Рішення № 43021226, 02.03.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26 А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2015 р. Справа № 918/2051/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Морозу С.Ю.,

розглянувши матеріали справи за позовом Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно - правового контролю України"

до Національного університету "Острозька академія"

про відшкодування шкоди в сумі 30 459 грн. 40 коп.

за участі представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Філіп'єв А.О., довіреність №1/2015 від 15.01.2015р.;

Волинчук В.О., довіреність №2/2014 від 08.06.2014р.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України відповідачу роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: У грудні 2014 Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно - правового контролю України" (далі Громадська організація) звернулась до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Національного університету "Острозька академія" (далі Університет) про відшкодування майнової шкоди в сумі 30 459 грн. 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог Громадська організація зазначає, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року дію Університету, що полягає у ненаданні інформації за запитом Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" визнано протиправною.

Також зазначив про те, що відповідач не надав позивачу публічну інформацію у вигляді належним чином засвідчених копій документів, а саме: статуту вищого навчального закладу (надалі ВНЗ); свідоцтва про реєстрацію; довідки про включення ВНЗ до Державного реєстру ВНЗ України з додатками; ліцензії ВНЗ та додатків до неї; довідки з ЄДРПОУ; правил прийому до ВНЗ у 2013 році; положення про приймальну комісію ВНЗ; наказу про затвердження складу приймальної комісії ВНЗ; плану роботи та графіку засідань приймальної комісії ВНЗ; дислокації приміщень, які задіяні для підготовки та проведення прийому абітурієнтів до ВНЗ; встановлення квот прийому до ВНЗ різних категорій осіб. Внаслідок ненадання зазначених документів позивачу була заподіяна матеріальна шкода, через невиконання останнім зобов'язання по договору про надання юридичних послуг від 11 березня 2013 року, у зв'язку із чим позивач поніс витрати у вигляді штрафних санкцій на суму 19 600 гривень.

Крім того, Громадська організація зазначила, що 20 травня 2013 року уклала договір про надання юридичних послуг, умови якого передбачали надання усного та письмового консультування, підготовки позовної заяви до адміністративного суду про визнання дій відповідача протиправними, сплативши їх виконавцеві 5 250 гривень. Також, позивач поніс витрати, пов'язані з відрядженням до міста Житомир для прийняття участі в судовому засіданні в адміністративній справі на загальну суму 309 гривень 40 коп., які також просить відшкодувати.

Крім цього, зазначив, що позивач 07 квітня 2014 року уклав договір про надання юридичних послуг з фахівцем в галузі права, які полягали у наданні правової допомоги Громадській організації шляхом усного та письмового консультування, підготовки до 01.08.2014 року позовної заяви про відшкодування матеріальної шкоди, внаслідок чого позивач сплатив виконавцеві за зазначені послуги 5 300 гривень.

Враховуючи наведені обставини, Громадська організація, посилаючись на ст. 1166 Цивільного кодексу України, просить стягнути з Університету 30 459 грн. 40 коп. відшкодування завданої майнової шкоди, а також судовий збір у розмірі 1 827 грн.00 коп.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 31.12.2014 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 20.01.2015 року.

20.01.2015 року відповідачем через відділ канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого, останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що в даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та понесеними позивачем витратами, а отже шкода заподіяна не діями завдавача, а викликана діями самого позивача - укладенням відповідних договорів про надання юридичних послуг. Вважає, що дії позивача спрямовані на порушення прав Університету та незаконного стягнення коштів з відповідача. Крім того, відповідач заперечує проти задоволення позову в частині стягнення витрат, понесених позивачем під час розгляду справи в Рівненському окружному адміністративному суді, оскільки зазначені витрати відшкодовуються в порядку розподілу судових витрат судом, який приймав рішення по справі. Також Університет заперечує проти задоволення вимоги позивача про відшкодувати витрат на юридичні послуги, пов'язані із підготовкою позовної заяви в даному провадженні, оскільки зазначені витрати не є збитками в розумінні ст. 224 ГК України та ст. 22 ЦК України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватись під виглядом збитків.

20.01.2015 року відповідачем через відділ канцелярії суду подано клопотання про витребування у позивача доказів, в задоволенні якого суд відмовляє, оскільки не вбачає необхідності у витребуванні вказаних у клопотанні документів.

02.03.2015 року відповідачем через відділ канцелярії суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів. Крім того, долучено документи, що підтверджують понесення Університетом витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 4 999 грн. 87 коп.

У судовому засіданні 02.03.2015 року відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав наведених у відзиві та просив стягнути на свою користь з позивача витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката в сумі 4 999 грн. 87 коп.

Позивач у жодне судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення. Вимог ухвал суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи не виконав, витребуваних документів не надав.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представника позивача.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року (а.с. 10-14) у адміністративній справі за позовною заявою Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" до відповідача 1 ректора Національного університету "Острозька академія" Пасічника І.Д., відповідача 2 Національного університету "Острозька академія", дію Університету, що полягає у ненаданні інформації за запитом Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" визнано протиправною.

Як вбачається із зазначеної постанови 06 березня 2013 року Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" направило ректору Університету запит на інформацію №221/1-13, зокрема з проханням надати належним чином засвідчені копії статуту ВНЗ; свідоцтва про реєстрацію ВНЗ; довідки про включення ВНЗ до Державного реєстру ВНЗ України з додатками; ліцензії ВНЗ та додатків до неї; довідки з ЄДРПОУ; правил прийому до ВНЗ у 2013 році; положення про приймальну комісію ВНЗ; наказу про затвердження складу приймальної комісії ВНЗ; плану роботи та графіку засідань приймальної комісії ВНЗ; дислокації приміщень, які задіяні для підготовки та проведення прийому абітурієнтів; встановлення квот прийому до ВНЗ різних категорій осіб. 18.03.2013 року відповідачем надано лист-відповідь №117 на вказаний запит в якому відповідач не надав запитувані документи, зазначивши, що ні Законами України "Про вищу освіту", "Про освіту", ні підзаконними актами в галузі освіти, зареєстрованими в Міністерстві юстиції, проведення громадського контролю за здійсненням вступної кампанії до вищих навчальних закладів не регламентовано.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання юридичних послуг від 11 березня 2013 року (а.с. 15-16), укладеного між Громадською організацією (Замовник) та фахівцем в галузі права Свириденко Юлією Юріївною (Виконавець), виконавець зобов'язаний надати замовнику визначені цим Договором юридичні послуги - юридичну експертизу пакету документів, що мають відношення до зарахування до Університету, на відповідність вимогам чинного законодавства України, а Замовник зобов'язується оплатити надані послуги. Пунктом 2.1.1. зазначеного Договору передбачено, що Замовник зобов'язується передати Виконавцю пакет документів для юридичної експертизи до 20 травня 2013 року. Пунктом 4.2 вказаної угоди передбачено відповідальність замовника за порушення договору, а саме у випадку порушення п.2.1.1. чи п.2.1.2 цього Договору, Замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 19 600 гривень.

Додатковою угодою від 20 серпня 2013 року (а.с. 17) до договору про надання юридичних послуг від 11 березня 2013 року, укладеною між позивачем (Замовник) та фахівцем в галузі права Свириденко Юлією Юріївною (Виконавець), Замовник зобов'язався сплатити штрафні санкції, передбачені п.4.2 договору про надання юридичних послуг від 11 березня 2013 року до 20 квітня 2014 року включно.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення №12 від 16 квітня 2014 року (а.с. 18) платником - ВГО "Комітет конституційно-правового контролю" здійснено переказ коштів в сумі 19 600 гривень на карту Свириденко Ю.Ю. згідно договору про надання юридичних послуг від 11 березня 2013 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання юридичних послуг від 20 травня 2013 року (а.с. 19), укладеного між позивачем (Замовник) та фахівцем в галузі права Тетерєвою Мариною Сергіївною (Виконавець), виконавець зобов'язаний надати замовнику визначені цим Договором юридичні послуги щодо підготовки та подачі позовної заяви до суду до Університету, а також здійснення інших процесуальних дій від імені Замовника, а Замовник зобов'язується оплатити надані послуги. Вартість послуг по даному Договору визначається сторонами у розмірі 5 250 гривень (п. 4.1 зазначеного договору).

Додатковою угодою від 21 жовтня 2013 року (а.с. 21) до договору про надання юридичних послуг від 20 травня 2013 року, укладеною між позивачем (Замовник) та фахівцем в галузі права Тетерєвою Мариною Сергіївною (Виконавець), Замовник зобов'язався оплатити надані виконавцем послуги, передбачені п.4.1 договору про надання юридичних послуг від 20 травня 2013 року до 20 квітня 2014 року включно.

З платіжного доручення №11 від 16 квітня 2014 року (а.с. 22) вбачається, що платник - ВГО "Комітет конституційно-правового контролю" здійснив переказ коштів в сумі 5 250 гривень на карту Тетерєвій М.С. згідно договору про надання юридичних послуг від 20 травня 2013 року.

Згідно з пунктом 1.1 договору про надання юридичних послуг від 07 квітня 2014 року (а.с. 23), укладеного між Громадською організацією (Замовник) та фахівцем в галузі права Тетерєвою Мариною Сергіївною (Виконавець), виконавець зобов'язаний надати замовнику визначені цим Договором юридичні послуги щодо підготовки та подачі позовної заяви до суду про відшкодування збитків, заподіяних протиправною дією Університету, а також здійснення інших процесуальних дій від імені Замовника, а Замовник зобов'язується оплати надані послуги. Вартість послуг по даному Договору сторони визначили у розмірі 5 300 гривень (п. 4.1 Договору).

Як вбачається з платіжного доручення №216 від 04 серпня 2014 року (а.с. 25) платник ВГО "Комітет конституційно-правового контролю" здійснив переказ коштів в сумі 5 300 гривень на карту Тетерєвій М.С. згідно договору про надання юридичних послуг від 07 квітня 2014 року.

Зважаючи на вказані обставини, позивач зазначає, що внаслідок протиправної дії відповідача Громадською організацією понесені витрати за вказаними договорами про надання юридичних послуг, відтак останній звернувся до суду з вказаним позовом про відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії квитків від 16.12.2013 року на автобус від АС Київ до АС Житомир (№803025) та від АС Житомир до АС Київ (№808737) (а.с. 26), якими позивач обґрунтовує завдання йому шкоди у вигляді витрат пов'язаних з відрядженням та прийняттям участі у судових засіданнях по адміністративній справі до м. Житомира для визнання бездіяльності відповідача протиправною та зазначено, що Громадською організацією понесені добові витрати в розмірі 229,40 грн.

Враховуючи вищевикладене позивач просить стягнути з Університету 30 459 грн. 40 коп. завданої майнової шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України, наведеною у п. 2 постанови Пленум Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Отже, для відшкодування шкоди необхідно встановити і довести неправомірність дій особи, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою та вину заподіювача шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Таким чином, законодавством передбачено відшкодування особі майнової шкоди, за наявності порушення цивільного права особи та причинного зв'язку між порушенням права й збитками.

В силу вимог ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що сплата Громадською організацією штрафних санкцій на суму 19 600,00 грн. фахівцю в галузі права Свириденко Юлії Юріївні згідно укладеного договору про надання юридичних послуг від 11 березня 2013 року не є шкодою, заподіяною бездіяльністю відповідача, а є відповідальністю позивача за неналежне виконання ним своїх зобов'язань, умови у якому ним же було погоджено.

Крім цього, суд зазначає, що згідно умов договору, сторонами у правочині було визначено строк надання позивачем документів виконавцю послуг, про які відповідачу не було відомо та такий строк ним не погоджувався.

Таким чином вимоги позивача про відшкодування відповідачем сплаченої ним суми у вигляді штрафних санкцій по договору в розмірі 19 600,00 грн. не підлягають до задоволення.

Також суд вважає, що не підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення із відповідача витрат, пов'язаних із оплатою позивачем послуг наданих згідно договору про надання юридичних послуг від 20 травня 2013 року на суму 5 250 гривень, та витрат на відрядження, пов'язаних із прибуттям до адміністративного суду в сумі 309,40 грн., виходячи із такого.

В силу ч.1 ст.87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 3 зазначеної статті передбачено, зокрема, що до витрат пов'язаних із розглядом справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Стаття 94 КАС України, регулює розподіл судових витрат, які віднесено до компетенції суду, який ухвалює судове рішення у адміністративній справі.

Слід також зазначити, що позивачем у підтвердження здійснення витрат пов'язаних з відрядженням та прийняттям участі у судових засіданнях по адміністративній справі, надано копії квитків від 16.12.2013 року на автобус від АС Київ до АС Житомир (№803025) та від АС Житомир до АС Київ (№808737), в той час як розгляд справи про визнання дій Університету протиправними відбувся 28.08.2013 року у місті Рівне. Також Громадською організацією не надано жодного доказу понесення останньою добових витрат в розмірі 229,40 грн.

Крім того, не підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення із відповідача коштів оплачених ним згідно договору про надання юридичних послуг від 07 квітня 2014 року на суму 5 300 гривень, а саме послуги щодо підготовки та подачі позовної заяви до суду про відшкодування збитків, заподіяних протиправною дією Університету, а також здійснення інших процесуальних дій, оскільки останні є судовими витратами в розуміння ч.1 ст. 44 ГПК України, а питання розподілу судових витрат суд вирішує на підставі ст.49 ГПК України.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" до Національного університету "Острозька академія" про відшкодування майнової шкоди в сумі 30 459,40 грн. не підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат, суд враховує наступне.

Судовий збір в сумі 1 827,00 грн. на підставі ч.1 ст. 49 ГПК України залишається за позивачем, у зв'язку з відмовою в позові.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших виплат, пов'язаних з розглядом справи.

За ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при відмові в позові на позивача.

Згідно частиною 3 статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до пункту 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (далі Постанова) відшкодування адвокатських послуг здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується понесення відповідачем витрат у сумі 4 999,87 грн., пов'язаних з оплатою послуг адвоката. Так, надання правової допомоги Університету здійснював адвокат Філіп'єв Артем Олександрович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1100 від 03.03.2014 року (а.с.115), що діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 31.12.2014 року (а.с.113), на виконання умов якого відповідачем сплачено адвокату гонорар у сумі 4 999,87 грн. (квитанція а.с.163) згідно акту здачі-приймання наданих послуг (а.с.112).

Пунктом 6.5 Постанови передбачено, що розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини 5 статті 49 ГПК України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи вищезазначені приписи законодавства України, суд дійшов висновку, що витрати відповідача на оплату послуг адвоката у розмірі 4 999 грн. 87 коп. підлягають відшкодуванню останньому шляхом стягнення з позивача у зв'язку з відмовою в позові.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" до Національного університету "Острозька академія" про відшкодування майнової шкоди в сумі 30 459 грн. 40 коп. відмовити.

2. Стягнути з Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" (03035, місто Київ, вулиця Петрозаводська, будинок 2-А, код ЄДРПОУ 35416341) на користь Національного університету "Острозька академія" (35800, Рівненська область, місто Острог, вулиця Семінарська, будинок 2, код ЄДРПОУ 22554101) 4 999 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 87 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "10" березня 2015 року.

Суддя Пашкевич І.О.