Рішення № 43011061, 04.03.2015, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/5062/13-ц

Провадження № 2/362/41/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2015 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді К.В.Медведєва,

при секретарі - Т.І. Савчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Васильківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять визнати заповіт, складений ОСОБА_6 і посвідчений 14 лютого 2006 року приватним нотаріусом ОСОБА_7 недійсним; визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що не мають право на спадкування.

Позивачі вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_6, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області 02 жовтня 2012 року зроблено актовий запис № 353.

Позивачі зазначають, що вони будучі спадкоємцями першої скарги, звернулися до приватного нотаріуса ОСОБА_5, однак нотаріус повідомила, що ОСОБА_6 14 липня 2006 року посвідчив у приватного нотаріуса ОСОБА_7 заповіт, якому присвоєно в спадковому реєстрі № 40216648, яким все належно йому майно заповів ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Позивачі вважають, що їх батько ОСОБА_6 на момент складання заповіту 14 липня 2006 року страждав на психічне захворювання, не міг усвідомлювати своїх дій, а тому вищезазначений заповіт є недійсним.

На обґрунтування своїх доводів щодо психіатричного захворювання ОСОБА_6 у період з серпня 2004 року по 28 серпня 2008 року, позивачі посилаються на наступні доводи: 28 серпня 2008 року Київською обласною психіатричною лікарнею №1 було проведено амбулаторну судову психіатричну експертизу, за наслідками якою, експерти дійшли до висновку, що ОСОБА_6 страждає та страждав на психічне захворювання під час укладання договору розподілу майна 7 липня 2005 року, захворювання позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; в результаті проведення амбулаторно судової-психіатричної експертизи № 53/894, яка проведена експертами Київської обласної психіатричної лікарні №1 встановлено, що ОСОБА_6 страждає на психічне захворювання у формі патологічного паранояльного розвитку, яке позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Від відповідача ОСОБА_3 подано суду заперечення, де вона зазначила, що позов не визнає та вважає заповіт ОСОБА_6 від 14 липня 2006 року є законним, та вказують, що надані позивачами акти амбулаторних судових-психіатричних експертиз за номерами №53 та 53/894 були виконані одними самими експертами Київської обласної психіатричної лікарні №1, але надані акти суду вводять омана суд, оскільки є інші документи та експертні висновки, які засвідчують протилежні висновки щодо ОСОБА_6, його здатності усвідомлювати значенні своїх дій та керувати ними/а.с.54-58/.

ПозивачОСОБА_1в судове засідання з'явилась, позов підтримала.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання 04.03.2015 року не з'явився, про день, час та місце повідомлявся належним чином, натомість в попередніх судових засіданнях проти задоволення позову заперечив.

Представник ОСОБА_9 в інтересах відповідача ОСОБА_3 судове засідання з'явився, просив у задоволені позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 не з'явилась, надавши до суду заяву про розгляд справи без її участі, на розсуд суду.

Третя особа приватний нотаріус Васильківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 до судового засідання не з'явилась, надавши до суду заяву про слухання справи без її участі.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачі є дійсно дітьмиОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвами пор народження від 10 грудня 1971 року, свідоцтвом про укладання шлюбу від 04 червня 1994 року, свідоцтвом про народження від 28 лютого 2013 року/а.с.36, 37, 39/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 02 жовтня 2012 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області /а.с.10/.

Відповідно до заповіту від 14 липня 2006 року ОСОБА_6 заповів все своє майно відповідачам в рівних частках кожній/а.с.59/.

Відповідно до акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №53/894 від 28.08.2008 р. щодо ОСОБА_6 у кримінальній справі про підробку документів, комісією у складіОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на підставі постанови слідчого Васильківського МВ МВС О.Катинського від 28.08.2008 року, комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_6 страждає та страждав під час, коли були виготовлені сфальсифіковані документи (мова йде про «протокол узгодження умов передачі частки в статутному капіталі» від 18.08.2004 року та «гарантійне зобов'язання» від 06.08.2004 року), на психічне захворювання у формі патологічного паранояльного розвитку, захворювання позбавило ОСОБА_6 під час, коли були виготовлені сфальсифіковані документи та позбавляють його зараз здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, за психічним станом ОСОБА_6 потребує застосування примусових заходів медичного характеру - примусового лікування зі звичайним наглядом/а.с.13-22/.

Відповідно до акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №53 від 28.08.2008 р. щодо ОСОБА_6 у цивільній справі про його дієздатність судово-психіатрична експертиза проведена експертною комісією у складі ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на підставі ухвали Васильківського суду від 07.08.2006 року, комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_6 страждає та страждав під час укладення договору розподілу майна, 07.06.2005 р. на психічне захворювання у формі патологічного паранояльного розвитку, це захворювання позбавляло ОСОБА_6 під час укладання договору розподілу майна, та позбавляє його зараз здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними/а.с.23-32/.

Відповідно до висновку акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 1357 від 23 грудня 2010 року ОСОБА_6 на час проведення страждає органічним ураженням головного мозку судинного ґенеза з церебрастеническим синдромом, емоційонально-вольовий нестійкістю и реакціями дезадаптації в анамнезі. По своєму стану може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, по своєму психічному стану на час проведення експертизи у встановленні опіки не потребує/а.с.61-66/.

Згідно довідки лікарняно-консультативної комісії ЛКК Вінницької психоневрологічної лікарні від 12.07.2006 року ОСОБА_6 «під час огляду без психічних розладів».

Відповідно до консультативноговисновку № 661 від 17 вересня 2008 року Республіканського психоневрологічного консультативного центру Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1 16.09.2008 року консультований ОСОБА_6 оглянутий в консиліумі, за результатами проведеного патопсихологічного дослідження, у ОСОБА_6 на період проведення дослідження психопатологічних розладів не виявлено/а.с.68/.

З 24.06.2009 - 01.07.2009 року ОСОБА_6 був оглянутий психологом Асоціації психологом Асоціації психіатрів України ОСОБА_15 за результатами огляду будь яких діагнозів, пов'язаних із психічними розрадами ОСОБА_6 останньому поставлено не було /а.с. 164/.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.11.2013 року у цій цивільній справі було призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні.

Відповідно до висновку акту судово-психіатричного експерта № 321 від 11.06.2014 р. у зв'язку із суперечливістю наданої інформації про психічний стан ОСОБА_6 однозначно відповісти на поставлені запитання не виявляється можливим /а.с.123-135/.

Згідно ч. 1 ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю .

Правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені (ч. 1 ст. 225 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 1257 ЦК України у разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 16 постанови пленуму від 06.11.2009 № 9 правила статті 225 поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК. При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225, частини другої статті 1257 ЦК суд відповідно до статті 145 ЦПК за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов'язаний призначити посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

З письмових доказів, що містяться в матеріалах справи вбачається, що за життя ОСОБА_6 не було визнано недієздатним.

Також, з письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що під час життя ОСОБА_6 неодноразово проходив обстеження з метою виявлення психічних захворювань, і здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. За результатами таких обстежень є два висновки про те, що ОСОБА_6 страждав на психічне захворювання, що позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, та є один висновок про те, що ОСОБА_6страждає органічним ураженням головного мозку, але може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; і три висновки згідно яких психічних розладів не виявлено.

Суд критично ставиться до висновків, викладених в акті амбулаторної судово-психіатричної експертизи №53/894 від 28.08.2008 р. та в акті амбулаторної судово-психіатричної експертизи №53 від 28.08.2008 р., оскільки, по-перше, у висновку акта№53/894 від 28.08.2008 р. безпосередньо не вказано календарну дату коли ОСОБА_6 страждав на психічне захворювання і не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними; по-друге, у висновкуакта №53 від 28.08.2008 р. міститься посилання на дату коли ОСОБА_6 страждав на психічне захворювання і не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, яке мала місце раніше ніж дата складання спірного заповіту; по-третє, обидва згадані акти складались одними і тими самими особами (ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12), в один і той самий день, вказані акти повторюють один одний, що свідчить про те, що вказані два акти складені за результатами одного дослідження в різні справи (кримінальну та цивільну).

Враховуючи те, що і посмертна судово-психіатрична експертиза не підтвердила факт наявності психіатричних захворювань у ОСОБА_6 та не спростувала те, що останній на час складання заповіту 14.06.2006 року усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними, то позов є необґрунтованим, матеріалами справи не підтверджується та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 221, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної оскарги або закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя