Рішення № 43018227, 10.03.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015 р. Справа № 914/4414/14

За позовом: Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України «Західукргеологія», м. Львів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про: стягнення 26 168,42 грн.,

Суддя О. Долінська

При секретарі Н.Вашкевич

За участю представників:

позивача: Матвіїшин І.М. - дов. №01-4064/13 від 16.12.2014 року,

відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_3 - дов. від 02.03.2015 р.

Судом роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України «Західукргеологія» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 26 168,42 грн. Ухвалою від 17.12.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.12.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору №10/11 оренди (найму) нерухомого майна від 19.01.2011 р., не здійснив в повному обсязі сплату за оренду та комунальні послуги за надане у строкове платне користування майно (надалі Майно), внаслідок чого виникла основна заборгованість відповідача перед позивачем по 14.12.2012 року в сумі 24 396,24 грн. Крім того, позивачем відповідачу нараховано до стягнення 1 772,18 грн. 3% річних і просить стягнути понесені витрати на сплату судового збору - 1827,00 грн.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

15.01.2015 року за вх. №128/15 від представника позивача через канцелярію суду поступила заява про доповнення підстав позову та уточнення позовних вимог у справі №914/4414/14 (суд розцінює дану заяву, як збільшення позовних вимог), в якій просить стягнути відповідача на його користь 24 396,24 грн. - основного боргу 1922,72 грн. - 3% річних та 1827,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.01.2015 року прийнято заяву позивача за вх. №128/15 від 15.01.2015р. про збільшення позовних вимог до розгляду, так як це право позивача згідно ст. 22 ГПК України та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.02.2015 року за клопотанням представника позивача з метою повного та всебічного дослідження всіх доказів у справі продовжено строк розгляду справи з 17.02.2015 року на 15 календарних днів та відкладено розгляд справи на 19.02.2015 року.

В судове засідання 19.02.2015 р. представник позивача з'явився, позов підтримав, вимоги ухвал суду виконав частково.

17.12.2015 року за вх.№717/15 від позивача поступила заява про доповнення підстав позову та уточнення позовних вимог від 16.02.2015 року №04-313/13.

Через канцелярію суду 19.02.2015 року представник позивача подав клопотання, в якому просить не розглядати і вважати не поданою заяву №04-313/13 від 16.02.2015 року про доповнення підстав позову та уточнення позовних вимог у даній справі.

В судове засідання 19.02.2015 р. відповідач та його представник з'явилися, проти позову заперечують із підстав викладених у відзиві, що поданий 19.02.2015 року за вх. №7064/15, вимоги ухвал суду виконав частково.

Через канцелярію суду 19.02.2015 року представник відповідача подав клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи, для надання можливості надання додаткових заперечень на позов.

В зв'язку із поданим клопотаннями представником позивача та невиконанням сторонами вимоги ухвал суду в повному обсязі, в судовому засіданні оголошено перерву до 03.03.2015 р. до 14 год. 15 хв.

27.02.2014 р. через канцелярію суду за вх. №900/15 представником позивача подано заяву про доповнення підстав позову та уточнення позовних вимог у даній справі, в якій просить стягнути з відповідача: 23 907,65 грн. - основного боргу, 1 558,25 грн. - 3% річних, 6 479,74 грн. інфляційне збільшення суми боргу та 1 827,00 грн. витрат понесених на сплату судового збору.

В судове засідання 03.03.2015 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з врахуванням заяви вих. №04-372/13 від 25.02.2015 р., вимоги ухвал суду виконав. Просить прийняти заяву за вх. №900/15 від 27.02.2015 року до розгляду.

В судове засідання 03.03.2015 р. відповідач і представник відповідача з'явились, відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав. У січні 2012 р. позивач замість 4,22 грн. відшкодування витрат по сплаті податку за землю вказав суму 74,99 грн. без ПДВ. Вважає, що податок на землю не збільшився, більше як у 17 разів, щодо збільшення податку на землю, то позивачем не подано жодних доказів. Також у кожному рахунку поданому позивачем є вказана пеня, яку мав би сплатити відповідач, проте відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Отже строк позовної давності, минув. Крім цього, відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності стосовно вимог позивача про стягнення орендної плати за лютий та червень 2011 р., а також щодо стягнення комунальних послуг у період січень - листопад 2011 р. по договору №10/11 від 19.01.2011 р., якщо суд прийде до висновку стягувати з відповідача дану заборгованість. Не визнає відповідач позовні вимоги щодо стягнення з нього комунальних послуг взагалі, мотивуючи таким. Згідно доданих позивачем розрахунків, то дані рахунки виставлені позивачем не по спірному договору ,а по договору №3-88 від 08.09.2010 року, який не укладався з відповідачем, а відтак такі рахунки не можуть слугувати підставою для стягнення боргу за комунальні послуги з відповідача по спірному договорі. Рахунки на комунальні послуги по спірному договорі №10/11 від 19.01.2011 року позивачем відповідачу не виставлялись. Заперечив відповідач і його представник щодо прийняття до розгляду поданої представником позивача заяви за вх. №900/15 від 27.02.2015 року.

Відповідно до п. 3.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 р.», право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК. Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Таким чином, суд заяву позивача про доповнення підстав позову та уточнення позовних вимог №04-372/13 від 25.02.2015 р.(вх. №900/15 від 27.02.2015 року), в частині стягнення 23 907,65 грн. - основного боргу, 1 558,25 грн. - 3% річних та 1 827,00 грн. витрат понесених на сплату судового збору приймає до розгляду, так як це право позивача згідно ст. 22 ГПК України та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і розцінює її як заяву про зменшення позовних вимог, а в частині вимог про стягнення 6 479,74 грн. інфляційного збільшення суми боргу, залишає без розгляду, так як в судовому засіданні 15.01.2015 р. суд перейшов до розгляду справи по суті, про що зазначено у протоколі судового засідання від 15.01.2015 р. у даній справі, а така зміна підстави чи предмету позову позивачем можлива тільки до початку розгляду справи по суті (ст. 22 ГПК України).

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

В судовому засіданні 03.03.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, суд встановив.

19.01.2011 р. між Національною акціонерною компанією «Надра України від імені та в інтересах якої на підставі Договору доручення №388/07 від 09 листопада 2007 року діяло Дочірнє підприємство «Західукргеологія»Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України «Західукргеологія» (далі - «Повірений», «Позивач») та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - «Орендар», «відповідач»), було укладено договір №10/11 оренди (найму) нерухомого майна (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. даного Договору, повірений (позивач у справі) зобов'язується передати, а орендар (відповідач у справі) зобов'язується прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення (підвал), загальною площею 42,2 кв.м. (далі-Майно), а саме: кім. №9-1, 9-2 розміщені за адресою: АДРЕСА_2, що є власністю НАК «Надра України», право користування яким передано до статутного фонду ДП «Надра України «Західукргеологія». Ринкова вартість орендованого майна визначена згідно зі звітом про експертну оцінку і становить 87 428,00 грн., без урахування ПДВ.

Відповідно п. 2.1. Договору, орендар вступає у строкове платне користування Майном з дати підписання повіреним та орендарем акту приймання-передачі Майна.

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв нерухоме майно, - нежитлове приміщення (підвал), загальною площею 42,2 кв.м. (далі-Майно), а саме: кім. №9-1, 9-2 розміщені за адресою: АДРЕСА_2 (про що складено відповідний акт приймання-передачі від 19.01.2011 р.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що орендна плата визначається за домовленістю Сторін і є нижчою від ринкової ціни у даному регіоні, та становить без ПДВ за перший місяць оренди 915,00 грн.

Відповідно до п. 3.4. Договору, орендна плата перераховується Орендарем на рахунок Повіреного в наступному порядку:

3.4.1. Авансовий платіж здійснюється в розмірі орендної плати за базовий місяць оренди - протягом п'яти банківських днів з моменту підписання Орендарем та Повіреним акту приймання-передачі Майна;

3.4.2. Орендна плата - не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди;

3.4.3. Остаточний розрахунок здійснюється з урахуванням авансового платежу в строки визначені в п. 3.4.2. даного Договору.

Пунктом 4.3. Договору, Орендар зобов'язаний прийняти Майно від повіреного, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 4.5. Договору, щоквартально, до 20 числа місяця, наступного за останнім місяцем звітного кварталу, надавати Повіреному інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку).

Згідно п. 3.6 Договору, крім сплати орендної плати, орендар щомісячно, до 15 числа кожного місяця, відшкодовує повіреному: витрати на утримання та обслуговування орендованого майна; витрати на комунальні послуги (водопостачання та водовідведення, електроенергії, опалення, тощо), пропорційно до площі орендованого майна та згідно переліку робіт та послуг, що надаються повіреним; витрати повіреного по оплаті податку на землю в сумах, вказаних в рахунках на оплату, що виставляються повіреним додатково.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконував належним чином, орендну плату та за надані комунальні послуги не сплачував в повному обсязі.

Так, відповідач здійснював часткове погашення орендної плати, згідно умов Договору оренди (п. 4.3. Договору оренди), а саме:

- 30.03.2011 р. відповідач здійснив оплату орендної плати в розмірі 1 126,82 грн. за січень 2011 р.

- 13.04.2011 р. відповідач здійснив оплату орендної плати в розмірі 1 136,96 грн. за березень 2011 р.

- 11.05.2011 р. відповідач здійснив оплату орендної плати в розмірі 1 152,88 грн. за квітень 2011 р.

- 01.06.2011 р. відповідач здійснив оплату орендної плати в розмірі 1 167,86 грн. за травень 2011 р.

-14.09.2011 р. відповідач здійснив оплату орендної плати в розмірі 1 166,56 грн. за серпень 2011 р.

- 27.09.2012 р. відповідач здійснив оплату орендної плати в розмірі 1 181,92 грн. за липень 2011 р.

- 04.10.2011 р. відповідач здійснив оплату орендної плати в розмірі 1 161,89 грн. за вересень 2011 р.

- 09.11.2011 р. відповідач здійснив оплату орендної плати в розмірі 1 163,05 грн. за жовтень 2011 р.

- 07.12.2011 р. відповідач здійснив оплату орендної плати в розмірі 1 163,05 грн. за листопад 2011 р.

- 17.01.2012 р. відповідач здійснив оплату орендної плати в розмірі 1 164,22 грн. за грудень 2011 р.

- 08.02.2012 р. відповідач здійснив оплату орендної плати в розмірі 1 166,54 грн. за січень 2012 р.

По підтвердженнях позивача орендна плата за лютий 2011 р. та червень 2011 р. не сплачена.

З чого слідує, як зазначає позивач, що орендна плата за період з січня 2011 р. по грудень 2011 р. включно, відповідач оплатив в розмірі 12 751,75 грн. за виключенням орендної плати та комунальних послуг за лютий 2011 р. в розмірі 2 077,55 грн. та червень 2011 р. в розмірі 1 514,42 грн.

Комунальні послуги за період з січня 2011 р. по грудень 2011 р. включно в розмірі 3 724,00 грн. Відповідачем не оплачені.

За період з лютого 2012 р. по листопад 2012 р. відповідач жодних проплат по орендній платі та комунальних послугах не здійснював, сума заборгованості за розрахунками позивача за даний період складає 16 591,68 грн. в тому числі 11 677,00 грн. за орендну плату та 4 914,68 грн. за комунальні послуги та земельний податок.

Таким чином по розрахунках позивача заборгованість по орендній платі та комунальних послугах за весь період становить 23 907, 65 грн. (3 591,97 грн. + 3 724,00+16 591,68 грн.).

Щодо заборгованості відповідача перед позивачем по комунальних послугах, то суд зазначає, що позивачем у даній справі долучено до позовної заяви копії рахунків на ім'я відповідача по договору №3-88 від 08.09.2010 р. Однак, як вбачається із матеріалів справи спір між сторонами виникли зобовязання по договору №10/11 оренди (найму) нерухомого майна від 19.01.2011 р. Доказів виставлення позивачем відповідачу щомісячних рахунків для оплати за надані комунальні послуги і земельний податок по договору №10/11 оренди (найму) нерухомого майна від 19.01.2011 року позивач суду не надав.

Позивачем на адресу відповідача направлено лист №1855/13 від 30.11.2012 р. про дострокову в односторонньому порядку відмову від Договору №10/11 від 19.01.2011 р. та відповідно з грудня 2012 р. припинив нарахування орендної плати. До вказаного листа №01-1855/13 від 30.11.2012 р. позивачем було долучено акт приймання - передачі, за яким орендар повинен був повернути орендоване майно. Однак, відповідачем не повернуто позивачу Майно за актом - приймання передачі, а відповідач самовільно звільнив орендовані - нежитлові приміщення, загальною площею - 42,2 кв.м., а саме: кім. №9-1, 9-2 розміщені за адресою: АДРЕСА_2, як підтверджують сторони в судовому засіданні.

Пунктом 11.2 Договору, сторони погодили, що договір діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за Договором (в частині зобов'язань Орендаря, щодо сплати орендної плати - до проведення повного розрахунку з Повіреним).

Позивачем на адресу відповідача на виконання вимог ухвали суду від 25.12.2014 р. направлявся для підписання акт звірки взаєморозрахунків. Однак відповідачем його не підписано і суду не представлено.

Відповідач повного розрахунку по договору оренди не провів, чим порушив умови укладеного договору і станом на час прийняття рішення основна заборгованість відповідача перед позивачем по несплаті орендної плати складає 13 981,03 грн.: в тому числі за лютий 2011 року, за червень 2011 року та за період з лютого 2012 року по листопад 2012 року включно.

З врахуванням заяви №04-372/13 від 25.02.2015 р., позивач просить стягнути з відповідача 23 907,65 грн. основної заборгованості, в тому числі 13 981,03 грн. за оренду і 9 926,62 грн. за комунальні послуги стягнути 1 558,25 грн. - 3% річних та судовий збір 1827,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.

Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно п. 2.1. Договору №10/11 Оренди (найму) нерухомого майна від 19.01.2011 року, орендар вступає у строкове платне користування з дати підписання Повірителем та Орендарем акту приймання-передачі Майна.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, між сторонами було підписано акт приймання-передачі від 19.01.2011 р., згідно якого, позивач передав, а відповідач прийняв орендоване приміщення (Майно).

Пунктом 3.1. даного Договору передбачено, що орендна плата визначається за домовленістю Сторін і є нижчою від ринкової ціни у даному регіоні, та становить без ПДВ за перший місяць оренди 915,00 грн.

Відповідно до умов Договору, орендна плата перераховується Орендарем на рахунок Повіреного в наступному порядку:

3.4.1. Авансовий платіж здійснюється в розмірі орендної плати за базовий місяць оренди - протягом п'яти банківських днів з моменту підписання Орендарем та Повіреним акту приймання-передачі Майна;

3.4.2. Орендна плата - не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди;

3.4.3. Остаточний розрахунок здійснюється з урахуванням авансового платежу в строки визначені в п. 3.4.2. даного Договору.

Пунктом 4.3. сторони погодили, що Орендар зобов'язаний прийняти Майно від повіреного, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п. 3.6 Договору, крім сплати орендної плати, орендар щомісячно, до 15 числа кожного місяця, відшкодовує повіреному: витрати на утримання та обслуговування орендованого майна; витрати на комунальні послуги (водопостачання та водовідведення, електроенергії, опалення, тощо), пропорційно до площі орендованого майна та згідно переліку робіт та послуг, що надаються повіреним; витрати повіреного по оплаті податку на землю в сумах, вказаних в рахунках на оплату, що виставляються повіреним додатково.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання за договором №10/11 від 19.01.2011 р. не виконував належним чином, орендну плату та за надані комунальні послуги не сплачував в повному обсязі. Відповідач по виставлених рахунках сплатив тільки частину суми орендної плати, що складає 13 981,03 грн. в тому числі за січень 2011 року, березень 2011 року - травень 2011 року включно, та з липня 2011 року по січень 2012 року включно. Дана сплачена сума орендної плати зарахована позивачем як оплата за оренду за ці місяці. Таким чином, неоплаченими відповідачем залишились рахунки, виставлені позивачем за оренду приміщення по договору №10/11 від 19.01.2011 року відповідачу: №12/01/29 за лютий 2011 року на суму 1 126,82 грн., за червень №06-01/30 на суму 1177,21 грн. та рахунки з лютого 2012 рок у по листопад 2012 року включно, в тому числі 11 677,00 грн. за орендну плату та 4 914,68 грн. за комунальні послуги та земельний податок.

Щодо заборгованості відповідача перед позивачем по комунальних послугах за заявлений в позові період, то суд зазначає, що позивачем долучено до позовної заяви копії рахунків на ім'я відповідача по договору №3-88 від 08.09.2010 р. Однак, у даній справі спір виник між сторонами по договору №10/11 оренди (найму) нерухомого майна від 19.01.2011 р. Крім того, суд зазначає, що у відповідності до умов договору №10/11 від 19.01.2011 року, позивачем не подано доказів виставлення щомісячних рахунків до оплати відповідачу за комунальні послуги по даному договору від 19.11.2011 року №10/11 та не подано підписані позивачем та відповідачем акти приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг), які б слугували підставою для вирішення спору. А відтак, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги за заявлений період та відповідно стягнення 3% річних в цій частині є безпідставними і не підлягають до задоволення.

Окрім цього, згідно поданого розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 1 558,25 грн. - 3% річних згідно виставлених рахунків відповідачу.

Згідно з ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Разом з тим, суд бере до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення орендної плати за січень та червень 2011 р. з таких підстав. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність є строком, протягом якого особа може розраховувати на захист свого порушеного цивільного права судом.

Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частин 1 та 5 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення відповідача суми заборгованості по орендній платі за лютий 2011 року та червень 2011 року, то суд вважає, що є підстави таку заяву задоволити та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення основної суми боргу в розмірі 2304,03 грн. нарахованої відповідачу за оренду за лютий 2011 року та червень 2011 року та 3 % річних, тобто нарахованої у періоди, за якими позовна давність минула. А відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 11 677,00 грн. основної заборгованості по орендній платі за період з лютого 2012 року по листопад 2012 року задоволити.

Позивач заявив до стягнення 3% річних, в сумі 1558,25 грн. Суд перевіривши розрахунок 3% річних, вважає, що 3% річних слід нараховувати за період з 15.12.2012 р. по 16.02.2015 р. в межах строку, заявленого до стягнення. Отже, до стягнення з відповідача 3% річних становить 762,04 грн. (розрахунок долучається судом до матеріалів справи).

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, враховуючи, що відповідачем не надано доказів погашення наявної заборгованості за Договором від 19.01.2011 р. №10/11, перевіривши розрахунки, суд прийшов до висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягає до задоволення в сумі 11 677,00 грн., 762,04 грн. - 3% річних та 1827,00 грн. витрат понесених на сплату судового збору. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Згідно ст. 49 ГПК України, судовий збір суд покладає на відповідача в сумі 1827,00 грн., так як даний спір виник з його вини і вказана сума підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 33,35,43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: 79000, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України «Західукргеологія» (адреса: 79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 8, Ідентифікаційний код: 01432606) основного боргу 11 677,00 грн., 762,04 грн. - 3% річних та 1827,00 грн. - понесених витрат на сплату судового збору.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.03.2015 р.

Суддя Долінська О.З.