Ухвала суду № 43010289, 04.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19348/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна екологічна група «Біоленд» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна екологічна група «Біоленд» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004872201 та № 0004882201 від 30 вересня 2014 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 24 грудня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у період із 11 серпня по 01 вересня 2014 року було проведено перевірку позивача, за результатами якої 08 вересня 2014 року складено акт № 6709/22-01/37332227 про результати планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 січня по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 січня по 31 грудня 2013 року (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки, 30 вересня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення: № 0004872201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 411 294, 49 грн. за основним платежем та у розмірі 1 205 647, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 0004882201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 145 183, 23 грн. за основним платежем та у розмірі 72 591, 62 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, висновки акту перевірки та оскаржувані рішення залишені без змін.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 77.1, 77.4 ст. 77 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірку позивача проведено на підставі наказу від 01 серпня 2014 року № 1063П, копію якого вручено особисто під розписку представнику позивача (бухгалтеру) 01 серпня 2014 року.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток та ПДВ ґрунтуються на тому, що фінансово-господарські відносини позивача із його контрагентами, як і здійснювані ними господарські операції, не мають реального характеру та не підтверджуються первинною документацією.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем надано суду копії первинних документів, з яких вбачається, що у перевіряємому періоді позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини із ТОВ «Ферко», ТОВ «Торговий дім Нафтова компанія «Енергія», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, ТОВ «Біоленд. Закон і Бізнес».

З аналізу вище вказаних документів вбачається:

27 червня 2013 року між позивачем, як покупцем, та ТОВ «ТД НК «Енергія», як постачальником, укладено договір поставки № 270613-ХМ, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю нафтопродукти, а покупець - прийняти та сплатити їх вартість на умовах договору.

Виконання умов договору № 270613-ХМ підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) та податкових накладних, належним чином зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, платіжного доручення.

Факт використання придбаного товару підтверджується шляховими листами трактористів, комбайнерів, водіїв вантажних автомобілів, копіями наказів позивача про затвердження норм витрат палива для сільськогосподарської техніки та вантажних автомобілів.

14 березня 2013 року між позивачем, як стороною-1, та ТОВ «Ферко», як стороною-2, укладено договір міни № 14/03/13/А, за умовами якого сторона-1 зобов'язався передати у власність стороні-2 товар (соняшник), а сторона-2 - інший товар (селітру).

Крім того, 25 лютого 2013 року між позивачем, як стороною-1, та ТОВ «Ферко», як стороною-2, укладено договір міни № 25/02/13/А, за умовами якого сторона-1 зобов'язався передати у власність стороні-2 товар (соняшник), в сторона-2 - інший товар (селітру).

Виконання умов договорів № 14/03/13/А та № 25/02/13/А підтверджується наявними у матеріалах справи копіями специфікацій, видаткових накладних, ТТН.

Факт використання придбаного товару у господарській діяльності позивача підтверджується актами використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

У матеріалах справи також містяться копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та витягу з бази даних ДАІ, якими підтверджується право власності позивача на транспортні засоби, якими здійснювалося перевезення отриманої позивачем селітри.

02 січня 2013 року між позивачем, як замовником, та ТОВ «Біоленд. Закон і Бізнес», як виконавцем, укладено договір № 01-УБ/13 про надання юридичних послуг, за умовами якого виконавець зобов'язався надавати юридичні послуги замовнику на підставах, у порядку та в обсязі, визначених договором.

Виконання умов договору № 01-УБ/13 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), звітів, платіжними дорученнями, банківськими виписками з рахунку позивача.

Фінансово-господарські відносини позивача із ФОП ОСОБА_2 на підставі договору № 15 І/02-13 про надання інформаційно-консультаційних послуг підтверджуються квитанціями, авансовими звітами, видатковими касовими ордерами, актом приймання-передачі та інформаційним висновком щодо орієнтовної вартості транспортних засобів та рухомого майна (обладнання).

Тобто, як вбачається з вище викладених обставин, реальність фінансово-господарських відносин позивача із його контрагентами та здійснення за їх участю господарських операцій підтверджується належними первинними документами, що, у свою чергу, свідчить про помилковість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.27, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.4 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не було надано суду доказів, які безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право позивача на формування валових витрат та податкового кредиту, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про помилковість висновків відповідача та, як наслідок, безпідставність прийняття ним оскаржуваних рішень.

На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов ТОВ «Українська аграрна екологічна група «Біоленд» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 04.03.2015 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.