Ухвала суду № 43017130, 06.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 березня 2015 рокуСправа № 905/1460/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.перевіривши матеріали касаційної скарги Селидівської міської ради, м. Селидове Донецької областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014у справі№905/1460/14 Господарського суду Донецької області за позовомСелидівської міської радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Селидове Донецької областіпроусунення перешкод в користуванні земельною ділянкоюта за зустрічним позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Селидове Донецької областідо Селидівської міської ради, м. Селидове Донецької областіпровизнання права на постійне користування земельною ділянкою

Касаційна скарга Селидівської міської ради, м. Селидове Донецької області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до статті 109 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції, скаржник направив касаційну скаргу безпосередньо на адресу Вищого господарського суду України, тобто з порушенням вимог статті 109 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим скарга надійшла без матеріалів справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу надіслано інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення чи постанову.

Також, беручи до уваги положення частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір". Відповідно до частини 2 пункту 2 підпунктів 2, 5 статті 4 вказаного Закону розмір судового збору із позовних заяв немайнового характеру, поданих до господарського суду, справляється у 1 розмірі мінімальної заробітної плати, із касаційних скарг на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що дана касаційна скарга подана у 2015 році, в якому за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата у період з 01.01.2015 по 30.11.2015 становить 1218 грн. 00 коп.

Таким чином, законодавством встановлений розмір сплати судового збору за подання касаційної скарги на судове рішення щодо вимог немайнового характеру, який у період з 01.01.2015 по 30.11.2015 становить 852,60 грн.

Разом з тим відповідно до частини другої пункту 2.15. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 у разі коли в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, і скаржник не згоден з таким рішенням в частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги, Селидівська міська рада заявляє вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції, яка прийнята за наслідками перегляду рішення місцевого господарського суду як в частині первісного, так і в частині зустрічного позовів немайнового характеру. Відтак, враховуючи вимоги даної касаційної скарги, судовий збір за її подання мав бути сплачений у сумі 1 705,20 грн., з яких 852,60 грн. за немайновою вимогою первісного позову та 852,60 грн. за немайновою вимогою зустрічного позову.

Однак з поданих матеріалів вбачається, що в підтвердження сплати судового збору скаржником до касаційної скарги додано платіжне доручення № 957 від 26.12.2014 про сплату судового збору в розмірі 1 278,90 грн., що в сукупності заявлених вимог є менше, ніж встановлено чинним законодавством на момент звернення із касаційною скаргою.

З огляду на що, зазначене платіжне доручення не можна визнати належним доказом, що підтверджує сплату судового збору в установленому розмірі.

Відповідно до пункту 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що за приписами частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини 1 цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, а також враховуючи вимоги статті 53 зазначеного Кодексу.

Керуючись статтями 86, 111, пунктами 2, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Селидівської міської ради, м. Селидове Донецької області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 у справі №905/1460/14 Господарського суду Донецької області та додані до неї документи повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець