Рішення № 43006535, 19.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2015Справа №910/2145/15-г

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "РІК -

АВТОГАРАНТ";

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія

"ГАРАНТ АВТО";

про стягнення 24 813,64 грн.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Фіцик Н. Я., представник, довіреність № б/н від 09.02.2015 р.;

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 22 867,10 грн. заборгованості за договором факультативного перестрахування та ретроцесії № 00-02/25-ФП, 845,86 грн. пені, 1007,90 грн. інфляційних збитків, 92,78грн. 3% річних, а також 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.02.2015 р.

У судовому засіданні 19.02.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджує факт отримання відповідачем ухвали господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між ТДВ «СК «Рік-Автогарант» та Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» 18.07.2013 року було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії №00-02/25-ФП (надалі - договір перестрахування), згідно якого укладено співробітництво в галузі факультативного перестрахування, предметом якого є взаємовигідна співпраця, права та обов'язки сторін в галузі факультативного перестрахування ризиків.

Відповідно до п. 2.1. договору, договір перестрахування або Ковер-нот укладається сторонами в порядку і на умовах визначених договором, є підтвердженням передачі конкретного ризику в перестрахування на визначених в ньому умовах та є невід'ємною частиною договору.

Сторони мають право змінити порядок застосування окремих положень договору до договорів перестрахування, письмово обумовивши такі зміни в особливих умовах договору перестрахування.

Зміна порядку застосування положень договору до договору перестрахування після набрання ним чинності або внесення змін до Договору перестрахування здійснюється шляхом підписання сторонами додаткового договору до договору перестрахування. Додатковий договір підписується сторонами в тому ж порядку, що й договір перестрахування.

Ризиками згідно п. 2.5. договору перестрахування є подія, визначена договором страхування або перестрахування, на випадок якої проводиться страхування або перестрахування, і яка має ознаки вірогідності і випадковості настання.

Згідно з п. 3.1. договору перестрахування пропозиція прийняття кожного конкретного ризику в перестрахування здійснюється шляхом направлення однією стороною (перестрахувальником) іншій стороні (перестраховику) підписаного і завіреного печаткою перестрахувальника проекту ковер-нота. При цьому всі умови, прямо не зазначені в ковер-ноті повністю визначаються умовами договору.

Згідно п. 10.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє 1 рік. У разі, якщо жодна із сторін, за 15 днів до спливу строку дії даного договору не заявить про його розірвання, даний договір вважається пролонгованим на той самий строк та на тих самих умовах.

Доказів розірвання або припинення договору в установленому порядку до матеріалів справи не надано.

За положеннями статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 987 ЦК України передбачено, що за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про страхування» визначено, що перестрахування це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Позивач у своїй позовній заяві вказує на систематичне ухиляння відповідача від виконання покладених на себе зобов'язань визначених договором про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії № 00-02/25-ФП від 18.07.2013р., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 22 867,10 грн. за наступними ковер-нотами.

10.07.2013р. між ТДВ «Страхова компанія «Рік-Автогарант» та Колісник Евеліною Володимирівною укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №001/10/13 від 10.07.2013. За умовами вказаного договору ТДВ «СК «Рік-Автогарант» застраховано автомобіль марки «BMW X6D», державний реєстраційний номерний знак ВС2202ЕА від наступних страхових ризиків: ДТП; ПДТО; НЗ/ викрадення ТЗ; Інших випадкових подій.

Відповідно до договору перестрахування №00» 02/25-ФП від 18.07.2013р. ТДВ «СК «Рік-Автогарант» 18.07.2013 року було перестраховано ризики виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником, щодо транспортного засобу «BMW X6D», державний реєстраційний номерний знак ВС2202ЕА у ПАТ «УСК «Гарант-авто» (Договір №001/10/13 Факультативного перестрахування (надалі - Ковер-нот №001/10/13).

Положеннями пунктів 17, 18 Ковер-нота №001/10/13, визначені обсяги відповідальності сторін. Так, відповідальність перестрахувальника складає 46,83% страхової суми, а відповідальність перестраховика 29,75% страхової суми.

17.06,2014 р. у м. Києві на пл. Перемоги, відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль марки «BMW X6D», державний номерний знак ВС2202ЕА зазнав пошкоджень. Продану подію, що має ознаки страхової 18.06,2014р. ТДВ «СК «Рік-Автогарант» було повідомлено, (повідомлення зареєстровано ПАТ «УСК «Гарант-авто» за вх. №7а-3812від 19.06.2014р.).

Згідно акту про оцінку авто товарознавчого дослідження транспортного засобу №2202/06/14 від 01.07.2014р, вартість матеріального збитку автомобіля «BMW X60», державний реєстраційний номерний знак ВС2202ЕА складає 21 347,38 гри.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно страхового акту та розрахунку розміру страхового відшкодування №023/14/ КТЗ №10.07.2014р. керуючись п. 22.4 договору страхування №КТЗ-001/10/13 виплата страхового відшкодування була проведена у розмірі 80% від розміру збитку, а саме у розмірі 17013,00, що підтверджується видатковими касовими ордерами від 10.07.2014р. у розмірі 7113,00 грн. та 11.07.2014р. у розмірі 9900,00 грн.

Згідно п. 18 Ковер-Ноти № 001/10/13 відповідальність перестраховика становить 29,75% від страхової суми, а розмір страхового відшкодування відповідно до страхового акту №023/14/ КТЗ від 10.07.2014р. складає 17013,00 грн. тому розмір частки перестраховика у відшкодуванні становитиме - 5061,37 грн. (17013,00 грн. * 29,75% = 5061,37 грн.).

Відповідно до п. 8.1 договору перестрахування при настанні страхового випадку, передбаченого договором страхування і Ковер-нотом, перестраховик виплачує перестрахувальнику частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за Ковер-нотом, протягом 10 (десяти) банківських днів після одержаний від перестрахувальника необхідного комплекту копій документів

01.09.2014 року позивачем було надіслано відповідачу пакет документів по страховій події що відбулась 17.06.2014р. і підпадає під перестрахувальний захист з проханням повернути перестрахувальне відшкодування. Даний пакет документів одержаний Відповідачем 11.09.2014р. (супровідний лист зареєстровано ПАТ «УСК «Гарант-авто за вх. №7а-5892 від 11.09.2014р.). Проте, по теперішній час ПАТ «УСК «Гарант-авто» не здійснено жодних дій у виплаті перестрахового відшкодування за договором перестрахування.

10.07.2013р. між ТДВ «Страхова компанія «Рік-Автогарант» та Саєнком Олександром Львовичем укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №КТЗ -036/10/13 від 30.09.2013. За умовами вказаного договору ТДВ «СК «Рік-Автогарант» застраховано автомобіль марки «Lexus RX 350», державний реєстраційний номерний знак ВС8888ВХ від наступних страхових ризиків: ДТП; ПДТО; НЗ/ викрадення ТЗ; інших випадкових подій.

Відповідно до договору перестрахування №00-02/25-ФП від 18.07.2013р. ТДВ «СК «Рік-Автогарант» 30.09.2013 року було перестраховано ризики виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником щодо транспортного засобу «Lexus RX 350», державний реєстраційний номерний знак ВС8888ВХ у ПАТ «УСК «Гарант-авто» згідно Договору №036/10/14 Факультативного перестрахування (надалі - Ковер-нот №036/10/14).

Положеннями пунктів 17, 18 Ковер-ноти №036/10/14, визначені обсяги відповідальності сторін. Так, відповідальність перестрахувальника складає 50% страхової суми, а відповідальність перестраховика 50% страхової суми.

28.04.2014р. між ТДВ «Страхова компанія «Рік-Автогарант» та Саєнком Олександром Львовичем укладено додаткову угоду №2 до договору добровільного страхування наземного транспорту №КТЗ -036/10/13 від 30.09.2013. За умовами вказаної угоди внесено наступні зміни: до розділу 2 договору «Страхувальник» виклавши його у наступні редакції -Герасименко Олександр Сергійович; до розділу 3 договору «Вигодонабувач» виклавши його у наступні редакції - Саєнко Олександр Львович; до розділу 6 договору «Застрахований транспортний засіб, об'єкт» виклавши його у наступні редакції - державний номерний знак ВС0130МІ. Інші умови договору залишились без змін.

28.04.2014р. між ТДВ «Страхова компанія «Рік-Автогарант» та ПАТ «УСК «Гарант-авто» було укладено адендум №2 де додаткову угоду, якою внесені зміни до Ковер-ноти №036/10/14, аналогічні до додатку №2 договору добровільного страхування наземного транспорту №КТЗ -036/10/13 від 30.09.2013р.

10.07.2014 р. у м Львів по вул. Карпінця, 6, невідомими особами було пошкоджено, автомобіль марки «Lexus RX 350», державний номерний знак ВС0130МІ. Про дану подію, що має ознаки страхової 18.06.2014р. ТДВ «СК «Рік-Автогарант» Відповідача було повідомлено 11.07.2014р. (повідомлення зареєстровано ПАТ «УСК «Гарант-авто за вх. №7а-4284 від 11.07.2014р.).

Згідно Рахунку-Фактури №СТ0000057 від 04.07.2014р. вартість ремонтних робіт по відновленню автомобіля «Lexus RX 350», державний номерний знак ВС0130МІ складає 6908,00 грн.

Згідно страхового акту та розрахунку розміру страхового відшкодування №028/14/КТЗ №18.08.2014р. керуючись п. 22.2 договору страхування №КТЗ-001/10/13 виплата страхового відшкодування була проведена на СТО у розмірі 6818,20 грн.

Згідно п. 18 Ковер-Ноти №036/10/14 відповідальність перестраховика становить 50% від страхової суми, а розмір страхового відшкодування відповідно до страхового акту №028/14/ КТЗ від 18.08.2014р. складає 6818,20 грн. тому розмір частки перестраховика у відшкодуванні становитиме - 3409,10 грн. (6818,20 грн. * 50% = 3409,10 грн.).

13.10.2014 року позивачем було надіслано відповідачу пакет документів по страховій події що відбулась 10.07.2014р. і підпадає під перестрахувальний захист у ПАТ «УСК «Гарант-авто», з проханням повернути перестрахувальне відшкодування. Даний пакет документів одержаний відповідачем 28.10.2014р. (супровідний лист зареєстровано ПАТ «УСК «Гарант-авто за вх. №7а-6963 від 28.10.2014р.) Проте, по теперішній час відповідачем не здійснено жодних дій у виплаті перестрахового відшкодування за договором перестрахування.

07.02.2014р. між ТДВ «Страхова компанія «Рік-Автогарант» та Андрощук Софією Юріївною укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №КТЗ 010/10/13 від 07.02.2014р. За умовами вказаного договору ТДВ «СК «Рік-Автогарант» застраховано автомобіль марки «BMW Х5», державний реєстраційний номерний знак ВС4999ЕЕ від наступних страхових ризиків: ДТП; ПДТО; НЗ/ викрадення ТЗ; Інших випадкових подій.

07.02.2014 року ТДВ «СК «Рік-Автогарант» було перестраховано ризики виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником щодо транспортного засобу «BMW Х5», державний реєстраційний номерний знак ВС4999ЕЕ у ПАТ «УСК «Гарант-авто» згідно договору №010/10/14 Факультативного перестрахування (надалі - Ковер-нот №010/10/14) укладеного відповідно до Договору перестрахування №00-02/25-ФП від 18.07.2013р.

Положеннями пунктів 17, 18 Ковер-нота № 010/10/14, визначені обсяги відповідальності сторін. Так, відповідальність перестрахувальника складає 13,94% страхової суми, а відповідальність перестраховика 86,6% страхової суми.

12.10.2014 р. у м. Львові по вул. В. Чорновола, 93, відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль марки «BMW X5», державний номерний знак ВС4999ЕЕ зазнав пошкоджень. Про дану подію, що має ознаки страхової ТДВ «СК «Рік-Автогарант» Відповідача було повідомлено 14.10.2014р., (повідомлення зареєстровано ПАТ «УСК «Гарант-авто за вх. №7а-6637 від 14.10.2014р.).

Згідно Рахунку-Фактури №СТ0000066 від 13.10.2014р, вартість ремонтних робіт по відновленню автомобіля «BMW X5», державний номерний знак ВС4999ЕЕ складає 2420,00 грн.

Згідно страхового акту та розрахунку розміру страхового відшкодування №038/14/КТЗ №14.10.2014р. виплата страхового відшкодування була проведена на СТО у розмірі 2420,00 що підтверджується платіжним дорученням №28 від 14.10.2014р.

Згідно п. 18 Ковер-Нота №010/10/14 відповідальність перестраховика становить 86,06% від страхової суми, а розмір страхового відшкодування відповідно до страхового акту №038/14/ КТЗ від 14.10.2014р. складає 2420,00 грн. тому розмір частки перестраховика у відшкодуванні становитиме - 2082,65 грн. (2420,00 грн. * 86,06% = 2082,65 грн.).

27.10.2014 року позивачем було надіслано відповідачу пакет документів по страховій події що відбулась 12.10.2014р. і підпадає під перестрахувальний захист у ПАТ «УСК «Гарант-авто», з проханням повернути перестрахувальне відшкодування. Даний пакет документів одержаний Відповідачу 11,11.2014р. (супровідний лист зареєстровано ПАТ «УСК «Гарант-авто» за вх, №7а-7333 від 11.11.2014р.) Однак, на день розгляду справи жодних дій у виплаті перестрахового відшкодування позивачем за договором перестрахування здійснено не було.

06.08.2014р. між ТДВ «Страхова компанія «Рік-Автогарант» та Зюбаненко Ольгою Григорівною укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №КТЗ -040/10/14 від 06.08.2013. За умовами вказаного договору ТДВ «СК «Рік-Автогарант» застраховано автомобіль марки «BMV X5», державний реєстраційний номерний знак ВІ3459ВХ від наступних страхових ризиків: ДТП; ПДТО; НЗ/ викрадення ТЗ; інших випадкових подій.

07.08.2014 року ТДВ «СК «Рік-Автогарант» було перестраховано ризики виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником щодо транспортного засобу «BMW X5», державний реєстраційний номерний знак ВІ3459ВХ у ПАТ «УСК «Гарант-авто» згідно Договору №040/10/14 Факультативного перестрахування (надалі - Ковер-нот №040/10/14) укладеного відповідно до Договору.

10.11.2014р. у зв'язку з продажем транспортного засобу «BMW X5», державний реєстраційний номерний знак ВІ3459ВХ, Зюбаненко О.Г. було подано заяву про дострокове припинення договору добровільного страхування наземного транспорту №КТЗ -040/10/14 від 06.08.2013р.

11.11.2014р. між ТДВ «Страхова компанія «Рік-Автогарант» та ПАТ «УСК «Гарант-авто» було укладено адендум №1 (додаткову угоду), яким вирішено розірвати Ковер-Нот № 040/10/14 від 07.08.2014р.

11.11.2014 року між позивачем та відповідачем складено адендум №1 яким достроково розірвано Ковер-Нот №040/10/14. Згідно адендуму №1 невикористана перестрахувальна премія, що підлягає поверненню складає 1539,24 грн. Однак, на день розгляду справи, повернення перестрахувальної премії по даному Ковер-ноту відповідачем здійснено не було.

20.06.2014р. між ТДВ «Страхова компанія «Рік-Автогарант» та Колісник Евеліною Володимирівною укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №028/10/14 від 20.06.2014р. За умовами вказаного договору ТДВ «СК «Рік-Автогарант» застраховано автомобіль марки «BMW X6D», державний реєстраційний номерний знак ВС2202ЕА від наступних страхових ризиків: ДТП; ПДТО; НЗ/ викрадення ТЗ; Інших випадкових подій.

10.08.2014 року ТДВ «СК «Рік-Автогарант» було перестраховано ризики виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником, щодо транспортного засобу «BMW X6D», державний реєстраційний номерний знак ВС2202ЕА у ПАТ «УСК «Гарант-авто» згідно договору №028/10/14 Факультативного перестрахування (надалі - Ковер-нот 028/10/14) укладеного відповідно до договору перестрахування №00-02/25-ФП від 18.07.2013р.

Згідно п. 21 Ковер-ноти №028/10/14 ПАТ «УСК «Гарант-авто» було сплачено перший перестраховий платіж у розмірі 8145,00 грн. та згідно акту звірки і зарахування взаємної заборгованості від 02.12.2014р. було зараховано в якості сплати другої частини страхового платежу у розмірі 2 629,74 грн. Тобто загальна сума сплаченої відповідачу перестрахувальної премії складає 10774,74 грн. (8145,00 грн.+ 2 629,74 грн.).

Відповідно до п. 10.2.2 договору перестрахування, Ковер-нот розривається з ініціативи однієї сторони - у випадку порушення або невиконання іншою стороною умов Ковер-ноту або умов цього договору.

ТДВ «СК «Рік-Автогарант» було подано заяву про розірвання Ковер-Ноту №028/10/14 оскільки відповідачем систематично не виконуються взяті на себе зобов'язання передбачені договором про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії № 00-02/25-ФП від 18.07.2013р., а саме:

несплачене перестрахувальне відшкодування по Ковер-ноту №001/10/13 від 13.07.2013р. (Колісник Е.В., «BMW X6D», д.р.н. ВС2202ЕА), у розмірі 5061,37 грн.

несплачене перестрахувальне відшкодування по Ковер-ноту №036/10/14 від 30.09.201 Зр. (Герасименко О.С., «Lexus RX», д.р.н. ВС8888ВХ), у розмірі 3409,10 грн.

несплачене перестрахувальне відшкодування по Ковер-ноту №010/10/14 від 07.02.2014р. (Андрощук С. Ю., «BMW X5», д.р.н. ВС4999ЕЕ), у розмірі 2082,65 грн,

не повернуто перестрахову премію Ковер-ноту №040/10/14 від 07.08.2014р. (Зюбаненко О.Г., «BMW X5», д.р.н. ВІ3459ВХ), у розмірі 1539,24 грн.

Відповідно до п. 10.6 договору перестрахування розрахунки між сторонами по достроково розірваним Ковер-нотам здійснюються сторонами протягом п'яти банківських днів з моменту розірвання Ковер-ноту.

Згідно п. 10.3 договору перестрахування, у випадку одностороннього розірвання Ковер-ноту сторона - ініціатор повинна письмово попередити про це іншу сторону за 30 (тридцять) календарних днів до дати розірвання.

Відповідно до п. 10.4 договору перестрахування, якщо вимога перестрахувальника про дострокове розірвання Ковер-ноту обумовлена порушенням або невиконанням перестраховиком умов даного договору чи Ковер-ноту, то перестраховик повертає всю суму сплаченої йому перестрахувальної премії.

Статями 526, 629 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконаним зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було порушено умови договору перестрахування, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 22 867,10 грн., докази погашення якої, станом на день розгляду справи, відповідачем до суду представлено не було.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ваховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів про оплату відповідачем заборгованості станом на 19.02.2015 року до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором перестрахування в розмірі 22 867,10 грн.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач також просить стягнути з відповідача 845,86 грн. пені, 1007,90 грн. інфляційних втрат та 92,78 грн. трьох відсотків річних.

Згідно п. 11.2. договору у разі порушення однією із сторін строків здійснення платежу за цим договором винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми платежу, який прострочено, за кожен день затримки платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені який доданий до позовної заяви, визнав його обґрунтованим, у зв'язку з чим вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 845,86 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, який доданий до позовної заяви, суд визнав його обґрунтованим та задовольняє вимогу про стягнення 3% річних у сумі 92,78 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1007,90 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ АВТО" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3; код ЄДРПОУ 16467237) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "РІК - АВТОГАРАНТ" (79071, м. Львів, вул. Щирецька, 36; код ЄДРПОУ 38325298) 22 867 (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 10 коп. основного боргу, 845 (вісімсот сорок п'ять) грн. 86 коп. пені, 1 007 (одну тисячу сім) грн. 90 коп. інфляційних втрат, 92 (дев'яносто дві) грн. 78 коп. 3% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 25.02.2015 р.