Рішення № 43018082, 05.03.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р. Справа № 911/5472/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області

до Фізичної особи-підприємця Суров'як Людмили Михайлівни

про розірвання договору оренди земельної ділянки

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Пухова З.Г., довір. б/н від 12.01.2015 р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Вороньківська сільська рада Бориспільського району Київської області (далі - позивач) звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Суров'як Людмили Михайлівни (далі - відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Предметом позовних вимог Вороньківської сільської ради є розірвання укладеного Вороньківською сільською радою Бориспільського району Київської області з ФОП Суров'як Л.М. договору оренди земельної ділянки від 10.12.2010 р., відповідно до умов якого відповідачеві в строкове платне користування було передано земельну ділянку загальною площею 0,1211 га, що знаходяться за адресою: вул. Центральна, 6 в с. Вороньків Бориспільського р-ну.

При зверненні до суду позивач в обґрунтування позовних вимог зазначав, що 16.10.2013 р. між відповідачем та Журбас Людмилою Миколаївною було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого продавець - Суров'як Л.М. передала у власність (продала), а покупець - Журбас Л.М. прийняла у власність (купила) належну продавцю на праві власності контору Споживчого товариства, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Вороньків, вул. Центральна, 6 (нерухоме майно). Як зазначав позивач, у відповідності з приписами ст. 31 Закону України «Про оренду землі» набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташована на орендованій іншою особою земельній ділянці є підставою для припинення договору оренди землі, у зв'язку з чим Вороньківська сільська рада зверталася до ФОП Суров'як Л.М. з листами з проханням розірвати договір оренди земельної ділянки від 10.12.2010 р. Проте, оскільки в досудовому порядку позивачем та відповідачем згода щодо розірвання договору оренди земельної ділянки не була досягнута, то позивач у відповідності до п. 5.3 договору оренди земельної ділянки звернувся до суду з даним позовом та просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1211 га (кадастровий номер 3220881701:01:006:0186), що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 6, с. Вороньків, Бориспільський р-ну, який був укладений 10.12.2010 р. між Вороньківською сільською радою Бориспільського району Київської області та Фізичною особою-підприємцем Суров'як Людмилою Михайлівною з підстав, передбачених ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 31 Закону України «Про оренду землі».

Ухвалою господарського суду від 24.12.2014 р. було порушено провадження у даній справі.

Відповідно до п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р., ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

02.02.2015 р., до початку розгляду справи по суті, позивачем були подані суду додаткові пояснення б/н від 02.02.2015 р., які за своїм змістом є заявою позивача про зміну підстав позову. Так, позивач просить суд про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного Вороньківською сільською радою з відповідачем, з підстав несплати останньою орендної плати за землю.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З урахуванням викладеного, вказана вище заява позивача в частині зміни підстав позову приймається судом.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 02.02.2015 р. представником позивача було подане клопотання б/н від 02.02.2015 р. про продовження строку розгляду справи на 15 днів понад строк, встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.02.2015 р. було продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 10.03.2015 р.

05.03.2015 р. до господарського суду Київської області Вороньківською сільською радою було подано клопотання б/н від 05.03.2015 р. про приєднання додаткових доказів.

05.03.2015 р. до господарського суду Київської області ФОП Суров'як Л.М. було подано заяву б/н від 04.03.2015 р. (вх. № 4991/15 від 05.03.2015 р.), відповідно до якої відповідач просить суд перенести розгляд справи у зв'язку з хворобою, оскільки має бажання прийняти участь у розгляді даної справи та заперечує в розгляді справи без її участі.

Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають до господарського суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відмовляє в його задоволенні з огляду на таке,

Згідно з приписами ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Судом встановлено, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору у даному судовому засіданні.

Окрім того, судом враховано обмеження встановленими Господарським процесуальним кодексом України процесуальними строками терміну розгляду справи та приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, а обов'язок здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. При цьому розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи та предмет спору.

Також судом враховано позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 20.12.2005 р. у господарській справі № 42/295, в якій зазначено, зокрема, що як роз'яснено в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 р. № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції», у разі неявки однієї зі сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, і про яких є відомості про вручення їм повісток, без повідомлення причин неявки або з причин, визнаних судом неповажними, справа може бути розглянута за відсутності особи, яка не з'явилася, якщо є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і немає потреби заслухати пояснення особи, яка не з'явилася.

З приводу поважності причин неявки відповідача у засідання суду 05.03.2015 р. слід зазначити, що відповідачем до клопотання про відкладення розгляду справи взагалі не додано будь-яких доказів ані на підтвердження хвороби особисто відповідача, ані на підтвердження неможливості забезпечення явки представника відповідача в засідання суду, можливість участі якого у господарському процесі встановлена згадуваною вище статтею 28 ГПК України.

З урахуванням викладеного, підстави для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи є відсутніми.

У судовому засіданні 05.03.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав і проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечував. У судове засідання відповідач не з'явився, представника не направив.

У судовому засіданні 05.03.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

10.12.2010 р. між Вороньківською сільською радою Бориспільського району Київської області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Суров'як Людмилою Михайлівною (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Центральна, 6 в межах села Вороньків Бориспільського району Київської області.

У відповідності з п. 1.3 договору в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 3220881701:01:006:0186, загальною площею 0,1211 га, за рахунок земель державної власності по вул. Центральна, 6 в межах села Вороньків Бориспільського району Київської області.

Згідно з п. 1.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1211 га становить 363909,04 грн.

Договір укладено строком на 49 років (пп. 2.3.1 п. 2.3 договору).

Підпунктом 2.7.1 п. 2.7 договору встановлено, що орендна плата встановлюється та справляється в грошовій формі за рік у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і на момент укладення договору становить 10917,27 грн. щорічно. Орендна плата вноситься на розрахунковий рахунок Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції і збільшується на такі індекси без складання додаткових договорів відносно зміни розміру орендної плати.

Відповідно до пп. 2.7.2 п. 2.7 договору періодичність та строки внесення орендної плати: орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 30 числа наступного місяця.

Згідно з пп. 4.2.3 п. 4.2 договору орендар зобов'язаний у відповідності з пп. 2.7.2 цього договору своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що підставою для дострокового розірвання договору є, зокрема, рішення суду про розірвання договору у встановлених законодавством випадках.

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Ткачем Є.В. 10.12.2010 р. за № 1531 та зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Бориспільському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01 листопада 2011 року за № 322088004000907.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу земельну ділянку загальною площею 0,1211 га, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки, копію якого долучено до матеріалів справи.

Вороньківською сільською радою Бориспільського району Київської області було направлено на адресу ФОП Суров'як Л.М. листи № 215/1025 від 11.12.2013 р. та № 2-15/469 від 29.05.2014 р. про розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.12.2010 р., зареєстрованого за № 3220882004000907 від 01.11.2011 р. на земельну ділянку площею 0,1211 га.

Відповідь на листи отримано не було.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що відповідач не виконує умови договору оренди земельної ділянки від 10.12.2010 р. щодо сплати орендної плати.

Так, згідно з листом № 1252/7/20 від 10.10.2014 р. Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, станом на 01.10.2014 р. за ФОП Суров'як Л.М. рахується борг на суму 1819,54 грн. зі сплати орендної плати за землю.

Як вбачається з листа № 58/09/20-0-15 від 14.01.2015 р. Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, станом на 31.12.2014 р. за ФОП Суров'як Л.М. рахується заборгованість зі сплати орендної плати з фізичних осіб в сумі 4161,96 грн.

Відповідно до листа № 396/9/10-04-15-01 від 04.02.2015 р. Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, станом на 31.01.2015 р. за ФОП Суров'як Л.М. рахується заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 5761,76 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У відповідності зі ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючим органом щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Як встановлено судом, у порушення умов договору оренди земельної ділянки від 10.12.2010 р., відповідач має заборгованість зі сплати розміру орендної плати за користування землею в розмірі 5761,76 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи листом Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області № 396/9/10-04-15-01 від 04.02.2015 р.

Таким чином, твердження позивача щодо несплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди земельної ділянки від 10.12.2010 р. підтверджується матеріалами справи.

Поряд з цим слід зазначити, що згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Отже, відповідно до чинного законодавства розірвання договору оренди в судовому порядку може бути здійснено тільки у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі», у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем істотно порушено умови договору оренди земельної ділянки від 10.12.2010 р., у зв'язку з чим зазначений договір підлягає розірванню в судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1211 га (кадастровий номер 3220881701:01:006:0186), що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 6, с. Вороньків, Бориспільський р-ну, укладений 10.12.2010 р. між Вороньківською сільською радою Бориспільського району Київської області (08352, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Вороньків, вул. Жовтнева, 2, код 04363509) та Фізичною особою-підприємцем Суров'як Людмилою Михайлівною (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, 8, кв. 4, ідент. номер 2046908161).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Суров'як Людмили Михайлівни (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, 8, кв. 4, ідент. номер 2046908161) на користь Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (08352, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Вороньків, вул. Жовтнева, 2, код 04363509) - 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 10.03.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна