Постанова № 43018533, 17.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2015 р. Справа№ 910/15129/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Власова Ю.Л.

Ільєнок Т.В.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Барандич І.М. - за довіреністю

від відповідача: Філіпенко О.В. - за довіреністю

Марченко І.А. - за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент - Сервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 (дата складання рішення 26.09.2014)

по справі №910/15129/14 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс»

про стягнення 263 129,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» про:

- розірвання договору оренди від 20.10.2003 № 30, укладеного між Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс»;

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» повернути Приватному акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» приміщення загальною площею 389 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41 і розміщене на цокольному поверсі;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» на користь Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» заборгованості з орендної плати за договором оренди від 20.10.2003 № 30 в розмірі 257 179,00 грн. та пені в розмірі 5950,95 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.09.2014 по справі №910/15129/14 позов задоволено; розірвано договір оренди № 30 від 20.10.2003, що укладений між Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс»; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» повернути Приватному акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» приміщення загальною площею 389 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41 і розміщене на цокольному поверсі; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» на користь Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» 257179,00 грн. основного боргу, 5950,95 грн. пені, 6480,60 грн. судового збору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 у справі №910/15129/14 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставами для скасування рішення суду відповідач вважає порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що оскільки договір оренди припинив свою дію 08.07.2014, то позивач має право нарахувати плату за оренду до 08.07.2014. Крім того, сума боргу має бути зменшена на 200 448 грн. витрат понесених на реконструкцію та ремонт орендованого приміщення, які позивач не сплатив відповідачу.

Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 у справі №910/15129/14 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л., Станік С.Р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 по справі №910/15129/14, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 02.12.2014.

01.12.2014 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням директора та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» на лікарняному.

02.12.2014 через відділ документального забезпечення суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 розгляд справи №910/11625/14 відкладено на 16.12.2014.

15.12.2014 через відділ документального забезпечення суду відповідач надав уточнення до апеляційної скарги, згідно якого просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 у справі №910/15129/14 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» основного боргу у розмірі 48 731,00 грн., пені у розмірі 5950,95 грн., судового збору у розмірі 6480,60 грн., у іншій частині рішення залишити без змін.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 у зв'язку з перебуванням судді Власова Ю.Л. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Станік С.Р.

У судовому засіданні 16.12.2014 представник відповідача надав уточнення до апеляційної скарги, в якому просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 у справі №910/15129/14 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» основного боргу у розмірі 49 557,40 грн., пені у розмірі 5950,95 грн., судового збору у розмірі 6480,60 грн., у іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 розгляд справи №910/11625/14, на підставі ст.77 ГПК України, відкладено на 20.01.2015.

14.01.2015 через відділ документального забезпечення суду позивач надав відзив на уточнення до апеляційної скарги, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 залишити без змін.

19.01.2015 через відділ документального забезпечення суду відповідач надав додаткові пояснення по справі, згідно яких просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 у справі №910/15129/14 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» основного боргу у розмірі 49 557,40 грн., пені у розмірі 5950,95 грн., судового збору у розмірі 6480,60 грн., припинити провадження щодо розгляду позовних вимог щодо припинення договору, у іншій частині рішення залишити без змін.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 у зв'язку з перебуванням судді Ільєнок Т.В у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л., Станік С.Р.

20.01.2015 через відділ документального забезпечення суду позивач подав клопотання про залучення доказів, а саме акт від 03.11.2014 стосовно неявки представника ТОВ «Президент-Сервіс» для передачі цокольного приміщення від орендаря ТОВ «Президент-Сервіс» до орендодавця ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», акт від 30.12.2014 щодо фактичного звільнення приміщення цокольного поверху представниками орендаря ТОВ «Президент-Сервіс.

У судовому засіданні 20.01.2015 було оголошено перерву до 03.02.2015.

30.01.2015 через відділ документального забезпечення суду позивач надав узагальнений відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 залишити без змін.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді:Власов Ю.Л., Ільєнок Т.В.

У судовому засіданні 03.02.2015 було оголошено перерву до 17.02.2015.

05.02.2015 через відділ документального забезпечення суду позивач подав клопотання про залучення доказів, в якому на виконання вимог суду, просив долучити до матеріалів справи додаток № 1 до договору оренди № 30 від 20.10.2003; додаткову угоду № 1 від 01.09.2004, № 2 від 27.04.2005, № 3 від 28.04.2005, № 4 від 26.07.2007, № 5 від 30.04.2008, № 6 від 01.04.2010, № 7 від 01.10.2011 до договору оренди № 30 від 20.10.2003, договір № 1 від 10.02.2012 про внесення змін та доповнень до договору оренди № 30 від 20.10.2003.

17.02.2015 через відділ документального забезпечення суду відповідач подав клопотання про витребування доказів, згідно якого просив витребувати у ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» оригінал журналу вхідної кореспонденції за період з 11.07.2014 по 26.12.2014.

Колегія суддів розглянувши вказане клопотання залишила його без задоволення як необґрунтоване.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20.10.2003 між Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» як орендарем був укладений договір оренди № 30, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (в оренду) приміщення загальною площею 389 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41 і розміщене на цокольному поверсі, для використання відповідно до статутної діяльності.

Згідно з п. 2.1 вказаного договору орендар вступає в строкове платне користування майном не раніше дати, визначеної п. 7.1 договору та підписання акту приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною цього договору.

На підставі акту приймання-передачі в оренду приміщень цокольного поверху адмінбудинку від 01.09.2004 відповідачу передано в оренду приміщення площею 389,00 кв.м.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що розмір орендної плати буде визначено додатковою угодою після вступу в дію договору оренди згідно п. 7.1 зазначеного договору.

Згідно умов додаткової угоди № 1 від 01.09.2004 р., орендна ставка на період:

- з 01.09.2004 р. до 01.12.2004 р. становить 5% від ринкової вартості приміщень адмінбудинку. Орендна плата на цей період складає 14000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 2800,00 грн., всього з ПДВ 16800,00 грн.

- з 01.12.2004 р. до закінчення реконструкції становить 7% від ринкової вартості приміщень адмінбудинку. Орендна плата на цей період складає 16668,47 грн., крім того ПДВ 20% - 3333,69 грн., всього з ПДВ 20002,16 грн. До складу орендної плати входять: орендна ставка, комунальні та експлуатаційні витрати.

Комунальні та експлуатаційні витрати нараховуються згідно з кошторисом.

3. Після закінчення реконструкції встановлюється орендна ставка в розмірі 10% від ринкової оціночної вартості приміщень адмінбудинку. Орендна плата по даному договору складає 22137,99 грн., крім того ПДВ 20% - 4427,60 грн., усього з ПДВ - 26565,59 грн.

Згідно п. 3.4 договору орендна плата вноситься орендарем щомісяця в безготівковому порядку на рахунок орендодавця. Підставою для внесення орендарем орендної плати є рахунок, що надається орендодавцем. Орендодавець зобов'язаний надати рахунок для сплати орендної плати в період з першого по п'яте число місяця, за який вноситься орендна плата, а орендар зобов'язаний оплатити пред'явлений орендодавцем рахунок протягом 5 банківських днів з моменту одержання останнього від орендодавця. Рахунки вручаються уповноваженому представнику орендаря під розписку або спрямовуються останньому поштою з повідомленням. У випадку прострочення передачі орендодавцем рахунку орендарю, термін оплати отриманого орендарем від орендодавця рахунку продовжується на 3 банківських дні.

Відповідно до п. 7.1 договору строк дії договору встановлюється на 10 років. Початок дії договору визначається додатковою угодою після прийняття рішення радою ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».

Додатковою угодою № 1 від 01.09.2004 встановлено початок дії договору з 01.09.2004.

Додатковою угодою № 4 від 26.07.2007 до договору сторони внесли зміни до договору оренди, та, зокрема, п. 3.4 договору виклали в наступній редакції «п. 3.4. Орендар проводить оплату за користування орендованим приміщенням шляхом щомісячних перерахувань до 5 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця суми, визначеної в п.3.1 цього договору. Плата за користування орендованим майном включає всі витрати орендодавця по утриманню та експлуатації приміщень, плату за землю та орендну ставку.».

Договором № 1 від 10.02.2012 про внесення змін та доповнень до договору оренди № 30 від 20.10.2003 сторони внесли зміни з 01.03.2012, виклавши п. 3.1. договору у наступній редакції: «п. 3.1. Орендна плата за цим договором складає 55 662,29 грн., крім того ПДВ 20% - 11 132,46 грн., усього з ПДВ - 66 794,75 грн.».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачу були виставлені рахунки - фактури для здійснення сплати орендної плати за період квітень - липень 2014 на загальну суму 267 179,00 грн., а саме: № УЗ-0000351 від 01.04.2014 на суму 66 794,75 грн., №УЗ-0000468 від 05.05.2014 на суму 66 794,75 грн., №УЗ-0000575 від 02.06.2014 на суму 66 794,75 грн. та №УЗ-0000797 від 09.07.2014 на суму 66 794,75 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди, повернення орендованого майна, стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 257 179,00 грн. та пені в розмірі 5 950,95 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з положеннями статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як зазначалось, відповідно до п. 7.1 договору строк дії договору встановлюється на 10 років. Початок дії договору визначається додатковою угодою після прийняття рішення радою ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».

Додатковою угодою № 1 від 01.09.2004 до договору встановлено початок дії договору з 01.09.2004.

Таким чином, строк дії договору від 20.10.2003 № 30 становив з 01.09.2004 по 01.09.2014.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 7.6 договору передбачено, що договір може бути розірвано в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця у разі наявності заборгованості з орендної плати терміном більше трьох місяців.

Листом № 04-04/580 від 23.06.2014 позивач повідомив відповідача про те, що у зв'язку із наявною заборгованістю по орендній платі строком більше трьох місяців ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» прийнято рішення про розірвання договору в односторонньому порядку на підставі п. 7.6 договору. Тому, позивач просив сплатити заборгованість, а також скласти та підписати акт приймання-передачі орендованого майна згідно з п. 7.7 договору.

Листом № 04-05/599 від 01.07.2014 позивач запропонував відповідачу в термін до 08.07.2014 звільнити орендоване приміщення, та повернути орендоване майно в належному стані за актом приймання-передачі.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що договір оренди від 20.10.2003 № 30 є розірваним з 08.07.2014 на підставі п.7.6. договору.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом у даній справі (22.07.2014) договір оренди був розірваним, а тому вимога позивача про розірвання договору оренди від 20.10.2003 № 30 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

З огляду на зазначене, оскаржуване рішення в частині задоволення позову про розірвання договору оренди від 20.10.2003 № 30 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.

Частиною першою статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 4.10 договору орендар зобов'язаний повернути орендоване майно в належному стані за Актом приймання-передачі в семиденний термін після закінчення строку дії договору або в разі його дострокового розірвання.

Відповідно до п. 2.3 договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю за цим договором.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 2.6 договору обов'язок по складанню Акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Відповідачем не надано суду доказів того, що орендоване приміщення було передано позивачу за актом приймання-передачі.

Отже, вимога позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» повернути Приватному акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» приміщення загальною площею 389 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41 і розміщене на цокольному поверсі є обґрунтованою та правомірно задоволена судом першої інстанції.

У відповідності з ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як зазначалось вище, додатковою угодою № 4 від 26.07.2007 сторони п. 3.4 договору виклали в наступній редакції «п. 3.4. Орендар проводить оплату за користування орендованим приміщенням шляхом щомісячних перерахувань до 5 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця суми, визначеної в п.3.1 цього договору. Плата за користування орендованим майном включає всі витрати орендодавця по утриманню та експлуатації приміщень, плату за землю та орендну ставку.».

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач порушив свої зобов'язання за договором щодо своєчасного і в повному обсязі внесення орендної плати.

Так, відповідачу були виставлені рахунки - фактури для здійснення сплати орендної плати за період квітень - липень 2014 на загальну суму 267 179,00 грн., а саме: № УЗ-0000351 від 01.04.2014 на суму 66 794,75 грн., №УЗ-0000468 від 05.05.2014 на суму 66 794,75 грн., №УЗ-0000575 від 02.06.2014 на суму 66 794,75 грн. та №УЗ-0000797 від 09.07.2014 на суму 66 794,75 грн. Проте, відповідач здійснив оплату орендної плати лише частково в розмірі 10 000,00 грн. за рахунком-фактурою № УЗ-0000351 від 01.04.2014. Таким чином, борг відповідача становить 257 179,00 грн.

Посилання скаржника на те, що позивач має право нарахувати орендну плату до 08.07.2014 (дати припинення дії договору), колегія суддів до уваги не приймає, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Частиною 2 ст. 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до п. 6.7 договору в разі звільнення орендарем об'єкта оренди без письмового попередження, а також без складання Акта про повернення його в справному стані орендар несе повну матеріальну відповідальність за завдані у зв'язку з цим збитки. При цьому, орендар не звільняється від сплати орендної плати до моменту передачі приміщення за Актом приймання-передачі.

Згідно з п. 7.7 договору при розірванні договору орендар зобов'язаний передати орендоване майно добровільно або за рішенням господарського суду, при цьому компенсувати нанесені збитки і сплатити орендні і інші платежі до моменту передачі майна орендодавцеві за актом.

Відповідно до п. 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

З огляду на зазначені норми законодавства та враховуючи, що умовами договору, укладеного між сторонами, передбачено, що орендар сплачує орендну плату до моменту передачі приміщення орендодавцеві за актом приймання-передачі, матеріали справи не містять доказів повернення майна позивачу за актом, нарахування позивачем орендної плати за період квітень-липень 2014 є правомірним.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про те, що позивач не перерахував останньому 200448,00 грн., які були витрачені на ремонт та реконструкцію орендованих приміщень, а тому заборгованість перед позивачем складає 7748,15 грн., оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, ці витрати не пов'язані з предметом даного позову і відповідач не позбавлений права звернутись з позовом про їх стягнення у судовому порядку.

Крім того, судовою колегією встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 у справі № 910/24362/14 скасовано рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2014 у справі № 910/24362/14, в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення 200 448 грн. витрат на реконструкцію та ремонт орендованого приміщення відмовлено.

Враховуючи вищевикладене та відсутність доказів сплати відповідачем боргу, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 257 179,00 грн. основного боргу з орендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем нараховано відповідачу 5950,95 грн. пені за період з 11.04.2014 по 11.07.2014 за прострочення сплати орендної плати.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), у відповідності до ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.8 договору орендна плата, а також інші передбачені цим договором платежі, внесені несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи, що відповідач прострочив свої зобов'язання з оплати орендної плати, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 5950,95 грн. пені.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 у справі № 910/15129/14 підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди від 20.10.2003 № 30, укладеного між Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» з прийняттям рішення про відмову в позові в цій частині вимог. В решті оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент - Сервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 у справі № 910/15129/14 залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент - Сервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 у справі № 910/15129/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 у справі № 910/15129/14 скасувати в частині розірвання договору оренди від 20.10.2003 № 30, укладеного між Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» та в цій частині прийняти нове рішення, яким в позові про розірвання договору оренди від 20.10.2003 № 30, укладеного між Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» відмовити.

3. В решті рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 у справі № 910/15129/14 залишити без змін.

4. Матеріали справи № 910/15129/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Ю.Л. Власов

Т.В. Ільєнок