Вирок № 43011830, 05.03.2015, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/19444/14-к

ВИРОК

Іменем України

Дата документу 05.03.2015

05 березня 2015 року

Октябрський районний суд м. Полтави в складі :

головуючого - судді Микитенка В.М.,

при секретарі - Різник А.В.,

за участю прокурорів - Харченко І.В., Гетьман Л.А.,

захисника - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Ленінське, Апостолівського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_2, судимого:

1).12.10.2000 року Апостолівським р/с Дніпропетровської області за ч.1 ст.140, 43 КК України на 2 роки і 6 місяців позбавлення волі;

2).12.11.2003 року Апостолівським р/с Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ст.70 КК України на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі;

3).05.04.2005 року Апостолівським р/с Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ст.70 КК України на 3 роки позбавлення волі;

4).25.06.2009 року Апостолівським р/с Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки і 6 місяців позбавлення волі;

5).17.12.2009 року Апостолівським р/с Дніпропетровської області за ст.15, ч.3 ст.185, 70 ч.4 КК України на 2 роки і 6 місяців і 10 днів позбавлення волі;

6).23.03.2011 року Апостолівським р/с Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки і 3 місяців позбавлення волі, звільненого 23.10.2013 року ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.121 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

04.10.2014 року приблизно о 10 годині ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження вікна, проник до квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрав телевізор Соні, вартістю 373 грн. 34 коп., що належить потерпілій ОСОБА_4

Крім того, ОСОБА_3 13.11.2014 року приблизно о 22.45 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшовши до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_3, побачив свою співмешканку ОСОБА_5 лежачою на підлозі будинку. Після чого, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вважаючи, що вона в нетверезому стані, витяг її у двір, де умисно, зі значною силою завдав їй 3 удари правою взутою ногою в область голови, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент їх заподіяння у виді: черепно - мозкової травми, крововиливу під тверду мозкову оболонку в потиличній ділянці справа у вигляді темно-червоних згортків крові запаяних з твердою мозковою оболонкою об'ємом біля 20,0 мл., крововиливу під м'яку мозкову оболонку в скроневій долі правої півкулі; в потиличній долі правої півкулі; крововиливу в 4-й шлуночок об'ємом до 10,0 мл. з крововиливом в продовгуватий мозок, рани слизової оболонки роту, крововиливів голови, нижніх кінцівок.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, потерпіла ОСОБА_5 14.11.2014 року була госпіталізована до реанімаційного відділення 1 міської клінічної лікарні в м. Полтава та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.185 КК України визнав повністю. Пояснив, що дійсно 04 жовтня 2014 року, у денний час він разом з ОСОБА_6 залізли до квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрали телевізор Соні та коли несли його по вулиці, їх помітила потерпіла, після чого вони залишили телевізор і втекли. У вчиненому щиро розкаявся. Викрадені речі в подальшому повернув.

Суд рахує, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 за фактом крадіжки майна ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому, відповідно до ст. 349 КПК України, дослідження доказів за цим епізодом вирішує за недоцільне, а вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України вважає повністю доведеною.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, кваліфікуються за ч.3 ст.185 КК України.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину за ч.2 ст.121 КК України визнав частково. Показав, що проживає по АДРЕСА_3. 13.11.2014 року зранку був із ОСОБА_7 на Центральному ринку м. Полтави. Цього дня вжив приблизно 700 грам горілки. Увечері з ОСОБА_7 повернулись додому. Біля сараю, де він проживав, у дворі побачив ОСОБА_5, яка лежала на спині і на вигляд була в стані сп'яніння. Після чого до них підійшов ОСОБА_8, який повідомив, що ОСОБА_5 в цьому дворі помочилась і почали підбурювати його розібратись. Коли знову підійшли до ОСОБА_5, яка продовжувала лежати на землі, він наніс їй один удар кулаком в середню частину живота і один удар ногою в область ока. Після чого підняв декілька цеглин над ОСОБА_5, однак хлопці його зупинили і він пішов ночувати до ОСОБА_7 Наступного ранку вони знову прийшли за вказаною адресою, де ОСОБА_5 продовжувала лежати у тій же позі, на тому ж місці. Після чого вони викликали швидку та допомогли перенести ОСОБА_5, яка була ще живою в автомобіль. Обставини, які він указав під час слідчого експерименту підтверджує повністю, показання давав добровільно, однак заперечує, що внаслідок його ударів настала смерть потерпілої. Цивільний позов прокурора визнав повністю.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3, його провина за ч.2 ст.121 КК України у повному обсязі доведена зібраними та дослідженими у справі доказами.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що восени 2014 року у дворі АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 вранці, коли йшла на ринок виявила жінку, яка лежала на лівому боку на землі, головою до дороги, а ногами до сараю. Приблизно через годину коли поверталась, побачила, що жінка залишалась лежати на тому ж місці, але біля неї побачила двох чоловіків, які попросили викликати швидку, що вона й зробила. При цьому чоловіки перевертали вказану жінку та вона бачила на задній поверхні її голови кров, а одяг був брудним.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що як лікар у складі виїзної бригади швидкої допомоги 14.11.2014 року вдень прибула за викликом на АДРЕСА_3, де виявила жінку, що лежала на землі, як пізніше з'ясувалось - ОСОБА_5 Указана жінка перебувала в комі, з її ротової порожнини йшла піна. В області її голови бачила тілесні ушкодження, однак за спином часу зараз їх не пам'ятає. Указану жінку допомогли перенести до карети швидкої два чоловіки, які були поряд, одного з них впізнала як ОСОБА_3, що перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Із рапортів Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області вбачається, що 14.11.2014 року по АДРЕСА_3 виявлена невідома жінка (а.с.86-88, 104-107).

Відповідно довідки 1 МКЛ м. Полтави, від 20.11.2014 року за №4327, 14.11.2014 року об 11.25 год. хвора ОСОБА_5 доставлена до приймального відділення 1 МКЛ з АДРЕСА_3 бригадою швидкої допомоги у вкрай тяжкому стані з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку тяжкого ступеню, кома 2 ступеню. Отруєння сурогатами алкоголю та невідомою речовиною (а.с.89).

Згідно лікарського свідоцтва про смерть від 09.12.2014 року, убачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок контакту із тупим предметом (а.с.90).

Під час проведення огляду та упізнання потерпілий ОСОБА_2 (чоловік загиблої) та свідок ОСОБА_11 упізнали труп ОСОБА_5 (а.с.71-75, 108-110, 116), її особа також стверджується фотознімком ОСОБА_5, наданим її чоловіком (а.с.78-79), а також паспортною формою №1 (а.с.82).

Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що проживає по АДРЕСА_4 У кінці вересня 2014 року його дружина ОСОБА_5 в чергове пішла з дому та не повернулась. В подальшому йому повідомили, що вона померла та він її перед похованням упізнав. При цьому зазначив, що її обличчя було опухле, саден не бачив. Також повідомив, що його дружина ОСОБА_5 починаючи з 2007 року періодично зникала з дому, систематично вживала спиртні напої, вела анти суспільний спосіб життя.

Відповідно висновку судово-медичної експертизи № 1246 від 16.12.2014 року трупа ОСОБА_5, на її тілі виявлені тілесні ушкодження у виді: черепно-мозкової травми, крововиливу під тверду мозкову оболонку в потиличній ділянці справа у вигляді темно-червоних згортків крові спаяних з твердою мозковою оболонкою об'ємом біля 20 мл., крововилив під м'яку мозкову оболонку в скроневій долі правої півкулі, в потиличній долі правої півкулі, крововилив в 4 шлуночок оболонки роту, крововиливи голови, нижніх кінцівок, які за своїм характером є прижиттєвими, утворилися від дії тупих предметів, з достатньою силою прикладення. Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку. (а.с.120-127).

Із протоколу огляду речей, вилучених з трупа ОСОБА_5 від 25.11.2014 року та висновків судово-імунологічних експертиз №№ 96, 97, 98, 99, 101, 102, від 22.12.2014 року, № 116, від 30.12.2014 року та №113 від 29.12.2014 року, №112 від 29.12.014 року, №114 від 29.12.2014 року, №115 від 29.12.2014, №117 від 30.12.2014 убачається, що на куртці, светру, футболці, гамашах, шкарпетках, черевикові, спортивних штанах виявлено кров людини. Водночас на її трусах слідів крові не виявлено. Крім того, кров ОСОБА_5 належить до АВ (IV) з супутнім антигеном Н системи АВ0. Кров у слідах на спортивних штанах та светрі може походити від ОСОБА_5 (т.1 а.с.97-102, 129-228, т.2 а.с.2-34 ).

Під час огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 протирічь іншим зібраним у справі доказам не виявлено. При цьому у сараї, де проживав ОСОБА_3, виявлено порушення обстановки (а.с.91-96, 112-115).

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що з ОСОБА_3 перебуває в дружніх відносинах, раніше разом працювали. 13.11.2014 року він разом з ОСОБА_3 перебували на ринку. Увечері прийшли до нього додому по АДРЕСА_3, де у сараї, в якому проживав ОСОБА_3 спала потерпіла ОСОБА_5. Підійшовши до неї, ОСОБА_3 побачив, що вона помочилась на його постіль, після чого, будучи агресивним, схопив її за руки і витягнув у двір. Далі наніс їй декілька ударів ногами по корпусу і голові, переважно по висках. Вона спала, бо чутно було її хропіння. Потім він хотів ударити її цеглиною, однак ОСОБА_8 його відтягнув. Після цього ОСОБА_3 пішов звідти, а він пішов ночувати до ОСОБА_8. Наступного дня він зустрівся із ОСОБА_3, з яким пішли до нього додому, де на тому ж місці і в тій же позі продовжувала лежати потерпіла ОСОБА_5. Вони одразу викликали швидку та допомогли перенести її до автомобіля. При цьому вона була ще живою, але в тяжкому стані, з її рота йшла піна. Також зазначив, що, коли ОСОБА_3 витягував потерпілу з сараю, вона головою не билась. При цьому говорив, що вона йому набридла.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що знає ОСОБА_3 давно, разом з ним працювали на ринку м. Полтави. 13.11.2014 року після обіду він прийшов додому, повечеряв та випив горілки. Увечері до нього в будинок забіг ОСОБА_7 і сказав, що ОСОБА_3 витягнув ОСОБА_5 та б'є її, а він не може нічого зробити. Після цього він вибіг на вулицю та побачив, що ОСОБА_3 наносив удари ногами в область голови потерпілій ОСОБА_5,а потім здійняв над її головою цеглину та хотів кинути в неї, однак він збив його з ніг та припинив ці протиправні дії. Далі побачив, що обличчя ОСОБА_5 було в крові, але вона дихала та залишилась лежати на землі ногами до сараю. Також побачив у неї на лобі намазаний помадою хрест. ОСОБА_7 сказав, що ОСОБА_3 б'є ОСОБА_5, бо та помочилась у його сараї. Після чого він з ОСОБА_7 пішов до себе додому, а ОСОБА_3 - у іншому напрямку. Наступного дня він пішов на роботу та в подальшому дізнався, що потерпіла померла в лікарні.

Показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перевірені під час проведених із ними слідчих експериментів та виходячи із висновків проведених судово-медичних експертиз №1246-г від 24.12.2014 року та № 1246-в від 24.12.2014 року не протирічать об'єктивним судово-медичним даним (т.1 а.с.49-70, т.2 а.с.53-70, 85-97).

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 настоював у судовому засіданні на включенні до числа доказів протоколу проведення із ним слідчого експерименту, від 23.11.2014 року, вказавши, що показання давав добровільно без застосування будь-якого тиску, тому суд його враховує. Цим протоколом встановлено обставини спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_5, зокрема удару ногою у взутті в область правої частини її голови (т.2.а.с. 76-84), що згідно висновку судово-медичної експертизи № 1246-д від 25.12.2014 року за локалізацією тілесних ушкоджень не суперечить об'єктивним даним (а.с.67-70).

Експерт ОСОБА_13 повністю підтвердив висновки указаних експертиз, стверджуючи при цьому, що смерть ОСОБА_5 настала саме внаслідок черепно-мозкової травми, виникнення якої можливе від декількох ударів ногами у взутті в область правої частини голови потерпілої.

Зібрані докази судом визнаються належними та допустимими, а також такими, які в своїй сукупності дають підстави для висновку про винуватість ОСОБА_3 у спричиненні потерпілій ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, які потягли смерть, у зв'язку з чим його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України.

Водночас, невизнання ним своєї провини розцінюється судом обраною позицією захисту та способом уникнення справедливого покарання, оскільки його показання не узгоджуються із указаними доказами, об'єктивність яких встановлена поза розумним сумнівом.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості злочинів, які відносяться до тяжких, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, менш ніж за рік до вчинення злочинів був звільнений з місць позбавлення волі та належних висновків для себе не зробив, негативно характеризується, зловживав алкоголем, хоча на обліках нарколога та психіатра не перебуває, ніде не працює, психічно здоровий (т.2 а.с.116-126), не має постійного місця проживання. Потерпілий ОСОБА_2 настоював на суворому покаранні обвинуваченого.

Відповідно до ст.66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України є щире каяття, по ч.2 ст.121 КК України таких обставин судом не встановлено. Відповідно до ст.67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання судом встановлено вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння, оскільки ця обставина не оспорюється самим обвинуваченим ОСОБА_3 та підтверджується свідченнями ОСОБА_7, а також усіма доказами в сукупності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про не можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження нових злочинів без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне і достатнє призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих статей, із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили слід продовжити тримання під вартою, з метою забезпечення виконання вироку суду, уникнення ризиків ухилення обвинуваченого від суду та продовження злочинної діяльності, оскільки останній раніше неодноразово судимий, не має міцних соціальних зв'язків та обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів.

За встановлених із показань обвинуваченого ОСОБА_3 обставин справи, його було затримано працівниками міліції 22.11.2014 року та він був позбавлений повної свободи пересування як в денний так і в нічний час до моменту обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом 24.11.2014 року. Ці показання жодним чином не були спростовані прокурором, тому термін його затримання із 22 по 24.11.2014 року необхідно зарахувати йому у строк відбування покарання. При цьому відомості, які б свідчили про катування чи інше нелюдське поводження із ОСОБА_3 відсутні.

Цивільний позов прокурора про стягнення витрат держави на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 підлягає задоволенню повністю, з огляду на вищевказані обставини, а також розрахунки вартості лікування.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Судові витрати за проведення судових експертиз слід покласти на обвинуваченого, оскільки вони підтверджуються висновками указаних експертиз та розрахунками їх вартості.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.121 та ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі:

- за ч.2 ст.121 КК України на строк 8 років;

- за ч.3 ст.185 КК України на строк 3 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - залишити тримання під вартою.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати із 05.03.2015 року, зарахувавши йому термін затримання та тримання під вартою із 22.11.2014 року по 05.03.2015 року.

Цивільний позов прокурора - задовольнити повністю.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради (р/р 31410544700002, УДСКУ у м. Полтава Полтавської області, ЗКПО 38019510, МФО 831019, код призначення 24060300) - 4115 (чотири тисячі сто п'ятнадцять) грн. 37 коп. на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в сумі 12519 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 16 коп.

Речові докази: телевізор Самсунг - повернути за належністю власнику ОСОБА_4, СД диск з записами слідчих експериментів - зберігати при справі, інші речові докази - знищити.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 30 днів із дня його проголошення.

СуддяВ.М. Микитенко