Рішення № 43018658, 26.02.2015, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/232/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Ткачова О.М.

при секретарі - Грицай Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красний Лиман справу за позовомКраснолиманського міжрайонного прокурора в інтересах Рідкодубівської сільської ради Донецької області до ОСОБА_2 про стягнення шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

28.01.2014 року Краснолиманський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Рідкодубівської сільської ради Донецької області, Головного Головного управління Держземагентства у Донецькій області до ОСОБА_2 про стягнення шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

В ході розгляду справи прокурор уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету Рідкодубівської сільської ради Краснолиманського району Донецької області шкоду заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 82 575,81 гривень.

У судовому засіданні прокурор наполягав на своїх позовних вимогах з підстав викладених ним у позовній заяві, та просив позов задовільнити.

Повноважний представник позивача- Рідкодубівської сільської ради в судовому засіданні підтримав позовні вимоги прокурора, просив позов задовільнити та судові пояснив, що на спірну земельну ділянку було укладено договір оренди землі з дружиною відповідача, потім ці договори переукладались а з 2013 року, коли було встановлено новий порядок укладення договорів щодо користування землею, було прийняте рішення договір щодо користування землею укласти з відповідачем ,еле відповідно до вимог діючого тоді законодавства, це потребувало деякий час. В лютому 2013 року сільська рада повідомила дружину відповідача про неможливість подальшого використання нею земельної ділянки. При цьому на задане йому питання чому сільською радою було прийнято від дружини відповідача 17771,30 гривень в рахунок сплати орендної плати за 2013 рік то він пояснити не зміг і вважає що це питання стосується головного бухгалтера сільради та податкової інспекції через яку вирішувалось це питання.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги прокурора та позивача не визнав у повному обсязі , та судові пояснив, що після того як закінчувався договір між його дружиною та сільрадою щодо оренди землі, сільрадою було прийняте рішення щодо надання йому в користування цієї земельної ділянки, але у зв*язку зі змінами законодавства це потребувало значний час і з метою недопущення порушень сівообігу та невикористання землі впродовж сільськогосподарського року , по устній домовленості між ним та сільрадою , вони разом зі своєю дружиною продовжували користуватись цією земельною ділянкою. При цьому на задані йому питання він суду пояснив, що він вирок суду не оскаржував бо є юридично не обізнаним, не передбачав наслідків визнання своєї вини та винесення вілносно нього вироку і крім того вважає, що оскільки сільрадою прийнята плата за оренду землі за 2013 рік , земля використовувалась за призначенням то він не завдав сільраді ніяких збитків.

Третя особа ОСОБА_3вважала, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з тих підстав, що останній укладений з нею договір на користування землею закінчився в березні 2013 року , тобіш вже після почастку сільськогосподарського року , бо вона здійснила підготовку землі до посадки сільгоспкультур і сільрада відповідно до вимог податкової інспекції отримала орендну плату за користування землею.

Представник відповідача ОСОБА_4вважав, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з тих підстав, що було прийняте рішення сільрадою, щодо надання відповідачу дозвілу на розробку та погодження проекту земеустрою земельної ділянки що є предметом спору , всі умови прийнятого рішення були відповідачем виконані , а прийняття своєчасного рішення і фактичної передачі відповідачу в користування земельної ділянки було обумовлено ні чим іншим, як змінами діючого законодавства щодо порядку надачі земельних ділянок в оренду.

Судом при досліджені письмових доказів по справі встановлено :

Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 04.09.2013 року ОСОБА_2було визнано винним та засуджено за ст.197 ч.1 КК України, а саме за його навмисні дії по самовільному зайняттю земельної ділянки і завдання цим значної шкоди її власнику - Рідкодубівській сільській раді Донецької області в сумі 82 575,81 гривень ( а.с.4-20,22-24), при цьому з розрахунку середньорічного доходу від використання земель.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 05.11.2013 року провадження по цивільній справі за позовом Краснолиманського міжрайонного прокурора в інтересах Рідкодубівської сільської ради Донецької області до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки закрито у зв*язку з відмовою прокурора від позовних вимог на підставі ч.3 ст.205 ЦПК України з тих підстав, що відповідачем подано, відповідно до діючого законодавства, документи до прокуратури про оформлення ним оренди земельної ділянки що є предметом спору ( а.с.21), що свідчить про те , що хоча позов було пред*явлено ще 18.06.2013 року, прокурор погодився про те, що земельна ділянка, що є предметом спору на початок листопада 2013 року перебувала в користуванні відповідача на законних підставах.

Рішенням Рідкодубівської сільської ради Донецької області від 07.02.2013 року , тобто до закінчення договірних відносин сільради з дружиною позивача ,було погоджено надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду для створення та ведення фермерського господарства за межами села Рідкодуб за рахунок земель резервного фонду Рідкодубівської сільської ради ОСОБА_2 на земельну ділянку, що є предметом спору ( а.с.124).

Наказом Головного управління держземагентства у Донецькій області від 14.06.2013 року було надано ОСОБА_2дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності , що перебувають у запасі, площею 77,4705 га ріллі для ведення фермерського господарства в довгострокову оренду строком на 14 років на території Рідкодубівської сільської ради Краснолиманського району Донецької області за межами населених пунктів ( а.с.122,138).

Дружиною відповідача ОСОБА_3, що до 01.03.2013 року, відповідно до укладеного договору, орендувала цю земельну ділянку, сплачено Рідкодубівській сільській раді плату за оренду цієї земельної ділянки за 2013 рік, а саме за період з 01.03.2013 року по 16.02.2014 року, відповідно до здійснених нарахувань податковою інспекцією, в розмірі 17771,30 гривень і ця оплата була прийнята без заперечень ( а.с.55,123,129-132,145).

15.11.2014 року між відповідачем та Головним управлінням держземагентства у Донецькій області було укладено договір оренди земельної ділянки щодо якої виникли спірні правовідносини ( а.с.133-137).

Суд, заслухавши прокурора, представника позивача, відповідача, його представника, третю особу та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав:

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі,та відповідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст.22 ЦК України , особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права,має право на їх відшкодовування в повному обсязі.якщо законом чи договором не передбачене інше,при цьому під збитками розуміються втрати,яких особа зазнала у зв*язку зі знищенням або пошкодженням речі,а також витрати,які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно зі ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, неправомірними діями чи бездіяльністю іншою особи,відшкодовується у повному обсязі цією іншою особою,якщо вона не доведе,що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до ст.764 ЦК України- якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Отже, оскільки дружиною відповідача було сплачено позивачу орендну плату за термін за який відповідачу було нараховано суму збитків, то на думку суду, позивечем не понесено збитків при використанні відповідачем цієї земельної ділянки, бо ні позивачем ні прокурором не надано суду доказів навіть можливості використання цієї земельної ділянки самим позивачем чи передачі її в користування чи володіння іншій особі і таким чином використання відповідачем цієї земельнох ділянки навпаки принесло позивачу прибуток.

У суду не виникає сумніву вирок суду від 04.09.2013 року, який відповідно до законодавства набрав законної чинності, але дослідивши його, суд не вбачає того, що на момент його винесення суду були відомо те, що дружиною відповідача ОСОБА_3, що до 01.03.2013 року, відповідно до укладеного договору, орендувала цю земельну ділянку, сплачено Рідкодубівській сільській раді плату за оренду цієї земельної ділянки за 2013 рік, а саме за період з 01.03.2013 року по 16.02.2014 року, відповідно до здійснених нарахувань податковою інспекцією, в розмірі 17771,30 гривень і ця оплата була прийнята без заперечень, і що може бути підставою для перегляду цього вироку за нововиявленими обставинами.

Таким чином, на думку суду, відсутня вина відповідача в спричинені його діями шкоди позивачу, оскільки шкоду ним не було спричинено взагалі, а отже в позові слід відмовити у зв*язку з відсутністю підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст.22,1166 ЦК України, ст.ст.88,209,213 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

В позовних вимогах Краснолиманського міжрайонного прокурора в інтересах Рідкодубівської сільської ради Донецької області до ОСОБА_2 про стягнення шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відмовити у зв*язку з відсутністю підстав для його задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Запорізької області через Краснолиманський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -