Постанова № 43007213, 02.03.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

02 березня 2015 року Справа № 902/1309/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Гулова А.Г. ,

судді Сініцина Л.М.

за участю представників сторін:

позивача - пред-ка Свірець В.В. (пост.дов.№ 02-17-0030 від 27.01.2015 р.- на а.с.163)

відповідача - під-ць Заярна О.М., пред-ка Худенко Т.Д. (пост.дов.НАМ 261946 від 26.02.2015 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Немирівської міської ради Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 04.11.14 р.

у справі № 902/1309/14 (суддя Маслій І.В. )

за позовом Немирівської міської ради Вінницької області

до відповідача фізичної особи - підприємця Заярної Ольги Михайлівни

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Вінницької області від 04.11.2014 р. у справі № 902/1309/14 відмовлено у задоволенні позову Немирівської міської ради Вінницької області до приватного підприємця Заярної Ольги Михайлівни про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0120 га, за адресою: м. Немирів, вул.. Горького, 99.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач Немирівська міська рада Вінницької області подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 04.11.2014 р. у справі № 902/1309/14 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що cудом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, неправильно оцінено надані докази та встановлено юридичні факти, а також, порушено норми процесуального та матеріального права.

Скаржник доводить, що всупереч ч.ч.1-2 ст.33 Закону України "Про оренду землі" та п.8 договору оренди земельної ділянки відповідач у визначені строки не звернувся до Немирівської міської ради Вінницької області із відповідною заявою про продовження дії договору, тому втатила переважне право на оренду земельної ділянки.

Вважає, що не відповідає дійсним обставинам справи твердження суду першої інстанції щодо розгляду заяви підприємця Заярної О.М. і прийняття Немирівською міською радою рішення про поновлення строку дії договору терміном на 5 років. Стверджує, що відповідно до протоколу від 16.09.2014 р. 24-ї сесії Немирівської міської ради питання поновлення строку дії договору не було вирішено та відкладено у зв'язку із неявкою всіх депутатів.

З огляду на такі обставини, а також те, що дія договору оренди закінчилась 22.04.2014 р., скаржник вважає, що відповідач неправомірно користується земельною ділянкою та не має жодних прав на здійснення будівництва на ній.

Крім того, скаржник зазначає, що місцевим судом не досліджено та проігноровано доводи позивача щодо терміну початку здійснення будівельних робіт на орендованій земельній ділянці, які, згідно акту, розпочались вже після закінчення договору оренди земельної ділянки, що на думку скаржника, підтверджує упереджене однобічне ставлення суду першої інстанції до розгляду справи.

Щодо стягнення з позивача на користь відповідача 5000,00 грн. витрат на послуги адвоката, скаржник з посиланням на ст.1 та ч.2 ст. 84 Закону України "Про граничний розмір компенсації на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" доводить, що на підставі наданого адвокатом договору про надання правової допомоги та квитанцій про оплату гонорару у сумі 5000,00 грн. неможливо зробити висновок про проведену ним роботу та про те, які послуги і протягом якого часу адвокатом надавались. Тобто - адвокатом не був наданий відповідний розрхунок для стягнення витрат на правову допомогу.

Крім того, 02.03.2015 р. представником Немирівської міської ради подано клопотання про зупинення провадження у справі № 902/1309/14 до вирішення справи про визнання незаконним та скасування рішення 26 сесії Немирівської міської ради 6-ого скликання № 879 від 24.12.2014 р., яка призначена до розгляду Немирівським районним судом згідно з ухвалою від 05.02.2015 р. про відкриття провадження у справі № 140/312/15-а за позовом депутата Немирівської міської ради Ковалевської Г.М. до Немирівської міської ради за участі третіх осіб Заярної О.М. та відділу Держземагентства у Немирівському районі. Позивач вважає, що розгляд апеляційної скарги у даній справі є не можливим до вирішення пов'язаної з нею справи № 140/312/15-а.

У відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні приватний підприємець Заярна Ольга Михайлівна та представник відповідача заперечує проти доводів скаржника, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підтвердження своєї позиції зазначає, що на виконання п.8 договору оренди земельної ділянки у березні 2014 року підприємцем Заярною О.М. була подана заява про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, проте будь-якої відповіді на вказану заяву від позивача не надійшло, як і письмового заперечення про продовження строку дії договору. Таким чином, відповідач продовжила користування земельною ділянкою у відповідності до ст.33 Закону України "Про оренду землі" з відповідною сплатою раніше визначеної суми орендної плати. Орендні платежі їй не повертались, що підтверджує, на думку підприємця, надання згоди міською радою на продовження строку дії договору.

Крім того, відповідач стверджує, що згідно з рішенням 26-ї сесії 6 скликання Немирівської міської ради № 879 від 24.12.2014 р. підприємцю Заярній О.М. поновлено строк дії договору оренди земельної ділянки.

Проти задоволення клопотання про зупинення провадження у даній справі відповідач заперечила, оскільки не вбачає зв'язку між даною справою та справою № 140/312/15-а.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено слідуюче.

19.11.2008 р. Немирівською міською радою Вінницької області/орендодавець та підприємцем Заярною Ольгою Михайлівною/орендар укладений договір оренди землі /а.с.8-12/.

Відповідно до договору орендодавець на підставі рішення 18 сесії 5 скликання від 19.11.2008 р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,012 га, яка знаходиться у м.Немирів Вінницької області по вул.Горького (біля будинку № 99).

За умовами п.8 встановлений термін дії договору оренди 5 років та визначено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За умовами п.п.15-17 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення комерційної діяльності і забороняється її самовільна забудова.

Умовами передачі земельної ділянки визначено заборону зміни цільового призначення земельної ділянки, забезпечення на даній території дотримання санітарно - гігієнічних, екологічних та будівельних норм, встановлених для даного типу об'єкту (п.19. договору).

Відповідно до п.21. договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно зі п. 37. Договору дія договору припиняється у разі:

-закінчення строку, на який його було укладено;

-придбання орендарем земельної ділянки у власність;

-викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації особи - орендаря як суб'єкта підприємницької діяльності.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Даний договір підписаний сторонами та зареєстрований у державному реєстрі земель 22.04.2009 р. за № 040910100006 /а.с.12/. Згідно з п.2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. № 2073 державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Отже, договір оренди землі, укладений Немирівською міською радою Вінницької області та підприємцем Заярною Ольгою Михайлівною, набрав чинності 22.04.2009 р.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач приступила до виконання договору.

29.06.2011 р. Немирівська міська рада на 4 сесії 6 скликання прийняла рішення «Про затвердження містобудівного обґрунтування та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки», відповідно до якого затверджено містобудівне обґрунтування та містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки у м.Немирів по вул.Горького,99. Відповідно до п.2 рішення визначено, що строк дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки становить 5 років, тобто - до 29.06.2016 р. /а.с.55,104-106/.

23.12.2012 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області було видано замовнику Заярній О.М. Декларацію про початок виконання будівельних робіт на вищевказаній земельній ділянці /а.с.56-58/. Таким чином, під час дії договору оренди землі від 19.11.2008 р. підприємець Заярна О.М. розпочала будівництво комерційної споруди на спірній земельній ділянці у відповідності до умов договору оренди землі. Будівництво на даний час не ведеться, і відповідач пояснює припинення будівництва наявністю даного спору з міською радою.

Отже, на підставі рішення міської ради та на умовах договору між сторонами відбулись правовідносини з оренди земельної ділянки, які врегульовані нормами Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Згідно з ч.1 ст.124 Земельного кодексу України вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 34 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Згідно з ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідач пояснила суду, що у березні 2014 року зверталась до Немирівської міської ради із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки, однак доказів такого звернення матеріали справи не містять, окрім посилання на таке звернення в подальшій переписці сторін. Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач подала відповідну заяву з додатками голові Немирівської міської ради після закінчення строку договору оренди 26.05.2014 р./а.с.51/.

Таку заяву позивач залишив без реагування.

В подальшому відповідач неодноразово зверталась до Немирівської міської ради з заявами про розгляд її звернення про продовження оренди земельної ділянки, в тому числі просила у разі незгоди із запропонованими нею умовами, надати їй власний варіант договору /а.с.15-16/. На такі заяви підприємця Заярної О.М. від 01.07.2014 р. та 08.07.2014 р. виконком Немирівської міської ради надав відповідь про відмову у поновленні договору оренди з тих підстав, що земельна ділянка на протязі періоду оренди не використовувалась за цільовим призначенням і на земельній ділянці знаходиться адмінбудівля Державної судової адміністрації, управління Державної казначейської служби у Немирівському районі та ТОВ «Немирівська центральна районна аптека», тому право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток власників адмінбудівлі /а.с.17/.

Крім того, листом від 02.07.2014 р. /а.с.13/ міська рада вимагала від відповідача призупинити самовільне будівництво як таке, що виконується без відповідних дозволів, і звільнити земельну ділянку від будівельних матеріалів.

Разом з тим, 22.10.2014 р. Немирівська міська рада листом № 02-17-895 повідомила підприємця Заярну О.М., що розгляд її заяви про поновлення договору оренди землі включено до порядку денного пленарного засідання 24 сесії 6 скликання /а.с.103/.

З урахуванням такого доказу про винесення на розгляд сесії ради питання про продовження строку договору оренди (який був наявний у справі на час прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції) та з метою з'ясування обставин прийняття відповідного рішення радою колегія суддів витребувала протокол засідання сесії /а.с.172, 176-185/ і бере до уваги надані позивачем докази відповідно до норм ст.ст.43,101 ГПК України з метою всебічного, повного, об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

З наданого позивачем протоколу засідання Немирівської міської ради 24 сесії 6 скликання від 16-17 вересня - 14 листопада 2014 року вбачається, що 16.09.2014 р. за результатом розгляду заяви підприємця Заярної О.М. щодо поновлення договору оренди землі площею 0,0120 в м.Немирів по вул.Горького (біля будинку № 99) вирішення цього питання відкладено і 14.11.2014 р. більшістю голосів прийнято рішення про укладення договору оренди землі з підприємцем Заярною О.М. площею 0,0120 гп по вул.Горького біля будинку № 99 терміном на 10 років /а.с.182/.

Таке рішення ради в установленому нормами чинного законодавства порядку не оскаржено та не скасовано, однак рішення Заярній О.М. Немирівська міська рада не видала, додаткової угоди про поновлення строку дії договору не підписала.

Разом з тим, суду надано розпорядження міського голови про зупинення рішення Немирівської міської ради від 14.11.2014 р. № 848 «Про укладення договору оренди земельної ділянки з ФОП Заярною О.М.» з винесенням на повторний розгляд 26 сесії Немирівської міської ради 6 скликання /а.с.184/. Обгрунтовуючи такі дії, міський голова посилається на те, що проект рішення про укладення договору не був оприлюднений у 20-денний строк, вказаний у ч.3 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» /а.с.185/.

В подальшому 24.12.2014 р. Немирівська міська рада знову прийняла рішення № 879 про поновлення договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,0120 га, яка знаходиться за адресою м.Немирів вул.Горького (біля будинку № 99), що укладений між Немирівською міською радою та ФОП Заярною О.М. від 19.11.2008 р. на новий термін - на 5 років і доручено Немирівському міському голові поновити договір оренди /а.с.159/.

Разом з тим, суд першої інстанції, вирішуючи спір у даній справі, дійшов висновку, що відповідач правомірно набув право забудови земельної ділянки, але після закінчення строку дії договору не переоформив своє право користування земельною ділянкою і продовжує користуватись нею на умовах договору, тому лише відсутність переоформлених правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції та враховую наступні обставини даної справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач правомірно, на підставі рішення міської ради та договору набула право оренди земельної ділянки.

Земельна ділянка використовувалась нею з дотриманням умов договору та з дотриманням цільового призначення - комерційної забудови.

Доводи позивача про те, що відповідач розпочав самовільне будівництво без відповідних дозволів, що є порушенням умов договору оренди землі, спростовані матеріалами справи, зокрема - рішенням Немирівської міської ради 4 сесії 6 скликання від 29.06.2011 р. «Про затвердження містобудівного обґрунтування та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки у м. Немирів по вул. Горького, буд. 99», відповідно до якого строк дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки визначений до 29.06.2016 р., а також - Декларацією про початок виконання будівельних робіт на вищевказаній земельній ділянці, виданою 23.12.2012 р. замовнику Заярній О.М. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області.

Після закінчення терміну дії договору відповідач продовжує користуватись земельною ділянкою на умовах договору, що підтверджено такими доказами:

- комісія позивача 13.08.2014 р. склала акт, зі змісту якого вбачається, що на земельній ділянці викопаний котлован і знаходяться бетонні плити /а.с.34-36/;

- підприємець Заярна О.М. продовжує систематично сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що підтверджено квитанціями за квітень-серпень 2014 року /а.с.52-54/, і такі дії відповідача не заперечуються позивачем.

Позивач протягом одного місяця після закінчення строку договору не направив відповідачеві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, як це передбачено нормами ч.6 ст.33 Закону України «Про оренде землі» - матеріали справи не містять доказів таких дій позивача протягом одного місяця після закінчення строку договору.

За наведених обставин колегія суддів, керуючись нормами ч.ч.6-9 ст.33 Закону України «Про оренду землі»(в редакції Закону від 17.02.2011 р. № 3038-УІ), дійшла висновку, що договір оренди землі, укладений сторонами, вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З урахуванням цього заперечення позивача, які були направлені відповідачеві у липні-серпні 2014 року, тобто - за межами місячного терміну після закінчення строку договору, вже значення не мають.

Колегія суддів, дослідивши обставини справи, звертає увагу, що відповідач, продовжуючи користуватись земельною ділянкою, вживала заходів до оформлення правовідносин шляхом укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди, як це передбачено нормами ч.ч.6-7 ст.33 Закону України «Про оренду землі». Тоді як позивач позивач ухилився від здійснення своїх повноважень - зволікав із розглядом звернень та оформленням додаткової угоди, хоча в подальшому прийняв рішення про поновлення договору, яке не вимагається за нормами ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі». Рішенням органу місцевого самоврядування необхідно лише визначити керівника органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який буде уповноважений підписати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки комунальної власності.

У пункті 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз'яснено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності з 12.03.2011 р.). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Роз'яснено, що господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Крім того, у п.3.1 цієї постанови Вищий господарський суд України звертає увагу, що встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для висновку про самовільне зайняття спірної земельної ділянки відповідачем, і відповідно - відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та повернення її позивачеві.

За наведених обставин, а також з урахуванням норм ст.101 ГПК України колегія суддів відхиляє клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 902/1309/14 до вирішення справи № 140/312/15-а за позовом депутата Немирівської міської ради до Заярної О.М. про визнання незаконним та скасування рішення 26 сесії Немирівської міської ради 6-ого скликання № 879 від 24.12.2014 р. Оспорюване у справі № 140/312/15-а рішення прийняте Немирівською міською радою вже після прийняття рішення у справі № 902/1309/14, і не було предметом дослідження у цій справі, тому результат його оскарження в суді не впливає на правильність рішення у даній справі. Крім того, колегія суддів встановила, що на час звернення до суду позивачем у даній справі договір оренди є продовженим на новий термін відповідно до норм ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», тому результат оскарження рішення 26 сесії Немирівської міської ради 6-ого скликання № 879 від 24.12.2014 р. не має значення у даному спорі про звільнення земельної ділянки за обставин, що відбулись на вересень 2014 року (звернення позивачем до суду у даній справі).

Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 04.11.2014 р. у справі № 902/1309/14 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обгрунтованих висновків господарського суду першої інстанції, і колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення за ст.104 ГПК України.

Не заслуговують також на увагу доводи скаржника про неправильне застосування норм процесуального законодавства при покладанні на нього судових витрат в сумі 5000,00 грн. на оплату послуг адвоката.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до судових витрат віднесено, зокрема, витрати на оплату послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи. При цьому, згідно з ч.5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, пов'язані з розглядом судового процесу, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

В пункті 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.2,3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимоги відповідача про відшкодування витрат на послуги адвоката у сумі 5000 грн., що підтверджені угодою про надання юридичної допомоги від 16.09.2014 р./а.с.38/, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 639 від 05.05.2009 р./а.с.37/, квитанцією № 84 від 25.09.2014 р. про фактичну оплату 5000 грн. /а.с.60/.

Апеляційний господарський суд відповідно до ст.101 ГПК України повторно переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.

За змістом угоди про надання правової допомоги від 16.09.2014 р. укладеного ПП Заярною О.М. та адвокатом Чоловським О.М., вбачається, що відповідачеві/клієнту на умовах цієї угоди надається правова допомога у справі за позовом Немирівської міської ради Вінницької області до приватного підприємця Заярної Ольги Михайлівни про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Зміст акту прийому - передачі наданих послуг № б/н від 19.01.2015 р., наданий на підтвердження надання конкретних правових послуг за договором № 84 від 16.09.2014 р., свідчить про те, що адвокат в період з 19.09.2014 р. по 19.01.2015 р. виконав послуги з погодинним обрахунком, щодо надання правової допомоги у господарській справі за позовом Немирівської міської ради Вінницької області до приватного підприємця Заярної Ольги Михайлівни про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки /а.с.158/. Зокрема відповідно до Акту адвокатом надані усні консультації (3 години), підготовлено та направлено відзиви на позовну заяву (6 годин), здійснено участь у розгляді позовної заяви (5 годин), підготовлено та направлено відзиви на апеляційну скаргу (3 години).

Отже, сума 5000 грн. є саме витратами, пов'язаними з оплатою послуг адвоката у цій справі.

Колегією суддів встановлено, що оплата послуг адвоката у даній справі підтверджена належними і допустимими доказами, про які зазначено вище. Колегія суддів при оцінці розміру відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, враховує обсяг матеріалу у розумній співрозмірності до заявленої позовної вимоги - складність справи, обсяг доказів, результат вирішення спору, тому колегія суддів дійшла до висновку про правомірне задоволення судом першої інстанції вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в заявленому розмірі.

Судові витрати з розгляду апеляційної скарги покладаються на позивача згідно з ч.1 ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача Немирівської міської ради залишити без задоволення, рішення господарського суду Вінницької області від 04.11.2014 р. у справі № 902/1309/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 902/1309/14 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Сініцина Л.М.