Рішення № 43021797, 26.02.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/1320/15 Головуючий у 1 інстанції: Суркова В.П.

Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Кочеткової І.В., суддів Маловічко С.В., Воробйової І.А.

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надання послуги з газопостачання, -

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» звернулось до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з газопостачання.

В позові зазначає, що 15.07.2014р. був скасований судовий наказ від 24.06.2014р. про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з газопостачання, тому у відповідності до ст. 101 ЦПК України вони звертаються до суду з позовом. В обгрунтування позову вказує, що відповідачі мешкають в квартирі АДРЕСА_1 та користуються послугами ПАТ «Запоріжгаз», але оплату за надані послуги не вносять, тому за період з 01.01.2008 року по 29.11.2014 року у них утворилась заборгованість у розмірі 2302,84 грн., яку вони не бажають погашати в добровільному порядку. Тому позивач просить стягнути з відповідачів вказану суму в солідарному порядку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

На вказане рішення ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з газопостачання в межах строку позовної давності у сумі 1472,66 грн. та судовий збір у розмірі 365,40 грн.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з підстав, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, районний суд виходив із того, що відповідачі мають заборгованість за послуги з газопостачання станом на 01.12.2014р. у розмірі 2302 грн. 84 коп., але вона не підлягає стягненню у зв»язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Судова колегія не погоджується з такими висновками районного суду, оскільки вони суперечать положенням норм матеріального права, якими врегульовано питання строків позовної давності, та не відповідають наявним матеріалам справи.

З матеріалів справи вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_4, про що до позовної заяви долучено довідку МКП «Основаніє» від 23.07.2013р. ( а.с. 11).

В апеляційній інстанції з»ясовано, що вказана квартира належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, а інші зареєсровані в квартирі особи є членами її сім»ї.

Відповідно до Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою КМУ від 09.12.1999р. № 2246 та договору «Про надання послуг з газопоста-чання» від 05.07.2007р. № 1041203442, укладеного між ВАТ «Запоріжгаз», правонаступником якого є ПАТ «Запоріжгаз», та ОСОБА_2, підприємство у період з 01.01.2008р. по теперішній час надає до квартири відповідачів природний газ, а споживачі користуються наданими послугами з газопостачання.

Згідно з п. 5 ч.3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язується сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст.ст. 156, 162 ЖК України члени сім»ї власника квартири, які мешкають з ним в належній йому кварирі, користуються цим житовим приміщенням нарівні з власником, і тому зобов»язані нарівні з власником брати участь у витратах на утримання квартири та оплаті комунальних послуг, якщо інше не визначено між ними договором.

Відповідно до пунтків 17, 29 Правил та п. 16 договору розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць, та боржник зобов»язаний робити оплату за надані послуги з газопостачання не пізніше 10 чилса насутпного місяця.

Судом встановлено, що квартира відповідачів приєднана до централізованої мережі газопостачання та послуги позивачем їм надавались, однак відповідачами не були оплаче-ні, у зв»язку з чим заборгованість складає 2 302,84 грн., яка нарахована за період з 01.01.2008 р. по 01.12.2014р.

За змістом п. 11 постанови КМУ від 09. 12. 1999 року " Про затвердження правил надання населенню послуг з газопостачання" у разі відсутності лічильника газу плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ. Пунктом 10 цієї постанови передбачено, що розрахунок за послуги з газопостачання здійснюється за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показниками лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу.

З 01.10.2014р. нарахування за газ здійснювалось позивачем на підставі постанови КМУ № 409 від 06.08.2014р. та цін на природний газ відповідно до постанов НКРЕ «Про роздрібні ціни на газ природний, що використовується для потреб населення» від 25.10.2008р. № 1239, від 13.07.2010р. № 812 та від 03.04.2014р. № 420.

Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не спростований відповідачами і проведений з урахуванням газового обладнання - ПГ «Електа», норм споживання та кількості зареєстрованих осіб, яких згідно довідки МКП «Основані» значиться - 4 особи.

Суд першої інстанції вважав, що відповідачем останню оплату послуг з надання газу здійснено 19.03.2011р., тому строк позовної давності спливає в квітні 2014р., в той час як позов позивачем пред»явлено тільки 01.12.2014р., тобто з пропуском строку позовної давності.

Однак цих висновків суд дійшов не врахувавши, що в червні 2014р. позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за послугу з газопостачання, який був виданий судом 24.06.2014р., але ухвалою суду від 15.07.2014р. був скасований за заявою відповідача.

Отже, зверненням до суду із заявою про видачу судового наказу в червні 2014р. позивач перервав строки позовної давності, які з цієї дати почали спливати заново, а також поновились на три роки назад від дати подання до суду такої заяви. Таким чином, в межі позовної давності входить період з червня 2011р. по грудень 2014р., в якому відповідачі мають заборгованість у сумі 1441,17 грн., яку з огляду на вимоги ст.ст. 156, 162 ЖК України з них слід стягнути в солідарному порядку.

В судовому засіданні ОСОБА_4 пояснював, що на теперішній час в квартирі зареєстровані тільки дві особи: він та ОСОБА_2, а інші знялись з реєстраційного обліку, тому просив здійснити перерахунок з урахуванням цих обставин.

Судом першої інстанції ці доводи ОСОБА_4 перевірялись в ході розгляду справи та суд визнав їх необгрунтованими, пославшись на невиконання відповідачами вимог, вказаних у підпункті 11 пункту 27 Договору про надання послуг з газопостачання, згідно з яким перерахунок вартості фактично наданих послуг з газопостачання здійснюється не більше як за шість місяців у разі відсутності споживача та/або членів його сім»ї на підставі поданої у місячний строк виконавцю письмової заяви з відповідним підтверджуючим документом. Та відповідачі ці встановлені судом обставини в апеляційному порядку не оскаржили, тобто фактично погодились з висновками суду в цій частині.

З долученої до справи довідки № 41/2304 від 10.12.2014р. житлового органу дійсно вбачається, що ОСОБА_3 знялась з реєстрації 20.08.2013р., а ОСОБА_4 - з 28.02.2012р. Проте, споживачі звернулись із заявою про перерахунок оплати за газ тільки в липні 2014р., але не додали до заяви підтверджуючих ці факти документи, у зв»язку з чим такий перерахунок їм не було проведено позивачем.

В судовому засіданні апеляційного суду з»ясовано, що тільки в грудні 2015р. споживачем надано позивачу довідку про кількість мешканців квартири, в якій зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4, але про дати зняття з реєстрації інших осіб відомостей в ній не містилось. Тому суд обгрунтовано вказував, що не мається підстав для перерахунку заборгованості.

З огляду на вказане, не дотримавшись порядку подання заяви та відповідних документів виконавцю послуг з постачання газу, споживачі самі позбавили себе можливості на перерахунок нарахованих за споживання газу сум за вказаний період.

Таким чином, колегія вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, а також відшкодування за рахунок відповідачів судового збору ( за подання позову та апеляційної скарги) пропорційно до задоволених вимог у сумі 365,40 грн., які слід стягнути у рівних частках по 121,80 грн. з кожного з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоржгаз» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 грудня 2014 року у цій справі скасувати.

Позов ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_3, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_4 в солідарному порядку на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», юридична адреса: м. Запоріжжя. Вул. Заводська, буд. 7, ЄДРПОУ 03345716, на п/р 260343010497 філії ЗОУ ВАТ Державного Ощадного банку України м. Запоріжжя, МФО 313957, заборгованість за послуги газопостачання за період з червня 2011р. по 01.12.2014р. у розмірі 1441 (одну тисячу чотириста сорок одної ) гривні 17 копійок.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» у ПАТ «КБ «Надра» м. Київа Центр на р/р 26009201164001, МФО 380764 судовий збір у сумі 121,80 грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кочеткова І.В.

Судді: Маловічко С.В.

Воробйова І.А.