Рішення № 43015303, 23.02.2015, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№591/810/14-ц

Провадження №2/592/54/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

23 лютого 2015 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі : головуючого - судді Кондратенка М.В., при секретарі Жук О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і поданого в інтересах ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 свої вимоги, заявлені в інтересах гр. ОСОБА_2, обґрунтовує тим, що 03 грудня 2012 р. ОСОБА_2 укладений договір добровільного страхування № 750164-02-19-01 із ПАТ «Страхова компанія «ВУСО».

Предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням транспортним засобом моделі Great Wall Havall Н 5 2012 року випуску, номер кузову НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно з п.3.2 договору, страхова сума становить 194 200 грн.

Відповідно до умов п. 11.4 договору ,відповідач зобов'язався протягом 5-ти робочих днів після складання страхового акту здійснити ОСОБА_2 страхові виплати за умови настання страхового випадку.

07 червня 2013 р. стався страховий випадок, передбачений п.4.1.1.2 договору, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження та відновленню не підлягає.

В силу положень п. 11.2 договору, у разі настання страхового випадку відповідач повинен протягом двох робочих днів вжити заходи щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування.

Відповідач провів експертизу, за результатами якої визначено вартість відновлювального ремонту та розмір страхової виплати у сумі 194 200 грн., оскільки сума відновлення перевищує вартість транспортного засобу. Однак вказані виплати у встановлений договором строк не виплатив, а направив листа про відмову у страховому відшкодуванні (у зв'язку з порушенням п. 12.1, та 12.6(г) ПДР України).

Вважає, що Страхова компанія порушила права Страхувальника і наступні положення :

-ст.526 Цивільного кодексу України і яка зазначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору;

- приписи пп. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України „ Про страхування ", якими визначено, що при настанні страхового випадку Страховик повинен здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк;

-положення п.11.4 договору, в якому визначено граничний строк виплати страхового відшкодування на протязі 5-ти робочих днів.

Враховуючи вищевикладене, просить ухвалити рішення, яким :

-стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (40000 м. Суми Покровська площа 4, код ЄДРПОУ 31650052) на користь ОСОБА_2 суму в розмірі 194 200 грн. грошового відшкодування відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 750164-02-19-01 від 03 грудня 2012 року.

Позивач ОСОБА_2 згідно поданої заяви просить справу розглядати в його відсутність, позовні вимоги підтримує, але просить стягнути суму відшкодування у меншому розмірі - 172 712,58 грн. згідно висновку / звіту / спеціаліста ОСОБА_3 як суб»єкта оціночної діяльності щодо визначення суми такого матеріального відшкодування і залученого / звіту / до заяви. Не заперечує на ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача - ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» Кібець Р.Ю. повідомлявся під розписку про час і день судового засідання. Однак до суду не прибув, не подавши ніяких заяв чи клопотань / а.с. 161 /. У наданих суду письмових запереченнях вбачається, що Страхова компанія заявлену вимогу не визнає, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

1. Між ПрАТ СК «ВУСО» і ОСОБА_2 укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №750164-02-19-01 від 03.12.2012 року, відповідно до якого під страховий захист взятий а/м Great Wall Haval, д/н НОМЕР_2, що належить страхувальнику на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5. Як встановлено с. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником та страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов»язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику або іншій особі, визначеної у договорі страхування, а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Слід зазначити, що відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, вибору контрагенту та визначенні умов договору.

Тобто, 03.12.2012 року укладаючи договір страхування №750164-02-19-01 з СК «ВУСО», ОСОБА_2 як страхувальник , був згодний з умовами угоди, йому роз»яснені його дії при настанні страхового випадку та підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, про що свідчить підпис страхувальника.

Ст. 25 Закону України «Про страхування» визначає, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування.

Так, умовами договору страхування передбачені дії страхувальника при настанні страхового випадку та передбачений перелік документів, які страхувальник повинен надати в страхову компанію для підтвердження факту настання страхового випадку та крім цього, визначений порядок та умови виплати страхового відшкодування.

Пунктом 16.1.2 договору передбачено, що страхове відшкодування виплачується страховиком на підставі заяви страхувальника та страхового акту. Страхове відшкодування сплачується лише після того, як повністю будуть встановлені причини страхового випадку та сума збитків. Обов'язок надання необхідних документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір шкоди , покладено на страхувальника. У випадку ненадання таких документів страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування ( п. 9.5 Договору). Розмір страхового відшкодування у випадку пошкодження застрахованого транспортного засобу розраховується на підставі даних огляду транспортного засобу і документів, які підтверджують факт страхового випадку та розмір спричиненого збитку (кошторис збитків). У відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування не може бути більшим прямого збитку, який отримав страхувальник.

07.06.2013 р. відбулась подія, внаслідок якої а/м Рено Логан, д/н НОМЕР_3, отримав механічні пошкодження.

11.06.2013 р. страхувальник звернувся до представництва ПрАТ СК «ВУСО» у місті Суми з заявою на виплату страхового відшкодування. В момент звернення ОСОБА_2 роз'яснений порядок та строки прийняття рішення про виплату (відмову у виплаті) страхового відшкодування, а також наведений перелік документів, необхідних страховику для прийняття рішення по справі, обов'язок надання яких згідно з умовами договору покладений на страхувальника. Згідно п.22 умов договору , до заяви на виплату страхового відшкодування було додано : копія посвідчення водія, копія свідоцтва на автомобіль, паспорт, довідка про ІПН, висновок результатів медичного огляду.

14.06.2014 року пошкоджений автомобіль оглянуто представником страхової компанії , складено відповідний акт.

Умовами договору страхування встановлено, що страховик зобов'язується відшкодувати страхувальнику або Вигодонабувачу прямі збитки, що настали внаслідок ризиків, визначених у договорі страхування (п. 7.2 Договору). Страхові ризики та розмір безумовної франшизи встановлений у розділі 4 договору страхування. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (ст. 9 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до п. 5.2 договору страхування, підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок СТО, рекомендованої страховиком. До страхової компанії ОСОБА_2 не надав жодного документу, який підтверджує розмір отриманих збитків.

Пунктом 17.2.14 встановлені випадки, які не є страховими, зокрема «ДТП» з урахуванням умов договору страхування визначених як «Застереження», а саме: у разі страхування з застереженням «порушення» не є страховим випадком подія, яка відбулась внаслідок порушення страхувальником (водієм ЗТЗ) п.10.1, п.12.1, п.13.1 правил дорожнього руху України. Відповідно до експертного висновку № 13/117 від 18.11.2013 року ФОП ОСОБА_6 ДС «Експерт-Сервис» подія, яка мала місце 07.06.2013 року, сталося внаслідок порушення п. 12.1, 12.6 Правил дорожнього руху України з боку страхувальника ОСОБА_2

Крім цього, п. 17.1.1 договору страхування передбачені підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування у випадку, якщо про подію не було повідомлено в порядку та строки, вказані в п. 14.3, а саме : не пізніше 2-х годин з моменту ДТП . Страхувальник взагалі не повідомляв страхову компанію про настання страхового випадку.

На підставі вищевикладеного, ПрАТ СК «ВУСО» прийняте рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування по факту ДТП від 20.08.2013 р., про що складений страховий акт № 5053-02 від 26.11.2013 р. У відповідності до п. 11.5 договору страхування, страхувальник повідомлений про прийняте рішення листом № 5899 від 26.11.2013 року.

2. Позивач не надає суду розрахунки, документи, які підтверджують суму позовних вимог в розмірі 194 200,00 грн. , посилається на те, що саме ця сума зазначена в якості страхової в договорі страхування і вважає, що його автомобіль не підлягає відновленню, при цьому доказів цього не надано. Як вже зазначалось раніше, виплата страхового відшкодування проводиться на підставі договору страхування. Розділом 6 договору страхування встановлено, що повна загибель ТЗ - пошкодження (знищення) застрахованого ТЗ, внаслідок якого відсутня технічна можливість виконання ремонтно-відновлювальних робіт, які забезпечують усунення пошкоджень, що виникли в результаті настання страхового випадку, або вартість відновлювального ремонту розрахована відповідно до умов договору страхування, перевищує 75 % дійсної вартості ТЗ на момент настання страхового випадку. За умовами договору страхування (п. 16.20) у випадку повної загибелі ЗТЗ кошторис збитків розраховується виходячи з п. 16.23 (оскільки страхувальник не надавав заяви про відмову від права на ЗТЗ), а саме меншій з: дійсної вартості ЗТЗ на момент ДТП або ліміту страховика на момент ДТП за мінусом вартості залишків ЗТЗ, годних для подальшого використання. При цьому договором страхування визначено, що саме страхувальник зобов'язаний надати звіт автотехнічної експертизи (п. 15.7,16.20 договору страхування). Для визначення розміру страхового відшкодування з суми збитків вираховується франшиза, передбачена п. 4.1.5 договору страхування в розмірі 19 420,00 грн. Як встановлено ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В даному випадку позивачем не доведений розмір позовних вимог в повному обсязі, оскільки відсутня автотехнічна експертиза не лише вартості матеріального збитку, отриманого позивачем, а також вартості залишків ЗТЗ, годних для подальшого використання.

3. Вважає, що ОСОБА_2 в даній цивільній справі є неналежний позивач. У випадку задоволення позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування саме на користь ОСОБА_2 будуть порушені майнові інтереси вигодонабувача за договором страхування - ПАТ «Ідея - Банк», оскільки стягнення грошових коштів в якості страхового відшкодування саме на користь страхувальника не відповідає вимогам ч.4 ст.3 Закону України «Про страхування».

Відповідно до ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку. Тобто, визначаючи у договорі страхування вигодонабувачем третю особу ( в даному випадку це установа банку), страхувальник добровільно і свідомо зменшує обсяг своїх прав за вказаним договором, у тому числі і право вимоги виконання страховиком договору щодо виплати страхового відшкодування.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до позиції Верховного суду України, яка висловлена в узагальненні судової практики щодо розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування зазначено, що суди повинні відмовляти в задоволенні позову у випадках , коли банк, який виступає як третя особа і на користь якої укладено договір страхування, не скористався своїм правом на отримання страхової виплати. Право вимоги позивач (страхувальник) може мати лише на підставі уповноваження його належним чином вигодонабувачем. Якщо ж вигодонабувач не наділив позивача такими повноваженнями, то останній не має права на одержання страхової виплати і на цій підставі є неналежним позивачем у позові про її стягнення.

На підставі викладеного, просить суд відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог /а.с. 131-134 /.

Суд, вивчивши матеріали справи і надані докази вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступні обставини.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про страхування» , страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. У ст. 4 цього Закону зазначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування). Метою страхування при укладенні договору майнового страхування є погашення за рахунок страховика ризику майнової відповідальності перед іншими особами чи ризику виникнення інших збитків у результаті страхового випадку.

Відповідно до умов ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона /страховик/ зобов»язується у разі настання певної події / страхового випадку / виплатити другій стороні /страхувальникові / або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму / страхову виплату / , а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі та виконати інші умови договору.

Стаття 991 ЦК України передбачає перелік підстав, при наявності яких страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати. Частина 2 даної статті ЦК України передбачає, що договором страхування можуть бути передбачені і інші підстави для відмови у здійсненні страхової виплати, якщо це не суперечить закону.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу .

Встановлено, що 03 грудня 2012 р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» укладений договір добровільного страхування № 750164-02-19-01. Предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом моделі Great Wall Havall Н 5 2012 року випуску, номер кузову НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . / а.с. 4-9, 38 /.

Згідно з п.3.2 договору, страхова сума відшкодування становить 194 200 грн.

Відповідно до умов п. 11.4 договору ,відповідач зобов'язався протягом 5-ти робочих днів після складання страхового акту здійснити страхові виплати за умови настання страхових випадків ? і якими відповідно до п. 4 договору є дорожньо-транспортні пригоди.

Підпунктом 4.1.1.2 договору передбачено, що страховим випадком є ДТП, за умови, що особа, яка винна у його скоєнні, не встановлена, або цієї особи не існує, або це водій застрахованого транспортного засобу / а.с. 4 /.

Як вбачається з матеріалів перевірки транспортної пригоди Роменського МВ УМВС України в Сумській області, ОСОБА_2 07.06.2013 р. керуючи автомобілем НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на шляху сполученням Кролевець- Кнотоп- Ромни - Пирятин і рухаючись в напрямку с. Перекопівка заснув за кермом автомобіля , в результаті чого з»їхав з дороги на ліве узбіччя і перекинувся, від чого транспортний засіб отримав механічні ушкодження / а.с. 75-78/. Протокол про порушення водієм Правил дорожнього руху не складався, до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не притягався.

З пояснень ОСОБА_2 . страховій компанії щодо обставин транспортної пригоди вбачається, що він рухався по трасі зі швидкістю 120-130 км/год. / а.с. 74 /.

Таким чином стався страховий випадок, передбачений п.4.1.1.2 договору.

Пунктом 17.2.14. умов договору встановлені випадки, які не є страховими, зокрема «ДТП» з урахуванням умов договору страхування визначених як «Застереження», а саме: у разі страхування з застереженням «порушення» не є страховим випадком подія, яка відбулась внаслідок порушення страхувальником (водієм ЗТЗ) розділів 10,12,13 Правил дорожнього руху України / а.с. 8 /.

Відповідно до Правил дорожнього руху України, розділ 10 має назву» Початок руху та зміна його напрямку « , розділ 12 - « Швидкість руху « , розділ 13 - « Дистанція, інтервал, зустрічний проїзд « .

Згідно висновку експертизи № 13/117 від 18.11.2013 року і проведеної на замовлення Страхової компанії ФОП ОСОБА_6 ДС «Експерт-Сервис» транспортна пригода, яка мала місце 07.06.2013 року під керуванням водія ОСОБА_2, сталася внаслідок порушення ним п.п. 12.1, 12.6 / г / Правил дорожнього руху України , які мають безпосередній причинний зв»язок з подією, що настала / не вибрав безпечної швидкості руху і допустимої поза населеними пунктами, а.с.139-145/.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, зазначений висновок ОСОБА_2 щодо його вини у скоєнні транспортної пригоди ніяким чином не спростований і не оспорений.

Таким чином подія ДТП, що мала місце 07.06.2013 р. з участю ОСОБА_2, відповідно до умов п.17.2.14 умов договору страхування не є страховим випадком.

Враховуючи зазначене суд вважає, що Страхова компанія правомірно відмовила ОСОБА_2 в виплаті страхового відшкодування , що вбачається з страхового акту за № 5053-02 від 26.11.2013 року / а.с. 69 /.

Керуючись ст. 1,3,4,6,8,16,20,21,25 26 Закону України " Про страхування" , ст. 979,980,990,991 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 208,213-215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1 і поданого в інтересах ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування по факту дорожньо- транспортної пригоди , що спричинило майнову шкоду автомобілю - відмовити за його необґрунтованістю .

Копію заочного рішення надіслати для відома сторонам, які участі у судовому засіданні не приймали.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня його проголошення

Суддя М.В. Кондратенко