Постанова № 43009946, 04.03.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року Справа № 902/1627/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

від органу прокуратури: Кондратенко А.В. (посвідчення №026596 від 30.05.2014 року)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача фізичної особи-підприємця Притики Андрія Федоровича на рішення господарського суду Вінницької області від 14.01.15 року у справі №902/1627/14 (суддя Маслій І.В.)

за позовом Прокурора Тростянецького району Вінницької області в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради

до Фізичної особи-підприємця Притики Андрія Федоровича

про внесення змін до договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 14 січня 2015 року у справі №902/1627/14 (суддя Маслій І.В.) позов Прокурора Тростянецького району Вінницької області в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради (надалі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Притики Андрія Федоровича (надалі - відповідач) про внесення змін до договору оренди землі задоволено /а.с. 136-139/. Внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки від 09 вересня 2005 року укладеного між Тростянецькою селищною радою та Приватним підприємцем Притикою Андрієм Федоровичем, зареєстрованого у Вінницькій філії Центру ДЗК 23.05.2006 року за № 040655100008, а саме пункт 9 викладено в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 11% від нормативно-грошової оцінки землі в сумі 13890,98 грн./рік. Орендна плата вноситься у такі строки: помісячно (1157,58 грн) рівними частками, не пізніше 30 числа наступного місяця за звітним. Кінцевий термін сплати не пізніше 15 листопада кожного року". Стягнуто з Приватного підприємця Притики Андрія Федоровича (24311, с.Северинівка, Тростянецького району, вул. Зарічна, 80, ідент. номер 2735612234) 1218,00 грн. в дохід спеціального фонду державного бюджету.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що на день розгляду справи Рішення Тростянецької селищної ради про введення в дію грошової оцінки земель селища, та затвердження порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки в смт. Тростянець, які перебувають у державній та комунальній власності не скасоване, зміни до Договору позивач пропонує внести у зв'язку із законодавчою зміною вартості земельної ділянки (пункт 13 Договору); будь якої домовленості на день розгляду справи щодо предмету спору сторонами не досягнуто. Таким чином суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора про внесення змін до договору підлягають задоволенню у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - фізична особа-підприємець Притика Андрій Федорович звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 14 січня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити /а.с. 150-152/. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає, що з 2009 року він не використовує земельну ділянку в комерційних цілях, про що повідомлялося в ході розгляду справи. Про даний факт відомо також й позивачу, який є орендодавцем. Однак, Тростянецька селищна рада не вважала за необхідне змінити умови договору оренди від 09.09.2005 року, на підставі пункту 13 даного договору, в якому вказано, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни умов господарювання, передбачених договором. Апелянт зазначає, що матеріалами справи підтверджено та не спростовано представниками позивача той факт, що відповідач добросовісно сплачував та продовжує сплачувати орендну плату за вказану ділянку у розмірі та строки, визначені у Договорі, а тому безпідставними є доводи позивача про неможливість позивача отримувати плату за комунальну власність в інтересах громади і поповнювати бюджет. Звернення до орендаря із пропозицією внести зміни до договору входить до предмету доказування, відтак, у разі не встановлення факту звернення орендаря, підстави для задоволення позову про внесення змін до договору - відсутні. Апелянт зазначає, що у суду відсутні повноваження сторони договору, а тому суд не може підміняти волю сторони своєю, та не може замість сторін обирати, яку саме ставку в межах 3-12% встановити в договорі; ні договір оренди від 09.09.2005 року, ні рішення №277 від 17.05.2012 року, на які посилається суд першої інстанції, не дають змоги встановити чи дійсно орендовані приватним підприємцем Притикою А.Ф. земельні ділянки знаходяться в межах І економіко-планувальної зони, 2-го оціночного району; Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки не змінює умови договору автоматично, а є підставою для приведення сторонами його умов у відповідність з вимогами діючого законодавства, на підставі статей 651, 652 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2015 року у справі №902/1627/14 апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 04 березня 2015 року /а.с.149/.

Від позивача - Тростянецької селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін /а.с.169-170/. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що передбачений Податковим кодексом України розмір орендної плати за землю повинен бути застосований до всіх чинних правовідносин з оренди землі, незалежно від дати їх встановлення. Для приведення розміру орендної плати за землю у відповідність до вимог Податкового кодексу України Тростянецька селищна рада надіслала відповідачу рекомендованим листом проект угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі, датованої 16 липня 2012 року відповідно, однак відповідач умов угоди не прийняв і відповіді про результат розгляду пропозиції про зміну умов договору оренди земельної ділянки не надіслав. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Крім того, недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про внесення змін до договору (лист Вищого господарського суду України від 06.08.2008 року №01-8/471 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ розглянутих Верховним судом України»).

Безпосередньо в судовому засіданні 04 березня 2015 року прокурор проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином /а.с. 177-178/.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.

Крім того, відповідно до пункту 4 ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2015 року явка представників сторін визначалася на їх розсуд.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі рішення Тростянецької селищної ради 19 сесії 4 скликання від 12.08.2005 року, між позивачем та відповідачем 09.09.2005 року укладено договір оренди земельної ділянки комерційного призначення (роздрібна торгівля та комерційні послуги) загальною площею 0,0620 га, терміном на 30 років (пункти 1-3, 8 Договору).

Пунктами 9-10 договору визначено, що орендна плата вноситься у грошовій формі у сумі 2260,68 грн. на рік з урахування індексів інфляції.

Договір зареєстровано у Вінницькій регіональній філії Центру ДЗК 25.05.2006 року.

Тростянецькою селищною радою 17.05.2012 року прийнято рішення 17 сесії 6 скликання №277 про введення в дію грошової оцінки земель селища, та затверджено порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки в смт. Тростянець, які перебувають у державній та комунальній власності.

Відповідно до даних документів, орендна плата за земельну ділянку, що перебуває у користування відповідача становить 11 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, та складає 13 890,98 грн.

У зв'язку із прийняттям відповідних рішень, на адресу відповідача направлено проект додаткової угоди, яка відповідачем залишена без реагування.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 288 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для інших категорій земель ніж сільськогосподарські не може бути меншою трикратного розміру податку, що встановлюється відповідним розділом Податкового кодексу України.

Розмір земельного податку відповідно до статті 274 Податкового кодексу становить 1% від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Згідно пункту 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до пункту 13 Договору, розмір орендної плати переглядається щорічно, зокрема у разі: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Згідно пункту 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Враховуючи частину 4 статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, в даній ситуації можлива лише зміна умов договору, оскільки розірвання договору потягне за собою вилучення земельної ділянки, що в свою чергу позбавить орендаря можливості здійснювати будь-яку господарську діяльність, а орендодавця в можливості отримувати дохід за користування землею.

Відповідно до пункту 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Оскільки відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею Господарського кодексу України.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

При цьому згідно з частиною третьою статті 653 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Так, на момент розгляду справи Рішення Тростянецької селищної ради про введення в дію грошової оцінки земель селища, та затверджено порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки в смт.Тростянець, які перебувають у державній та комунальній власності не скасоване, зміни до Договору позивач пропонує внести у зв'язку із законодавчою зміною вартості земельної ділянки (пункт 13 Договору); будь-якої домовленості на день розгляду справи щодо предмету спору сторонами не досягнуто.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги прокурора про внесення змін до договору підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що Тростянецька селищна рада, знаючи, що фізична особа-підприємець Притика А.Ф. з 2009 року не використовує земельну ділянку в комерційних цілях не переглядає розмір орендної плати за земельну ділянку у відповідності до пункту 13 Договору, оскільки матеріали справи не містять звернень відповідача до позивача з даним питанням. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач з 2009 року не використовує земельну ділянку в комерційних цілях.

Посилання скаржника на необґрунтованість розміру орендної плати є безпідставними, оскільки в матеріалах справи міститься Розрахунок №02.17-69 річної та місячної орендної плати ФОП Притика А.Ф. згідно договору оренди землі від 09 вересня 2005 року, який наданий Тростянецькою селищною радою 24 лютого 2015 року /а.с.171/.

Щодо тверджень апелянта про те, що відсутні докази на підтвердження факту звернення до орендаря з пропозицією внести зміни до договору оренди, то вони є безпідставними, оскільки Тростянецькою селищною радою долучено до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с.174/. Крім того, у відзиві на позов фізична особа-підприємець Притика А.Ф. визнає той факт, що йому направлялися проекти угод про внесення змін до договору.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 14.01.15 р. у справі №902/1627/14 залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Притики Андрія Федоровича - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 902/1627/14 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.