин Стрийського району кадастровий номер 4625388800:01:012:0039 в сумі 6 426, 17 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 половини вартості банківського строкового вкладу у банківському металі в АТ «ОСОБА_6 та Кредит» на який було внесено банківський метал (золото) вагою 320 гр. на строк з 22 березня 2011 року по 22 березня 2013 року на суму на день підписання договору 116 764 грн. 02 коп., а саме 58 382грн. 01 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий Л.Б. Струс

Судді М.М. Шандра

Н.Л. Шумська