Постанова № 43006660, 03.03.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 р. Справа № 804/1434/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі - Летучій Г.І.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - Кучеренко І.А.,

Чалого Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Павлоградської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року позивач звернулася до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог ФОП ОСОБА_4 зазначила, що вона у відповідності до п.1 ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» підлягає перевірці (контролю) з боку ФСС з ТВП, бо у відповідності до її заяви від 14.08.2006 р. поданої до Павлоградської МрВД ДОВ ФСС з ТВП була зареєстрована як страхувальник. Так, 28.05.2014 року на її адресу надійшло від Павлоградської МрВД повідомлення від 23.05.2014 року про проведення перевірки за період з 14 серпня 2006 року по 31 березня 2014 року. За наслідками проведеної перевірки був складений акт № 171 від 20.06.2014 року, а потім прийняте оскаржуване рішення № 70/14 про стягнення з неї грошової суми у розмірі 5 693,97 грн.

Позивач зазначила, що з прийнятим рішенням погодитися не може, оскільки акт перевірки та сама перевірка була проведена з порушеннями Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження. Тому висновки відповідача є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а прийняте рішення є незаконним. За таких обставин, позивач просила суд: визнати протиправним та скасувати рішення Павлоградської міжрайонної дирекції Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 10.07.14 року за № 70/14, щодо накладення фінансових санкції у розмірі 3 795 гривень 98 копійок як неправомірні витрати та 1 897 гривень 99 копійок у вигляді штрафу.

В судовому засіданні представник позивача пред'явлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнали в повному обсязі та зазначили, що рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності № 70/14 від 10.07.2014 р. є цілком правомірним та законним. Відповідач вважає, що порушуючи вимоги Закону № 2240 та норми Інструкції № 29, позивач, порушуючи обов'язки страхувальника, посилаючись на Наказ № 578/5, намагається відволікти увагу суду від наявних порушень та уникнути відповідальності, яка встановлена за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а тому представники відповідача просили суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що у відповідності до п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ та відповідно до «Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження», затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 29 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2011 р. за № 393/19131, ВД ДОВ ФСС з ТВП відносно ФОП ОСОБА_4 проведено планову перевірку правомірності використання коштів Фонду за період з 14.08.2006 р. по 31.03.2014 р.

За результатами даної перевірки складено акт № 171 від 20.06.2014 р.

Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням на загальну суму 3 795,98 грн., в тому числі: 488,48 грн. на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності та 3 307,50 грн. - на надання санаторно-курортної путівки.

Судом також встановлено, що на підставі акту перевірки та у відповідності до вимог п.4.1 Інструкції № 29, винесено рішення № 70/14 від 10.07.2014 р., яким не прийнято до заліку витрат - 3 795,98 грн. та накладено штраф - 1 897,99 грн. на загальну суму 5 693,97 грн.

Правомірність та обґрунтованість рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності № 70/14 від 10.07.2014 р. є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ.

У відповідності до умов пункту 7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464 та пунктів 1.4. та 3.3.4. Інструкції № 29, за органами Фонду зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, в тому числі, які не були сплачені до 01.01.2011 р., і такі перевірки проводяться органами Фонду одноразово.

Відповідно до пункту 3.2. Інструкції № 29 планові перевірки проводяться згідно з планами-графіками органу Фонду. Перевірці підлягають документи за звітні періоди поточного та попередніх років, за які не здійснювалась перевірка.

За таких обставин, посилання позивача на пункт 3.3.3. Інструкції № 29, який визначає, що перевірки страхувальників з чисельністю менше 25 осіб за наявності витрат по коштах Фонду проводяться не рідше одного разу на три роки, суд вважає необгрунтованими.

Так, у зв'язку з відсутністю оборотів по субрахунку 652 з дня реєстрації ФОП ОСОБА_4 як страхувальника Павлоградської МрВД, - 14.08.2006 р., перевірка органом Фонду не проводилася. Перевірка проведена відповідно до плану-графіку перевірок страхувальників на II квартал 2014 року, затвердженого наказом Павлоградської МрВД № 17-ос від 14.03.2014 р. У зв'язку з відсутністю витрат по коштах Фонду проведення перевірки ФОП ОСОБА_4 не здійснювалося.

Відповідно до пункту 3.10. Інструкції № 29, тривалість проведення перевірки встановлюється з урахуванням обсягу робіт, які належить виконати під час її проведення, та кількісного складу посадових осіб органу Фонду. При цьому строк проведення планової перевірки страхувальників - суб'єктів малого підприємництва не може перевищувати 5 робочих днів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вказаної норми в направленні № 182 від 16.06.2014 р. зазначено період проведення перевірки з 16.06.2014 р. по 20.06.2014 р. Перевірка проведена в межах встановленого строку, що підтверджується зазначенням дати її проведення у вступній частині акту № 171 від 20.06.2014 р. Отже, твердження позивача є безпідставними.

Крім того, суд вважає безпідставними, також посилання позивача щодо порушення пункту 6.1. Інструкції № 29, оскільки цей пункт визначає право посадової особи страхувальника під час здійснення перевірки надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

В судовому засіданні встановлено, що згідно «Звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» за 2009 рік за рахунок коштів Фонду позивачем виплачено матеріальне забезпечення (допомогу по тимчасовій непрацездатності) в розмірі 488,48 грн.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону № 2240 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Як зазначено в акті перевірки, нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності у 2009 році листками непрацездатності не підтверджено.

В позові позивач зазначає, що матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду виплачено застрахованій особі ОСОБА_6 Проте, під час перевірки підтверджень того, що допомога з тимчасової втрати працездатності надавалася саме ОСОБА_6 страхувальником не надавалося.

Таким чином, в ході перевірки позивачем документально не підтверджено використання коштів Фонду в сумі 488,48 грн., відповідно ця сума вважається неправомірними витратами.

В силу ч.1 ст.47 Закону № 2240 для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Постановою правління Фонду від 25.02.2009 р. №12 відповідно до статтей 11 та 47 Закону № 2240 затверджено «Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.04.2009 року за № 339/16355.

Пунктом 4.2. Порядку № 12 визначено, що відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація (далі - підприємство), яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки.

За умовами пункту 4.3. Порядку № 12 фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, яка є платником єдиного податку, та фізичній особі, застрахованій на добровільних засадах, путівка видається за місцем обліку згідно з наказом директора районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду за накладною за наявності особистої заяви, медичної довідки та документа, що засвідчує фізичну особу.

Згідно з пунктом 4.14. Порядку № 12 за відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається.

Так, відповідач надав копію накладної № 274 від 20.07.2010 р., згідно з якою за довіреністю ЯЛФ № 472997 від 19.07.2010 р. уповноваженою ФОП ОСОБА_4 особою - ОСОБА_7, від Павлоградської МрВД ДОВ отримано одну путівку № 448045 в ЗАТ «Миргородкурорт». На зворотньому боці накладної накладної № 274 від 20.07.2010 р. є відмітка уповноваженої особи «С памяткой ознакомлен. Путёвка для наемньх лиц».

Як вбачається з акту перевірки, путівка № 448045 в ЗАТ «Миргородкурорт» зі строком заїзду з 07.09.2010 р. вартістю 4 725 грн. видана ОСОБА_4 за 30 % вартості (1 471,50 грн.).

На запит Павлоградської МрВД від 01.07.2014 р. № 09-67-864 від ЗАТ «Миргородкурорт» відділенням філії санаторій «Полтава» листом від 02.07.2014 р. повідомлено, що в санаторії по путівці № 448045 знаходилась на лікуванні ОСОБА_4.

Згідно зворотнього талону до путівки № 448045 ОСОБА_4 отримала лікування з 07.09.2010 р. по 27.09.2010 р. Часткова вартість за путівку перерахована до Павлоградської МрВД платіжними дорученнями від 17.08.2010 р. - 945,00 грн., № 169 від 20.10.2010 р. - 472,50 грн., тобто путівка видана застрахованій особі за відсутності квитанції про повну оплату часткової вартості путівки (стор.5 акту перевірки).

В силу пункту 6.2 Порядку № 12 сума витрат Фонду за путівку, що видана з порушенням цього Порядку, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника. Отже, вартість путівки, що видана з порушенням, склала 3 307,50 грн. (4 725 грн. - 1417,50 грн.).

Відповідно до вимог статті 30 Закону № 2240 страхувальники у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

На підставі акту перевірки та у відповідності до вимог п.4.1 Інструкції № 29, винесено рішення № 70/14 від 10.07.2014 р., яким не прийнято до заліку витрат - 3 795,98 грн. та накладено штраф - 1 897,99 грн. на загальну суму 5 693,97 грн.

За умовами п.4.1. Інструкції № 29 рішення № 70/14 направлено на адресу відповідача (вул.Шевченка, 146, м.Павлоград, 51400) рекомендованим листом від 10.07.2014 р. №09-67- 930, який повернуто на адресу Павлоградської МрВД 14.08.2014 року в зв'язку із закінченням терміну зберігання.

У відповідності до пункту 4.4. Інструкції № 29 рішення вважається надісланим (врученим) страхувальнику, якщо його передано керівнику або уповноваженій особі страхувальника під розписку або надіслано рекомендованим листом.

Відповідно до ч.2 статті 22 Закону № 2240 страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності № 70/14 від 10.07.2014 р. є правомірним. Крім того, суд зазначає, що недотримання з боку суб'єкта владних повноважень окремих вимог процедури оформлення результатів перевірки не звільняє позивача, як страхувальника, від обов'язку повернути Фонду кошти за невиконання фінансових санкцій у зв'язку з порушенням вимог закону.

За таких обставин, суд вважає за можливе у задоволенні позову ФОП ОСОБА_4 до Павлоградської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення відмовити з викладених вище підстав.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України решту ставки судового збору в розмірі 1 644,30 грн. Оскільки позивачем за подання до суду адміністративного позову було сплачено 182,70 грн., що становить 10 відсотків ставки судового збору, а загальна ставка судового збору по даній справі становить 1 827 грн., які встановлюються згідно Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (з подальшими змінами та доповненнями).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Павлоградської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України решту ставки судового збору в розмірі 1 644,30 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 06 березня 2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 06.03.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Кучма К.С. Кучма К.С. Волков В.В.