Рішення № 43006529, 04.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/163/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2015 Справа № 908/6085/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033 м. Київ, вул. Саксаганського, 1)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант Престиж" (83048 м. Донецьк, вул. Челюскінців, 202-а)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція України (04070 м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 4)

за участю Прокуратури Запорізької області

про стягнення 162 317 896 грн. 27 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Охріменко О.О.,дов. № 128 від 06.02.2015 р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Куксенко О.В., дов. № 25/1/22-Д від 31.01.2015 р.

від прокуратури: Мошков-Масинець Д.І., посвідчення № 015959 від 04.04.2013 р.

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант Престиж", м. Донецьк за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція України, м. Київ про стягнення безпідставно набутих коштів за договором добровільного страхування № 300413/1/172 від 01 травня 2013 року у розмірі 162 317 896 грн. 27 коп.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., автоматичним розподілом справ між суддями від 23.12.2014 р., справу № 908/6085/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 24.12.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/6085/14, присвоєно справі номер провадження 27/163/14 та призначено судове засідання на 19.01.2015 р.

Ухвалою суду від 19.01.2015 р. розгляд справи відкладався на 11.02.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача, а також, враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.

11.02.2015 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшло письмове повідомлення про вступ заступника прокурора Запорізької області у справу № 908/6085/14 у зв'язку з необхідністю захисту інтересів держави на стороні Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ, відповідно до ст. ст. 35,36-1 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Відповідно до ст. 18 ГПК України прокурор є самостійним учасником судового процесу.

Прокурор вважається таким, що взяв участь у справі, з дня одержання господарським судом письмового повідомлення про участь прокурора у розгляді справи, тобто дня його реєстрації у канцелярії суду (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 7).

Згідно з частиною п'ятою статті 361 Закону України "Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати таке представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Статтею 29 ГПК передбачено представництво прокуратурою інтересів держави в господарському суді у формі участі прокурора у розгляді вже порушеної справи. Прокурор може вступити з власної ініціативи у справу, провадження в якій порушено за позовом інших осіб, на стороні як позивача, так і відповідача, або третьої особи чи особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки. Прокурор може брати участь також у вже порушеній справі про банкрутство й представляти інтереси громадянина і держави в особі учасників справи про банкрутство.

Згідно з частиною третьою статті 29 ГПК про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 7, господарським судам слід мати на увазі, що законодавством України не передбачено ухвалення будь-яких окремих процесуальних документів з приводу вчинення прокурором зазначених дій, так само як і можливості відмови господарським судом прокуророві у його вступі у справу, здійсненому шляхом повідомлення суду про свою участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. Відповідне письмове повідомлення прокурора залучається судом до матеріалів справи, а участь прокурора в ній відображається в описовій частині судового рішення, прийнятого зі справи. Прокурор вважається таким, що взяв участь у справі, з дня одержання господарським судом згаданого письмового повідомлення, тобто дня його реєстрації у канцелярії суду.

З метою забезпечення захисту інтересів держави, господарський суд Запорізької області може своєю ухвалою повідомити прокурора про розгляд справи для вирішення прокурором питання щодо вступу у справу. Повідомлення про вступ прокурора у справу № 908/6085/14 задоволено судом, про що зазначається в ухвалі та протоколі судового засідання від 11.02.2015р.

Ухвалою суду від 11.02.2015р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ГПК України. Розгляд справи відкладено на 04.03.2015р.

04.03.2015р. продовжено судовий розгляд справи № 908/6085/14.

До початку розгляду справи представники позивача, третьої особи та прокурор заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 04.03.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях щодо заявленого позову (міститься в матеріалах справи).

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 19.01.2015р., 11.02.2015р. та 04.03.2015р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На вимогу господарського суду, Запорізьким міським управлінням юстиції Головного управління юстиції у Запорізькій області надіслано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.01.2015р., відповідно до якого місцем знаходження відповідача у справі - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант Престиж" є: 83048 м. Донецьк, вул. Челюскінців, 202-а.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 19.01.2015р. та ухвали суду про відкладення розгляду справи на 19.01.2015р. та 11.02.2015р. надіслано на адресу відповідача: 83048 м. Донецьк, вул. Челюскінців, 202-а, зазначену у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант Престиж", м. Донецьк, вул. Челюскінців, 202-а, згідно статті 28 ГПК України.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-062052/14, якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу" зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому, слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі, коли учасник судового процесу не значиться у згаданому

реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не

вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 нього пункту, У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення" суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, - які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого суду, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи", що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійсни їй повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час ї місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вичиняється його підпис.

Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК України.

Ухвали суду від 24.12.2014р., 19.01.2015р., 11.02.2015р. були розміщені на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень

Крім того, інформація про дату призначених судових засідань була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy).

Тобто, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні 04.03.2015р. представник третьої особи підтримав позовні вимоги позивача, на підставах викладених у поясненнях наданих суду (містяться в матеріалах справи).

Прокурор підтримав заявлений позивачем позов у повному обсязі та надав письмові пояснення (приєднані до матеріалів справи).

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача, третьої особи та прокурора, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено, що на виконання доручення Прем'єр-міністра України Яценюка А.П. від 10.04.2014р. № 13021/0/1-14 та відповідно до наказу Держфінінспекції України від 15.04.2014р. № 114 проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності: (фінансово-майновий стан, залишки товарно-матеріальних цінностей) у Публічному акціонерному товаристві «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та 53-х філіях без права юридичної особи за 2013 рік та завершений звітній місяць 2014 року.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» N 2939-ХП від 26.01.1993 року (із змінами та доповненнями) головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

За приписами ст. 15 вказаного Закону законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюється.

За результатами перевірки складено Довідку від 04.07.2014р. б/н, якою встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (страхувальник) в особі Голови Правління Якубовича Ігоря Валентиновича укладено з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Гарант Престиж» в особі Голови правління Мінаєва Віталія Вікторовича договір добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, добровільного страхування майна від 01.05.2013р. № 300413/1/172.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарант Престиж», як сторона договору № 300413/1/172 від 01.05.2013р., діє відповідно до Статуту, Ліцензій на проведення страхової діяльності серії АВ № 483341 та серії АВ № 483344, виданих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 20.08.2009 року, Правил ПрАТ «СК «Гарант Престиж» добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ від 23.01.2008р., зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 03.03.2008 року за № 1080207 (зі змінами та доповненнями), Правил ПрАТ «СК «Гарант Престиж» добровільного страхування майна від 23.01.2008р., зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 03.03.2008 року за № 1080209 зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 1.1 договору предметом договору є страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном.

Згідно п. 1.2 договору страхуванню підлягає майно страхувальника, згідно переліку, який зазначається у додатках, що є невід'ємною частиною договору № 300413/1/172.

Відповідно до умов п. 2.1 договору страховим випадком за цим договором, укладеним на підставі Правил добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, є подія з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату вигодонабувачу за матеріальний збиток предмету договору страхування, заподіяний внаслідок наступних ризиків:

- пожежа, вибух, влучення блискавки;

- смерч, ураган, буря, шторм, тайфун;

- просідання ґрунту;

- повінь, паводок, злива, град.

Відповідно до умов п. 2.2 договору страховим випадком за цим договором, укладеним на підставі Правил добровільного страхування майна, є подія з настанням якої виникає обов'язок Страховика здійснити виплату Вигодонабувачу за матеріальний збиток предмету договору страхування, заподіяний внаслідок наступних ризиків:

- вода (або інша рідина) з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем;

- аварія технічних систем, в тому числі систем енергопостачання;

- проникнення рідин з інших приміщень;

- протиправні дії третіх осіб.

Згідно з п. 4.1 та п. 4.3 договору страхова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, встановлюється в межах вартості застрахованого майна на момент укладання договору страхування та зазначається у кожному додатку до цього договору страхування окремо.

Відповідно до п. 4.4 договору страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування, який пунктами 5.1, 5.2 договору встановлено з 01.05.2013р. по 30.04.2014р. (12 місяців).

Згідно з Правилами добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ страховий тариф складає 2,53% від страхової суми, а страховий тариф згідно з Правилами добровільного страхування майна - 2,09% від страхової суми.

Загальний страховий тариф за договором страхування складає 4,62% від страхової суми.

Згідно із п. 4.5 договору страховий платіж - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Страхові платежі згідно з Правилами добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ та згідно з Правилами добровільного страхування майна зазначаються у кожному додатку до цього договору страхування окремо.

Відповідно до п. 4.7 договору, даним договором передбачається безумовна франшиза у розмірі 1 % від страхової суми.

Перевіркою розрахунків за цим договором встановлено, що відповідно до заявок на страхування майна, додатків до договору страхування за період з 20.05.2013р. по 07.03.2014р. №№ 1-9 за перевіряємий період нараховані та сплачені позивачем на користь ПрАТ «СК «Гарант Престиж» страхові платежі у сумі 177 078 486,97 грн. (в тому числі у 2013 році - 147 839 599,55 грн., у І кварталі - 29 238 887,42 грн.).

Також, при здійсненні перевірки Державною фінансовою інспекцією встановлено, що загальний страховий тариф (4.6%), передбачений договором страхування від 01.05.2013р. № 300413/1/172, відповідає правилам страхування ПрАТ «СК «Гарант Престиж», затвердженим Нацкомфінпослуг.

Перевіркою правильності нарахування страхових платежів за договором страхування встановлено, що нарахування страхових платежів здійснювалось щомісячно на підставі заявок на страхування майна, поданих ПАТ «ДПЗКУ» та відображалось окремими додатками до договору.

Оскільки в вищезазначених додатках до договору страхування термін дії обмежувався 1 місяцем, відповідачем зайво нараховані суми страхових платежів, а Позивачем зайво перераховані кошти на суму 162 317 896 грн. 27 коп.

Отже, страховий платіж за кожним додатком згідно з вимогами правил та договору мав бути сплачений виходячи з терміну страхування, визначеного в додатках, а саме - 1 місяць та повинен становити 1/12 частину загального страхового платежу, обчисленого за ставкою 4,62% річних.

Зустрічну звірку в ПрАТ «СК «Гарант Престиж» з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з позивачем не проведено через відсутність на робочому місці працівників ПАТ «СК «Гарант Престиж», про що складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 26.05.2014р. та поінформовано ГУМВС України в Донецькій області (лист від 25.06.2014р. № 05-07-11-17/5929) з метою сприяння в проведені зустрічної звірки та встановлення фактичного місцезнаходження працівників ПрАТ «СК «Гарант Престиж». Держфінінспекція в Донецькій області також направила лист до Міндоходів в Донецькій області від 03.06.2014р. № 05-07-10-14/5937 з метою отримання інформації щодо перебування ПАТ «СК «Гарант Престиж» на обліку як платника податків, їх стан (діюче або недіюче) тощо.

Листом ГУ МВС України в Донецькій області від 12.06.2014р. № 2/2838 Держфінінспекцію в Донецькій області поінформовано про те, що її звернення від 25.06.2014р. № 05-07-11-17/5929 направлено за належністю до Київського РВ Донецького МУ УМВС України в Донецькій області.

Відповідні від Київського РВ Донецького МУ УМВС України в Донецькій області та Міндоходів в Донецькій області під час проведення перевірки не отримано.

Для з'ясування наявності у ПрАТ «СК «Гарант Престиж» ліцензій на провадження страхової діяльності та Правил (умов) страхування, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послу, Держфінінспекцією України проведено зустрічну звірку в Нацкомфінпослуг (довідка від 23.06.2014р. № 07-22/68), якою встановлено наступне:

ПрАТ «СК «Гарант Престиж» має безстрокові ліцензії на провадження страхової діяльності у формі добровільного страхування, в тому числі від ризиків, передбачених договором добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, добровільного страхування майна від 01.05.2013р. № 300413/1/172.

Для одержання цих видів ліцензій відповідно до ст. 38 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996р. № 85/96-ВР ПрАТ «СК «Гарант Престиж» було подано до Комісії Правила (умови) страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ і Правила страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу)), на підставі яких страхових укладає договори певного виду добровільного страхування з юридичними особами або дієздатними фізичними особами.

Зустрічною звіркою встановлено, що загальний страховий тариф (4,6%), передбачений договором страхування від 01.05.2013 №300413/1/172, знаходиться в межах реального річного страхового тарифу, визначеного правилами страхування ПрАТ «СК «Гарант Престиж», затвердженими Нацкомфінпослуг.

Таким чином, 162 317 869 грн. 27 коп. є сумою надмірно сплачених позивачем та безпідставно отриманих відповідачем страхових платежів за договором № 300413/1/172 від 01.05.2013р.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч.2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав передбачених статтею 11 ЦК України). Під відсутністю правової підстави розуміється таких перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи право чином…

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів за договором добровільного страхування № 300413/1/172 від 01 травня 2013 року у розмірі 162 317 896 грн. 27 коп., оскільки ПрАТ «СК «Гарант Престиж» набуло грошові кошти позивача в розмірі 162 317 896 грн. 27 коп. внаслідок зайвої сплати останнім страхових платежів на відповідну суму, що розраховувалися щомісячно із застосуванням повної річної ставки страхового платежу, а не 1/12 річної ставки, без достатньої правової підстави та в порушення умов договору № 300413/1/172.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 04.03.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22,27,29, 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант Престиж", м. Донецьк задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант Престиж" (83048 м. Донецьк, вул. Челюскінців, 202-а, код ЄДРПОУ 33340229) на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033 м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279) безпідставно набутих коштів у розмірі 162 317 896 (сто шістдесят два мільйони триста сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн. 27 коп., 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 06.03.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.