Ухвала суду № 43010263, 04.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2611/14 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 6 724 528, 81 грн. (з урахування заяви про збільшення предмету позову).

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 03 вересня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильський спецкомбінат» є юридичною особою, зареєстрованою 25.01.2011 року Іванківською районною державною адміністрацією Київської області, ідентифікаційний код 37197165. На обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області перебуває як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до розрахунків, поданих позивачем, за відповідачем утворилася заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період із 01.01.2014 року по 01.06.2014 року стосовно наступних осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та інших, які працювали на підприємстві відповідача та перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду, сума витрат становить 6 724 528, 81 грн. Уповноваженою особою відповідача отримано розрахунки 01.04.2014 року, 04.03.2014 року, 25.03.2014 року, 11.03.2014 року, що підтверджується зворотніми поштовими повідомленнями.

Сума заборгованості підтверджується також карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, а за січень-травень 2014 року підтверджується наданим актом взаємозвірки між позивачем та відповідачем по списку № 1 станом на 28.03.2014 року.

Наявну заборгованість у розмірі 6 724 528, 81 грн. відповідачем у добровільному порядку не сплачено.

З приводу даних спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначались Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09.07.2003 року № 1058-ІV).

Крім того, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено підпунктами «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (статті 27 та 28). До того ж зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно із пунктом 1 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Наявність у відповідача заборгованості підтверджується доказами, наданими позивачем. З матеріалів справи вбачається, що органом Пенсійного фонду направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача, в яких зазначено суми пенсій, виплаченої пенсіонеру разом з витратами на доставку цих пенсій. На день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив.

Колегія суддів звертає увагу на те, що з метою з'ясування причин розбіжностей у розрахунках заборгованості, виконаними позивачем і відповідачем, суд першої інстанції надавав сторонам додатковий час для проведення звірки. Так, розбіжності сторонами усунуто не було, а відповідачем не було надано доказів, які б спростовували розрахунки позивача.

Судом було перевірено розрахунки витрат на виплату пільгових пенсій, складених позивачем щодо кожного з пенсіонерів, відносно яких відповідач заявив заперечення проти позову. За результатами перевірки наданого позивачем розрахунку та заперечень відповідача суд встановив, що позивач правильно визначив розмір витрат на виплату і доставку пенсій, а твердження відповідача ґрунтуються на невірному аналізі даних, що містяться в розрахунках.

Суд зазначає, що посилання відповідача про те що він не отримував розрахунки фактичних витрат є безпідставними, так, як розрахунки фактичних витрат за січень-травень 2014 рік були вручені уповноваженій особі відповідача 01.04.2014 року, 04.03.2014 року, 25.03.2014 року, 11.03.2014 року, що підтверджується зворотніми поштовими повідомленнями, які містяться у матеріалах справи.

Припущення відповідача про включення органом Пенсійного фонду до складу сум відшкодування додаткових пенсій, надбавок та підвищення є такими, що не відповідають дійсності, адже у відповідних колонках розрахунків за цими показниками зазначено « 0».

Колегія суддів вважає правильним те, що суд першої інстанції не взяв до уваги заперечення відповідача проти частини позовних вимог, оскільки вони є безпідставними і ґрунтуються на невірному аналізі розрахунків, наданих Пенсійним фондом.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідачем був визнаний позов в частині позовних вимог в розмірі 4 454 713, 03 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 05.03.2015 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.