Рішення № 43017999, 05.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/3/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2015 Справа № 905/141/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Рачук О.О.

За участю представників сторін: від позивача - Остапенко В.М., довіреність № 14-109 від 18.04.14 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 905/141/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, скорочено ПАТ "НАК "Нафтогаз України");

до відповідача: Комунального підприємства "Макіївтепломережа" (86156, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Лебедєва, буд. 72А, скорочено КП "Макіївтепломережа");

про стягнення 25028407,16 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2015 р. порушено провадження по справі № 905/141/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Макіївтепломережа" про стягнення основного боргу, неустойки, 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 25028407,16 грн.

Ухвалою від 26.06.2014 р. слухання справи відкладено на 14.07.2014 р., але 07.07.2014 р. на офіційному сайті господарського суду Донецької області розміщено оголошення про призупинення роботи суду.

12.01.2015 р. до господарського суду Запорізької області від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява від 05.01.2015 р., до якої додано документи та матеріали по справі № 905/141/14.

Відповідно до витягу з реєстру автоматичного розподілу справ (заяв, скарг, клопотань, матеріалів, документів, тощо) від 12.01.2015 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл та призначено для розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.01.2015 р., позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 905/141/14, якій присвоєно номер провадження 22/3/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 10.02.2015 р.

Ухвалою від 10.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 05.03.2015 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням по справі № 5006/47/120/2012 від 29.03.2013 року задоволено позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Макіївтепломережа" про стягнення основної заборгованості за поставлений протягом жовтня-грудня 2011 року природний газ, а також інфляційних втрат, пені, штрафу, 3% річних, розрахованих по 10.10.2012 р. У зв'язку із невиконанням вказаного рішення суду позивачем донараховано відповідачу суми 3% річних та інфляційних втрат з 11.10.2012 р. по 30.12.2012 р. Також, за період жовтень-грудень 2012 року позивачем було поставлено відповідачу природний газ, за який останній не розрахувався. Зазначене є також підставою стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» посилається на ст. 193, 216-217, 231, 264-265 Господарського кодексу України, ст. ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. 1, 2, 12, 15, 54-57, 61, 64, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.

КП "Макіївтепломережа", відповідач по справі, своїм правом на участь в судових засіданнях не скористався, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином з урахуванням положень, викладених у Інформаційному листі Вищого господарського суду від 05.06.2014 р. № 01-06/745/14 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (з подальшими змінами та доповненнями), Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (з подальшими змінами та доповненнями), що підтверджується долученими до справи актами та телефонограмами.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні 05.03.2015 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 05.03.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011 р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (Продавець, позивач у справі) та КП «Макіївтепломережа» (Покупець, відповідач у справі) укладено договір № 14/2544/11 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), згідно пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили кількість та якість газу, що планується передати.

Згідно пункту 3.3 Договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Відповідно до п. 3.4 Договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Ціна газу визначена сторонами в розділі 5 Договору.

Згідно пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п. 11.1 Договору).

Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 5006/47/120/2012 від 29.03.2013 року за позовом ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до КП «Макіївтепломережа» стягнуто з останнього основну заборгованість за поставлений протягом жовтня-грудня 2011 року по Договору № 14/2455/11 газ, інфляційні втрати, пеню, штраф, 3% річних. Нарахування пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних позивачем було заявлено по 10.10.2012 року.

Також, рішенням по справі № 5006/47/120/2012 від 29.03.2013 року встановлено, що під час розгляду справи відповідач сплатив суму основного боргу на користь позивача у загальному розмірі 1 539770,78 гривень згідно платіжного доручення № 11 від 22 січня 2013 року на суму 71265,08 гривень, платіжного доручення № 170 від 10 грудня 2012 року на суму 100000,00 гривень, платіжного доручення № 307 від 27 грудня 2012 року на суму 1000000,00 гривень, платіжного доручення № 360 від 10 січня 2013 року на суму 120000,00 гривень, платіжного доручення № 373 від 11 січня 2013 року на суму 100 000,00 гривень, платіжного доручення № 410 від 17 січня 2013 року на суму 100000,00 гривень, платіжного доручення № 14 від 22 лютого 2013 року на суму 48505,70 гривень.

У зв'язку з тим, що відповідачем по справі не було здійснено належним чином розрахунків щодо погашення суми основного боргу за зобов'язанням зі сплати за природний газ, отриманий за період жовтень-грудень 2011 року, згідно рішення господарського суду Донецької області № 5006/47/120/2012 від 29.03.2013 р., позивачем донараховано 3% річних у розмірі 213051,37 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6875,96 грн. за період з 11.10.2012 р. по 30.12.2012 р. за прострочення виконання зобов'язання з оплати за природний газ, отриманий у грудні 2011 року.

Також, протягом жовтня-грудня 2012 року відповідачу було поставлено природний газ на загальну суму 21197845,94 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу від 27.11.12 р. на суму 2752349,53 грн., Актом приймання-передачі природного газу від 30.11.12 р. на суму 7728426,39 грн., Актом приймання-передачі природного газу від 30.11.12 р. на суму 6158,16 грн., Актом приймання-передачі природного газу від 31.12.12 р. на суму 10700842,50 грн., Актом приймання-передачі природного газу від 31.12.12 р. на суму 10069,36 грн. Зазначені акти підписані представника сторін, скріплені печатками підприємств та є підставою для проведення розрахунків.

В порушення взятих на себе зобов'язань, КП «Макіївтепломережа» за отриманий протягом жовтня-грудня 2012 року природний газ не сплатив, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 21197845,94 грн.

Стягнення з КП «Макіївтепломережа» основного боргу, неустойки, 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 25028407,16 грн. - є предметом розгляду по даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно пункту 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, станом на 30.12.2013 року рішення по справі № 5006/47/120/2012 від 29.03.2013 року у повному обсязі не виконано.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що він не є вірним, стягненню по акту приймання-передачі природного газу грудень 2011 року підлягають 3% річних в загальній сумі 212925,07 грн. за період з 11.10.2012 р. по 30.12.2013 р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він не є вірним. Позовні вимоги в частині стягнення донарахованих за актом приймання-передачі природного газу за грудень 2011 року інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо здійснення своєчасної оплати за поставлений газ у жовтні-грудні 2012 року за Договором № 14/2544/11 купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 р. підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені та штрафу позивач обґрунтовує п. 7.2 Договору, який передбачає, що у разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є вірним, стягненню по актам приймання-передачі природного газу за жовтень 2012 р. за період з 31.12.2012 по 14.05.2013, по актам приймання-передачі природного газу за листопад 2012 р. за період з 31.12.2012 по 14.06.2013, по актам приймання-передачі природного газу за грудень 2012 р. за період з 15.01.2013 по 14.07.2013 підлягає пеня в загальній сумі 1465719,57 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що він є вірним, стягненню по актам приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2012 р. підлягає штраф в загальній сумі 1483849,22 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та втрат від інфляції заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що він є вірним, стягненню по актам приймання-передачі природного газу за жовтень 2012 р. за період з 15.11.2012 по 30.12.2013, по актам приймання-передачі природного газу за листопад 2012 р. за період з 15.12.2012 по 30.12.2013, по актам приймання-передачі природного газу за грудень 2012 р. за період з 15.01.2013 по 30.07.2013 підлягають 3% річних в загальній сумі 643249,22 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є вірним, стягненню по актам приймання-передачі природного газу за жовтень 2012 р. за період листопад 2012 - листопад 2013, по актам приймання-передачі природного газу за листопад 2012 р. за період грудень 2012 - листопад 2013 підлягають інфляційні втрати в загальній сумі 17815,90 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Макіївтепломережа" (86156, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Лебедєва, буд. 72А, код ЄДР 31534547) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДР 20077720) суму основного боргу в розмірі 21197845 (двадцять один мільйон сто дев'яносто сім тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. 94 коп., пеню в сумі 1465719 (один мільйон чотириста шістдесят п'ять тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн. 57 коп., штраф в сумі 1483849 (один мільйон чотириста вісімдесят три тисячі вісімсот сорок дев'ять) грн. 22 коп., три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 856174 (вісімсот п'ятдесят шість тисяч сто сімдесят чотири) грн. 29 коп., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, в розмірі 17815 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 90 коп. та 68800 (шістдесят вісім тисяч вісімсот) грн. 75 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 10.03.2015 р.

Суддя О.В. Ярешко