Рішення № 43018233, 24.02.2015, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/158/15-ц

Провадження № 2/234/946/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Кравченко О.Ю.

при секретарі Каліберді А.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Краматорської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що 13 жовтня 2014 року вона звернулася до нотаріальної контори для видачі їй свідоцтва про право на спадщину після смерті її матері ОСОБА_3, де з'ясувалосья, що її мати фактично прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4, але не оформила своїх спадкових прав, а також те, що у свідоцтві про смерть прізвище її бабусі вказано "ОСОБА_4", а у свідоцтві про смерть її матері вказане прізвище "ОСОБА_3". Після смерті бабусі, її мати фактично вступила у спадщину як спадкоємиця першої черги, зареєстрована на момент смерті зі спадкодавцем за адресою АДРЕСА_1, але не переоформила його у відповідності з діючим законодавством. Для подальшого оформлення права власності на домоволодіння і земельну ділянку, їй необхідно довести родинний зв'язок між її бабусею ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, та її матір'ю, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5. Відновити свідоцтво про народження ОСОБА_3 через відділ реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції в Донецькій області не надається можливим. Оскільки її мати, ОСОБА_3, за життя не оформила належним чином право власності на житловий будинок, після смерті своєї матері ОСОБА_4, в нотаріальному оформленні права на спадщину за законом їй було відмовлено.

Позивачка просить суд встановити факт родинних відносин, а саме - той факт що ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_4. Визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на будинок, розташований за адресою м: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник позивачки за довіреністю ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала та суду пояснила, що на даний час неможливо відновити актовий запис про народження, оскільки внаслідок ведення бойових дій у Донецьку, доступ до архіву закритий. За життя мати позивачки, ОСОБА_3, зверталася до органів РАЦС із заявою про отримання актового запису про народження, але так його і не отримала. Крім того, мати позивачки за життя не переоформила на себе право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, який вона успадкувала після смерті своєї матері, ОСОБА_4, тому позивачці нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Просила задовольнити позовні вимоги.

Представник Краматорської міської ради - ОСОБА_6 у судове засідання 24.02.2015 року не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, але була присутня на попередніх судових засіданнях та надала пояснення, відповідно до яких відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні суду пояснила, що є сестрою позивачки по матері. Вони мешкали в одному будинку за адресою АДРЕСА_1, разом з мамою, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, бабусею ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та батьком позивачки (її вітчимом) ОСОБА_8. Вона мешкала разом з матір'ю та бабусею від народження до 22 років, потім уклала шлюб та переїхала. Бабуся померла 16 років тому, мама рік тому, а батько позивачки помер 10 років тому. Вона написала заяву про відмову від спадщини на користь сестри, яка зареєстрована за вказаною адресою.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що позивачка доводиться їй племінницею (донька її рідного брата). Її брат, ОСОБА_8 приблизно 35 років тому одружився з матір'ю позивачки, ОСОБА_3. Вона знала її, як ОСОБА_3. Бабусю позивачки звали ОСОБА_4. Бабуся позивачки та її мати померли. Також у позивачки є сестра ОСОБА_7. Мешкали вони усі разом у будинку АДРЕСА_1. Коли померла бабуся, то ховала її донька ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вони з позивачкою сусіди. Вона працювала з бабусею позивачки, ОСОБА_4, приблизно з 1964 року до 1970 року в будівельному цеху на заводі ім.Куйбишева. Після того, як вона вийшла на пенсію, то працювала у музичній школі разом з матір'ю позивачки, ОСОБА_3. Мати позивачки працювала там прибиральницею, а вона - вахтером. Також її сестра мешкала напроти цієї сім'ї, по АДРЕСА_2. Вона давно знає дітей ОСОБА_3 - позивачку, її сестру ОСОБА_7. Вона не звертала уваги на те, що прізвище бабусі позивачки була ОСОБА_4, а прізвище матері позивачки - ОСОБА_3. Вона бувала у них в гостях, рвала яблука у садку. Також вона знала чоловіка ОСОБА_3 (батька позивачки), ОСОБА_8, та була у нього на похоронах. ОСОБА_3 була на 2 роки старша за неї, 1942 року народження, померла приблизно рік тому.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вислухав пояснення сторін, свідків, перевірив надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3, яка доводилася позивачці, ОСОБА_1, матір'ю, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_3, свідоцтвом про народження ОСОБА_1 та свідоцтвом про одруження, відповідно до якого позивачка змінила дошлюбне прізвище "ОСОБА_1" на "ОСОБА_1" (а.с.13,16,17).

Відповідно до копії посвідки про шлюб НОМЕР_2, ОСОБА_13 та ОСОБА_4 уклали шлюб 14.02.1939 року, та остання змінила дошлюбне прізвище на "ОСОБА_4" (а.с.14).

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії, НОМЕР_3, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12).

Як вбачається з довідки БТІ у м.Краматорську від 13.10.2014 року, право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 09.10.1987 року відділом комунального господарства у відповідності до рішення міськвиконкому №450 від 08.10.1987 року (а.с.21).

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована та мешкала у будинку АДРЕСА_1, що підтверджується копією домової книги та довідкою з комітету мікрорайону №5 Краматорської міської ради Донецької області. Разом з нею на момент її смерті були зареєстровані ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.23-27, 32).

У судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 підтвердили, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_3.

Аналізуючи надані позивачкою письмові докази та показання допитаних у судовому засіданні свідків, суд приходить до висновку про доведеність факту родинних відносин між

ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно повідомлення Державного нотаріуса Другої краматорської державної нотаріальної контори Костюкової Н.С. від 05.02.2015 року №64/01-16, після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, спадкова справа не заводилася. Після смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, 13 лютого 2014 року Другою краматорською державної нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №56/2014 на підставі заяви від ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 про відмову від прийняття спадщини на користь дочки спадкодавця ОСОБА_1, яка зареєстрована за №122 (а.с.48).

13.10.2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Другої краматорської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_3 (а.с.18).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.10.2014 року державним нотаріусом Другої краматорської державної нотаріальної контори Костюкової Н.С. було відмовлено позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1, який залишився після смерті її матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, оскільки позивачкою не було надано правовстановлюючих документів на будинок, а також у встановлені розбіжності у свідоцтвах про смерть матері та бабці спадкоємиці, а саме - у свідоцтві про смерть матері спадкоємиці прізвище зазначене як "ОСОБА_3", а бабці - "ОСОБА_4" (а.с.20).

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" відносини спадкування регулюються правилами ЦК ( 435-15 ), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Відповідно до ст.529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно до ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, не залишила заповіту. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді будинку АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4 на праві приватної власності. Після смерті ОСОБА_4, її донька, ОСОБА_3, яка є спадкоємцем першої черги за законом, фактично прийняла спадщину, оскільки мешкала разом із спадкодавцем та фактично вступила у володіння спадковим майном, продовжуючи мешкати у вказаному будинку до своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У судовому засіданні встановлено, що на момент смерті матері, позивачка мешкала разом з нею за адресою АДРЕСА_1, до нотаріуса із заявою про відмову про прийняття спадщини не зверталася.

Позивачка є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері, що підтверджується довідкою нотаріуса (а.с.48).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.10.2014 року державним нотаріусом Другої краматорської державної нотаріальної контори Костюкової Н.С. було відмовлено позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1, який залишився після смерті її матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, яка прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, але не оформила своїх спадкових прав (а.с.20).

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст.ст.1296, 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до роз'яснень п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Так, позивачка позбавлена можливості в позасудовому порядку отримати свідоцтво про право власності на будинок, через відсутність правовстановлюючих документів на ім'я ОСОБА_3, яка фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4, отримати які через її смерть на даний час неможливо. Позивачка має право на успадкування будинку, але таке її право не визнане державним нотаріусом через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів.

Між тим, зазначеними вище доказами підтверджено, що після смерті ОСОБА_3 позивачка - спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину шляхом подачі заяви у нотаріальну контору відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 8, 10-15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Краматорської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, актовий запис про смерть №2574, є рідною дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, актовий запис про смерть №427.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_1, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. Ю. Кравченко