Рішення № 43022747, 26.02.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/563/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Бершадська О. В.

Доповідач Мурашко С. І.

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого судді - Мурашка С.І.

Суддів - Бубличенко В.П., Сукач Т.О.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Кіровограді Кіровоградської області до ОСОБА_3 про стягнення зайво виплачених коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, яка представляє інтереси ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 січня 2015 року і

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області звернулось до суду позовом до ОСОБА_3 про стягнення зайво виплачених коштів в сумі 22114,35 грн.

Позивач зазначав, що 27.07.2001 року відкрите акціонерне товариство «Кіровоградбуд», передало до відділення Фонду справу ОСОБА_3, потерпілої від нещасного випадку на виробництві, для подальшого продовження страхових виплат.

Дана справа містила довідку, видану ВАТ «Кіровоградбуд» про те, що розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого, становив 87,30 грн.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відділенням Фонду постановою №398/1 від 27.07.2001 року було продовжено раніше призначену відповідачу страхову виплату у розмірі 87,30 грн., з подальшим перерахуванням у відповідності до ч. 2 ст. 29 Закону -1105.

03 березня 2009 року актом прийняття-передачі відділенням Фонду прийняло довідку № 18 від 16 лютого 2009 року про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілої ОСОБА_3, виданої ліквідатором ВАТ «Кіровоградбуд» ОСОБА_5, згідно якої станом на 01 квітня 2001 року розмір втраченого заробітку ОСОБА_3 становить 189,87 грн.

На підставі нової довідки відділенням Фонду здійснено перерахунок страхових виплат: призначено доплату в розмірі 19270,23 грн. та призначено перераховану щомісячну страхову виплату з 01.03.2008 року в розмірі 611,36 грн..

З окремої постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2013 р., отриманої 20 січня 2014 року, відділенню Фонду стало відомо про виявлення під час розгляду кримінальної справи порушень закону та про необхідність вжиття заходів по зупиненню перерахунку незаконно отриманих коштів.

Постановою відділення Фонду від 20 січня 2010 року потерпілій ОСОБА_3 припинено нарахування та виплата щомісячних страхових виплат у збільшеному розмірі з 01 листопада 2009 року та продовжено раніше призначену щомісячну страхову виплату.

Відділенням Фонду ОСОБА_3 здійснено переплату у вигляді доплати за період з 01 квітня 2001 року по 01 березня 2009 року в сумі 19270,23 грн. та зайво перерахованих коштів за період з 01 березня 2009 року по 01 листопада 2009 року в сумі 2808,56 грн., всього 22114,35 грн.

Вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2013 року у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України встановлено відсутність документального підтвердження того, що потерпіла ОСОБА_3 зверталася до підприємства з заявою про здійснення перерахування розміру відшкодування шкоди. Документи, на підставі яких відділенням Фонду 05.03.2009 року здійснювався перерахунок страхових виплат ОСОБА_3, є підробленими.

Посилаючись на ст.1212 та п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України, з підстав недобросовісності набувача, позивач просив суд стягнути з відповідачки безпідставно отримані кошти в сумі 22114,35 грн. (а.с. 1-5).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 січня 2015 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області незаконно отримані кошти у розмірі 22114,35 грн. ( а.с. 62-65).

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, яка представляє інтереси ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову (а.с.71-75).

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_4 підтримала апеляційну скаргу з посиланням на викладені в ній обставини, представник відділення Фонду Чурманов В.С. заперечував проти доводів апеляційної скарги, надав письмове заперечення.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Проте, вказаним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відділення Фонду провело розрахунок та виплату коштів, які були отримані потерпілою ОСОБА_3, на підставі підроблених документів, мала місце недобросовісність набувача, тому кошти підлягають поверненню.

Також суд вважав, що позивач не пропустив строк позовної давності, оскільки про факт підробки документів позивачу стало відомо лише після отримання окремої постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області з 27 липня 2001 року, має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, що отримане 26 лютого 1993 року.

Висновком МСЕК від 03 квітня 2002 року потерпілій ОСОБА_3 встановлена стійка втрата професійної працездатності 40% та 3 група інвалідності і постановою відділення Фонду від 27 липня 2001 року №398/1 їй продовжено виплату раніше призначеної страхової виплати у вигляді щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 87,30 грн. (а.с.31).

Постановою відділення Фонду від 05 березня 2009 року № 1109/398/398/16 потерпілій ОСОБА_3, відповідно до статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон), призначено з 01 березня 2008 року перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 611,36 грн. (а.с.32).

Також, постановою відділення Фонду від 05 березня 2009 року № 1109/398/398/17 ОСОБА_3 призначено доплату страхової виплати «щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності» в розмірі 19270,23 грн. за березень 2009 року. Підстава для призначення доплати: перерахунок згідно нової довідки наданої підприємством (а.с.33).

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 22.11.2002 р. № 010-1202-21 та інформаційного листа виконавчої дирекції Фонду № 33 від 04.04.2003 року № 020692, робочі органи виконавчої дирекції Фонду зобов'язані приймати нові довідки про розміри щомісячних страхових виплат у разі: 1) коли ці суми перераховані підприємствами самостійно, 2) за заявами потерпілих, 3) на вимоги державних інспекторів праці, 4) за рішеннями судів через порушення законодавства з питань відшкодування шкоди в період до 01 квітня 2001 року за вимогами нормативних документів, що мали чинність в період до 01 квітня 2001 року.

Постановою відділення Фонду від 20 січня 2010 року № 1109/398/398/27, відповідно до статей 38,40 Закону, припинено з 01 листопада 2009 року виплату ОСОБА_3 щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 649,87 грн. Причина припинення: лист про усунення порушень встановлених ревізією від 15.01.2010 року № 08-14/28 (а.с.34).

З 01 листопада 2009 року потерпілій ОСОБА_3 продовжено виплату щомісячної страхової виплати, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 298,80 грн. (а.с.35).

За таких обставин правильними є доводи апеляційної скарги про те, що перебіг позовної давності починається з дати доведення позивачеві до виконання листа про усунення порушень встановлених ревізією від 15.01.2010 року № 08-14/28.

Як на підставу для задоволення позовних вимог, позивач вказує на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2013 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 2 ст.366 КК України.

Вироком встановлено, що ОСОБА_6 вступила в злочинну змову на вчинення підроблення з ОСОБА_8, який наказом №77-к від 28.08.2007 року, начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кіровоградській області, з 03.09.2007 року призначений завідувачем сектора правової роботи відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Кіровограді.

Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_8, в приміщенні свого службового кабінету відділення Фонду у м. Кіровограді, з використанням комп'ютерної та копіювальної техніки, складав і видавав від імені ліквідаторів підприємств завідомо неправдиві офіційні документи: перерахунок розміру відшкодування шкоди, довідки про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілих, акти прийняття-передачі нової довідки про розмір щомісячних страхових виплат потерпілих, шляхом внесення неправдивих відомостей щодо розміру проведення перерахунку відшкодування шкоди, втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат і передавав ці документи ОСОБА_6

ОСОБА_6 з метою використання підроблених офіційних документів, складала і видавала від імені ліквідатора завідомо неправдиві документи а саме: підписувала від імені дійсного ліквідатора перерахунки розміру відшкодування шкоди, довідки про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особових справ потерпілих, зазначених у вироку, акти прийняття-передачі нових довідок про розмір щомісячних страхових виплат потерпілих, завіряла їх.

На підставі складених та виданих ОСОБА_6 та ОСОБА_8 завідомо неправдивих офіційних документів, працівниками сектору відшкодування шкоди потерпілим, відділенням ВД ФСНВ у м. Кіровограді проводились перерахунки щомісячних страхових виплат потерпілим, складались проекти постанов про призначення потерпілим перерахованих щомісячних страхових виплат та про призначення доплати.

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 травня 2012 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року, кримінальну справу по його обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1,2 ст.190, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 , ч.2 ст.366 КК України - закрито.

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Зміст вироку свідчить про те, що відповідачка ОСОБА_3 у кримінальній справі допитувалась в якості свідка, безпосередньо відносно неї вирок не ухвалювався (а.с.12-29).

Допитана в якості свідка у кримінальній справі ОСОБА_3 пояснила, що приблизно в лютому 2009 року ОСОБА_8 повідомив їй про можливість здійснення перерахунку страхових виплат, за що вона повинна буде віддати йому 60% тих коштів, що отримає, на що вона погодилася.

В середині квітня 2009 року до неї зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що перерахунок страхових виплат проведено та попросив розрахуватися з ним, але отримавши кошти зі свого рахунку вона відмовилася віддавати йому частину отриманих коштів.

Згідно ч. 10 ст. 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. №1105-XIV (далі - Закону) - «Суми одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом соціального страхування від нещасних випадків, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

Відповідно до п.1.9 Порядку призначення, перерахунку та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду від 27.04.2007р. №24 повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі постанови робочих органів виконавчої дирекції Фонду, якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують проти підстав і розміру відрахування.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі № 6-91цс14 від 2 липня 2014 року, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, вважав встановленим вироком суду, що документи на підставі яких відділенням Фонду здійснено перерахунок страхових виплат потерпілій ОСОБА_3 є підробленими і ОСОБА_3 вступила у зговір з ОСОБА_8 про проведення перерахунку страхових виплат незаконним шляхом.

Однак, такий висновок суду не ґрунтується на матеріалах справи, спростовується самим змістом вироку Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2013 року.

Так, у вироку зазначено, що висновком додаткової судово-економічної експертизи № 121, по кримінальній справі № 1111/3190/12 від 01 листопада 2013 року, встановлено відсутність документального підтвердження, зокрема, що працівниця ВАТ «Кіровоградбуд» потерпіла ОСОБА_3 зверталася до підприємства з заявою про здійснення перерахування розмірів відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, виходячи з середньої заробітної плати відповідних працівників підприємств, установ, організацій за січень-квітень 1992 року, відкоригованого на величину фактичного підвищення тарифних ставок і посадових окладів, чи здійснювало зазначене підприємство перерахунок постраждалому розміру відшкодування шкоди, з урахуванням висновку судово-економічної експертизи № 3/2 та інших матеріалів кримінальної справи та у розрізі наданих на дослідження документів, перерахунок щомісячної страхової виплати та доплати страхової виплати, за період 2008-2009 роки, здійснено відділенням ВД ФСНВ у м. Кіровограді працівнику ВАТ «Кіровоградбуд» ОСОБА_3 не у відповідності до норм та вимог чинного законодавства України (а.с.27).

Таким чином вказаним вироком суду, Актом позапланової ревізії від 14 грудня 2009 року встановлено, що перерахунок щомісячних виплат та доплати здійснено ОСОБА_3 на підставі документів, які фактично відсутні, а не підроблені, як безпідставно вважав встановленим суд першої інстанції.

Твердження позивача, що ОСОБА_3 вступила у зговір з ОСОБА_8 з метою отримання коштів від Фонду, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Сукупність наявних справі доказів свідчать про те, що відділенню ВД ФСНВ у м. Кіровограді було заподіяно матеріальну шкоду внаслідок злочину.

Як пояснив представник Фонду, у кримінальній справі з цивільним позовом до обвинувачених Фонд не звертався.

Оскільки, не встановлено факту, що ОСОБА_3 недобросовісно отримала грошові коштів, які є відшкодуванням шкоди завданої каліцтвом, суд першої інстанції, не застосувавши до спірних правовідносин положення статті 1215 ЦК України, дійшов помилкового висновку про те, що вказані грошові кошти підлягають поверненню з підстав, передбачених статтею 1212 ЦК України.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права відповідно до п.п.2,3,4 ст.309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.209, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка представляє інтереси ОСОБА_3, задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 січня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Кіровограді Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_3 зайво отриманих коштів в розмірі 22114 грн. 35 коп., відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: