Рішення № 43006705, 03.03.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.15р. Справа № 904/635/15За позовом Прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Виконавчого комітету Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

позивача-2: Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-43", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 109 149 грн. 29 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від прокурора: Шайтанова М.Г. - представник, дов. від 26.01.2015р. №05/1-145вих-15;

від позивача-1: не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином;

від позивача-2: Кузьменко С.А. - представник, дов. від 30.12.2014р. №1;

від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів-1,-2 просить стягнути з відповідача 109 149 грн. 29 коп., що складає 85 943 грн. 17 коп. - заборгованості за теплову енергію, поставлену відповідно до умов договору від 01.09.2008р. №278 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару, 18 639 грн. 29 коп. - збитків від інфляції та 4 566 грн. 83 коп. - 3 % річних.

Відповідач у відзиві (вх. №10772/15 від 23.02.2015р.) на позовну заяву позовні вимоги визнає у повному обсязі та зазначає, що у зв'язку з тяжким фінансовим становищем не мав можливості вчасно сплатити заборгованість, а також просить зменшити суму пред'явлених санкцій та просить розглянути справу без його участі.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками прокурора та позивача-2 заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокурора та позивача-2, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2008р. між позивачем-2 - Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа", як постачальником, та відповідачем - Житлово-будівельним кооперативом "Рассвет-434", як споживачем, було укладено Договір №278 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пари (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник відпускає споживачу теплову енергію у гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач сплачує отриману теплову енергію за встановленим тарифами (цінами) в строки, передбачені цим Договором.

Відповідно до пункту 6.1 Договору даний договір діє з 01.09.2008р. по 01.09.2009р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від даного договору або його перегляду; у разі заявлення однією із сторін про розірвання договору за один місяць та відсутності заборгованості споживача договір може бути розірвано; при наявності заборгованості за споживачем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості.

Отже, Договір було продовжено до 01.09.2010р., до 01.09.2011р., до 01.09.2012р., та до 01.09.2013р.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом за їх відсутності; щомісячна сума оплати по договору коригується з урахуванням фактичної середньомісячної температури зовнішнього повітря, кількості днів та годин роботи.

В пункті 4.2 Договору сторони погодили, що теплова енергія відпускається споживачу в кількості згідно даних таблиці №2, у вигляді гарячої води та (або) пари на такі потреби: опалення та вентиляція (період опалювального сезону), гаряче водопостачання (протягом року, за виключенням ремонтного періоду), технологічні потреби, кондиціювання повітря.

Як вбачається, позивачем-2 в період з грудня 2012р. по квітень 2013р. було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 123 860 грн. 74 коп., про що свідчать рахунки-фактури: від 31.12.2012р. №278 на суму 22 819 грн. 64 коп., від 31.01.2013р. №278 на суму 33 897 грн. 93 коп., від 28.02.2013р. №278 на суму 25 620 грн. 88 коп., від 31.03.2013р. №278 на суму 17 889 грн.70 коп. та від 30.04.2013р. №278 на суму 23 632 грн. 59 коп.

Відповідно до пункту 3.1 Договору оплата за відпущену теплову енергію здійснюється споживачем щомісячно, самостійно, в грошовій формі та іншими формами розрахунку за погодженням сторін до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим; у іншому випадку постачальник має право без додаткового попередження припинити повністю або обмежити частково подачу теплової енергії споживачу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач, враховуючи пункт 3.1 Договору, повинен був оплатити за спожиту відповідно до умов Договору теплову енергію згідно рахунків : від 31.12.2012р. №278 до 15.01.2013р., від 31.01.2013р. №278 до 15.02.2013р., від 28.02.2013р. №278 до 15.03.2013р., від 31.03.2013р. №278 до 15.04.2013р. та від 30.04.2013р. №278 до 15.05.2013р.

Отже, строк оплати за спожиту відповідачем теплову енергію вважається таким, що настав.

З наданого розрахунку вбачається, що відповідач за спожиту теплову енергію розрахувався частково, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем становить 85 943 грн. 17 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 18 639 грн. 29 коп. (з березня 2013р. по листопад 2014р.), а річні - 4 566 грн. 83 коп. (з 15.02.2013р. по 29.12.2014р.).

Одночасно, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача щодо зменшення розміру пред'явлених санкцій з огляду на наступне:

- згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;

- відповідно до пункту 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові;

- оскільки позовні вимоги прокурора не містять штрафних санкцій за порушення відповідачем умов Договору, клопотання відповідача не може бути задоволено.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-43" (50057, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, мкрн. Гірницький, 26; ідентифікаційний код 21928812) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пров. Дежньова, 9; ідентифікаційний код 03342184) 85 943 грн. 17 коп. - заборгованості, 18 639 грн. 29 коп. - інфляційних нарахувань та 4 566 грн. 83 коп. - річних.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-43" (50057, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, мкрн. Гірницький, 26; ідентифікаційний код 21928812) в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 379 892 69 Банк одержувача Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012; п/р 312 142 067 830 05; КБКД 220 300 01) 2 182 грн. 99 коп. - судового збору.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"06" березня 2015р.