Ухвала суду № 43009781, 10.03.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви

"10" березня 2015 р.

№ 916/4771/14

Суддя Літвінов С.В., розглянувши матеріали вх.№1006/15 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Одеса" до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (за первісним позовом) - Приватне акціонерне товариство «АЛЬБА УКРАЇНА»про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Відповідно до п.3.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” повертаючи позовну заяву згідно з частиною першою статті 63 ГПК, господарський суд повинен зазначити у відповідній ухвалі всі підстави такого повернення, які наведені у цій частині і під які підпадає заява, що повертається.

Вимоги до позовної заяви містяться у ст.ст.54-58 Господарського процесуального кодексу України. Дотримання цих вимог є обов’язком для позивача, оскільки вони спрямовані на забезпечення ходу судового процесу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Порядок сплати судового збору визначається Законом України „Про судовий збір” від 08.07.2011 р. № 3674-VI, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.

Згідно положень ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір” ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви не майнового характеру встановлено у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України „Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет на 2015 рік” розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2015 р. складає 1218 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України „Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В порушення вимог чинного законодавства, до поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Одеса" зустрічної позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Натомість, до зустрічної позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Одеса" надано заяву про відстрочення сплати судового збору за подачу зустрічної позовної заяви.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Одеса" знаходиться в скрутному фінансовому стані.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Одеса" про відстрочення сплати судового збору, суд доходить висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 8 Закону України „Про судовий збір” єдиною підставою для відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування майнового стану сторони.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В п. 3.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте, в порушення вимог ст. 8 закону України „Про судовий збір”, на підтвердження свого майнового стану позивачем до матеріалів зустрічної позовної заяви жодних доказів не надано.

Крім того, частиною 3 п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов’язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

За таких обставин, у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору слід відмовити, що водночас не позбавляє позивача права звернутись знов з відповідним клопотанням або клопотанням про розстрочення або відстрочення сплати судового збору, за умови надання відповідних доказів.

Крім того, відповідно до приписів ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

До позовної заяви не подано доказів надсилання відповідачеві доданих до позовної заяви документів.

Відтак, зазначені фіскальні чеки №4884, №4885 від 05.03.2015р. не можуть бути належним доказом направлення відповідачу та третій особі всіх доданих до позовної заяви документів.

Про відповідні наслідки недотримання позивачем приписів ГПК щодо необхідності відправки відповідачу копій всіх доданих до позову документів наведено в п. 3.5 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, за яким у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

За таких обставин, зустрічна позовна заява, відповідно до п. п. 4, 6 ст. 63 ГПК України, підлягає поверненню без розгляду, яке не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись ст. 57, п. п. 4, 6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Одеса" до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (за первісним позовом) - Приватне акціонерне товариство «АЛЬБА УКРАЇНА»про визнання недійсним договору- повернути без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний термін з дня її прийняття.

Додаток: зустрічна позовна заява з доданими матеріалами на 18 арк.

Суддя С.В. Літвінов