Рішення № 43012326, 10.03.2015, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/91/15-ц

Номер провадження 2/699/95/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Побережної Н.П.,

за участі секретаря судового засідання - Могильної І.В.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсунь-Шевченківський цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної міграційної служби України Корсунь-Шевченківського сектору у справах громадянства і міграції та реєстрації фізичних осіб, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Органу опіки та піклування Сахнівської сільської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2015 позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням у житловому будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1, та належить позивачу на праві приватної власності.

Свій позов позивач мотивує тим, що він є власником будинку розташованого по АДРЕСА_1, який належить йому на праві приватної власності. З 12.02.2013 в будинку позивача з його дозволу зареєструвалася ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зі своєю малолітньою дитиною - сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. З 20.05.2013 відповідачі у вказаному будинку не проживають та протягом зазначеного часу до будинку не з'являлися. Оскільки відповідачі в добровільному порядку не знімаються з реєстрації із спірного будинку, участі у витратах на його утримання не беруть, а їх реєстрація за вказаною адресою створює позивачеві перешкоди, як власнику в користуванні та розпорядженні нерухомим майном, то позивач вважає, що його права порушені і підлягають захисту в судовому порядку.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет та підставу позову і протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

У суд представники позивача з'явилися, підтримали позов, дали пояснення аналогічні до позову.

Відповідачі до суду з'явилися, надали телеграми про розгляд справи без їх участі та вказали, що проти задоволення позову не заперечують.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Державної міграційної служби України Корсунь-Шевченківського сектору у справах громадянства і міграції та реєстрації фізичних осіб у судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просить розглядати дану справу без його участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Органу опіки та піклування Сахнівської сільської ради до суду не з'явився, надали заяву про розгляд справи без їх участі та вказали, що проти задоволення позову не заперечують.

Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення на підставі наступного.

У суді встановлено, що ОСОБА_3 є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 12.11.2014 (а.с.20).

Згідно довідки виконавчого комітету Сахнівської сільської ради №537 від 01.07.2013 (а.с.25) відповідачі зареєстровані в АДРЕСА_1 у господарстві ОСОБА_3 з 12.02.2013 та з травня 2013 не проживають по місцю реєстрації відповідно до довідки виконавчого комітету Сахнівської сільської ради №856 від 14.10.2013 (а.с.26).

Допитаний в суді свідок ОСОБА_6 підтвердив, що відповідачі дійсно відсутні у спірному будинку понад рік, а саме з 20.05.2013 року.

Відповідачами не наведено поважних причини відсутності у будинку за місцем реєстрації, крім того судом з'ясовано, що між власником та відповідачами будь-якої іншої домовленості щодо користування житлом або збереження права на користування житлом на час відсутності не було, що також було підтверджено показаннями свідка.

Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права". Статтями 8, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що "Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції" та "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Необхідність дотримання даних норм Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод знайшло своє вираження в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.06.2013 року у справі "Цибулько та інші проти України" та від 01.06.2006 року "Федоренко проти України".

Відповідно до ст. 41, 55 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач перешкоджає у користуванні житловим приміщенням, в тому числі доказів того, що дані особи звертались до суду з вимогами про усунення перешкод в користуванні спірним будинком.

Отже, приватна власність громадян охороняється законом і її захист здійснюється судом, а тому власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст.72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" фізичні особи зобов'язані зареєструватися за новим місцем свого проживання в 10-денний строк після прибуття на нове місце проживання. Стаття 7 цього ж Закону передбачає, що однією з підстав для зняття з реєстрації місця проживання є рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Згідно з п. 2.3. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012 № 1077, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за № 2109/22421, відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вносяться до заяви одного з них.

При розгляді даної справи судом встановлено, що спірне приміщення дійсно є житлом, яке є власністю позивача; відповідачі дійсно відсутні у спірному приміщені понад один рік; відповідачами не наведено поважних причини відсутності, крім того судом з'ясовано, що між власником та відповідачами будь-якої іншої домовленості щодо користування житлом або збереження права на користування житлом на час відсутності не було, що також було підтверджено показаннями свідка.

Відповідачі не проживають у спірному житловому будинку з травня 2013 без поважних причин, а тому відповідно до вимог ст. 72 ЖК України втратили право на користування цим житлом.

Так, згідно зі ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Неповнолітній ОСОБА_5 не досяг десяти років, проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради № 789-Х11 від 27.02.1991 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таким чином, суд вважає, що позивач на законних підставах пред'явив позов до відповідача, який належить до задоволення.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Підстав для звернення рішення суду до негайного виконання не має.

Оскільки позивач є інвалідом 2 групи та звільнений від сплати судового збору відповідно до п.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому суд відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України стягує з відповідачів на користь держави судові витрати в справі, а саме судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 391 ЦК України, 71, 72 ЖК України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровану АДРЕСА_1, проживаючу у с. Худоліївка Чигиринського району Черкаської області, інші дані про особу суду невідомі, такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням по АДРЕСА_1.

Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого у с. Худоліївка Чигиринського району Черкаської області,, інші дані про особу суду невідомі, таким, що втратив право користуватися житловим приміщенням по АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої АДРЕСА_1, проживаючої у с. Худоліївка Чигиринського району Черкаської області, інші дані про особу суду невідомі, на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 копійок) (УДКСУ у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, код за ЄДРПОУ 36777264, ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, рахунок отримувача 31218206700239 , код платежу 22030001).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Побережна Н.  П.