Рішення № 43021032, 10.03.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.15р. Справа № 904/9856/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської область

до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпропетровськ

про стягнення 34 560,00 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Хіміч О.П., довіреність № 01-026/1712 від 15.12.14р.

Від відповідача : не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (далі - відповідач) про стягнення 34 560,00 грн. - штрафу за прострочення постачання клапанів за додатковою угодою № 26 до договору № 1-56/001-078/71 від 27.01.2011 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2015 р. прийнято справу № 904/9856/14 до свого провадження та призначено її до розгляду у судове засідання на 24.02.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 10.03.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалах про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.03.2015 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2011 р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладений Договір № 1-56/001-078/71 (далі - Договір), за умов п. 1 якого постачальник зобов'язаний поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію.

16.07.2013 р. між позивачем та відповідачем укладена Додаткова угода № 26 до Договору № 1-56/001-078/71 від 27.01.2011 р. (далі - Додаткова угода № 26).

Відповідно до п. 1. Додаткової угоди № 26 постачальник зобов'язаний поставити, а покупець оплатити продукцію виготовлену ПАТ "Дніпроважмаш" 2013 р.

Загальна сума Додаткової угоди складає 7 372 800,00 грн., в тому числі 20 % ПДВ - 1 228 800,00 грн.

Розрахунок за продукцію здійснюється шляхом 50 % передоплати на розрахунковий рахунок постачальника. Решта 50 % оплачуються протягом 10 банківських днів після отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження. Після перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, ціна зміні не підлягає.

Термін поставки продукції складає 4 місяці з моменту отримання 50 % передоплати.

Листом за № 03-078-3244 від 01.08.2013 р. Позивач просив відповідача зробити пере залік грошових коштів у сумі 216 000,00 грн., що були раніше сплачені позивачем за спекальні візки, в рахунок попередньої олюти за перепускні клапани у кількості 2 штук, що мали виготовлятися за Додатковою угодою № 26. Відповідно до листа за № 98-959/1 від 16.08.2013 р. відповідач задовольнив прохання позивача (а.с. 15).

Згідно до п. 1 Додаткової угоди № 26 термін постачання продукції який складає 4 місяця з моменту отримання 50 % передоплати. Позивач прийнявши погодження відповідача про пере залік грошових коштів (16.08.2013 р.) як момент отримання відповідачем передоплати за перепускні клапани, то ці клапани у кількості 2 штук, мали бути поставленні позивачу до 16.12.2013 р. (включно).

Втім, клапани за Додатковою угодою № 26 надійшли позивачу з порушенням встановленого терміну: один - за накладною № 62/1952 від 20.12.2013 р., а другий - за накладною № 62/542 від 25.04.2014 р.

Пунктом 12 Договору передбачено, що постачальник несе відповідальність за дотримання термінів поставки продукції. За недопоставку або несвоєчасну поставку продукції постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 8 % від вартості недопоставленої або не поставленої в строк продукції.

Таким чином, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу в сумі 34 560,00 грн., що є підставою виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

На момент розгляду справи штраф відповідача складає 34 560,00 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 34 560,00 грн. - штрафу.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сухий Острів, 3; код ЄДРПОУ 00168076) на користь Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4; код ЄДРПОУ 05441447) 34 560,00 грн. (тридцять чотири тисяч п'ятсот шістдесят грн. 00 коп.) - штрафу, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 11 " березня 2015 р.