Рішення № 43012, 06.06.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2006 р.

Справа № 3/115/06

м. Миколаїв

За позовом: Навчально-культурний центр «Побужжя»Федерації профспілок Хмельницької області, м. Хмельницький, вул.. Соборна,55

До відповідача: ТОВ НВП «Земля і життя», м. Миколаїв, вул.. Нікольська,16А

Про стягнення 2436,0грн.

Суддя Таранущенко О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Іващенко П.І., за дорученням;

Від відповідача: не з’явився;

В судовому засіданні присутні:

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2436,0грн. боргу по орендній платі. Свої позовні вимоги ґрунтує на підставі норм господарського та цивільного законодавства.

Відповідач вимоги ухвали суду від 13.03.2006р. в черговий раз не виконав не виконав, відзив по суті позовних вимог не надав, в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Отже, справа розглядається на підставі ст.. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

16 лютого 2004 року був укладений договір оренди окремого індивідуального нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що належить на праві власності Федерації профспілок Хмельницької області № 17/4 між Навчально-культурним центром «Побужжя»Федерації профспілок Хмельницької області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково - виробничим підприємством «Земля і Життя»(орендар). Отже, стороною в договорі зі сторони відповідача виступило головне підприємство.

Згідно р. І, п. 1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 29 кв.м. для використання під офіс. Відповідно до р. ІІІ орендна плата була встановлюється без ПДВ - 870 грн. і повинна була сплачуватися шляхом щомісячних перерахувань до 05 числа за звітним місяцем.

01 травня 2005р. була укладена додаткова угода до договору оренди від 16.02.04р., в якій розмір орендної плати встановлювався - 1218,00 грн.

Згідно з п.3 ст. 285 Господарського кодексу України та розділу ІV вищевказаного договору оренди, орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі. Протягом липня та серпня орендар не сплатив орендну сплату, виникла заборгованість в сумі 2436,0грн. В листуванні директор Хмельницької філії пояснює заборгованість по оплаті тим, що головне підприємство - ТОВ НВП «Земля і життя»не перераховує відповідні кошти (лист №06-07-210 від 19.05.2006р.).

01.09.2005р. між сторонами було проведено звірку розрахунків та встановлено заборгованість з орендної плати за липень, серпень 2005р. в розмірі 2436,0грн.

01.09.2005р. договір оренди від 16 лютого 2004р. між сторонами було розірвано, складений Акт приймання - передачі нерухомого майна.

Директор ТОВ НВП «Земля і життя»в гарантійному листі зобов'язувався погасити заборгованість по орендній платі в розмірі 2436,0грн. в термін до 30.10.2005р.

Відповідач у відзиві зазначає, що гарантійний лист підписано не уповноваженою особою, підприємство взагалі про нього не знало, більш того лист не має печатки, а бланк належить Київській філії. Вказані заперечення відповідача не спростовують обґрунтування позивача щодо наявності заборгованості перед останнім.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, заборгованість не була погашена у вказаний в листі термін.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються , якщо інше не передбачено законом або договором.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв’язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ НВП «Земля і життя»(м. Миколаїв, вул.. Нікольська,16А, код ЄДРПОУ 32333121) на користь Навчально-культурного центру «Побужжя»Федерації профспілок Хмельницької області (м. Хмельницький, вул.. Соборна,55, ЗКПО 03591912) –2436,0грн. заборгованості, 102,0грн. держмита, 118грн. витрат на ІТЗ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

О.Г.Таранущенко