Рішення № 43005238, 12.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015Справа №910/26891/14

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Аутдор" про стягнення 1 231 718,40 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Коноваленко Є.Л. (дов. № 196-197/кр від 12.01.2015 року)від відповідача Гнатюк К.В. (дов. б/н від 12.01.2015 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12 лютого 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Аутдор" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 1 231 718,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2014 року порушено провадження у справі № 910/26891/14 та призначено справу до розгляду на 29.01.2015 року.

15.01.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

У судовому засіданні 15.01.2015 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав документ на часткове виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору в яких проти позову заперечив.

У судовому засіданні 15.01.2015 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 29.01.2015 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 29.01.2015 року представник відповідача подав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2015 року продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 12.02.2015 року.

10.02.2015 року через відділ діловодства Господарського суду позивач подав додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 12.02.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.02.2015 року заперечив проти позову, з підстав, наведених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2009 року між Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ Аутдор" (рекламодавець) укладено договір № 242 про надання місць для розміщення реклами (надалі по тексту - Договір № 242).

Відповідно до пункту 1.1. Договору № 242 згідно з умовами цього Договору та з метою виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації № 506 від 09.04.2008 року "Про розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва", балансоутримувач зобов'язується надавати рекламодавцю місця для розміщення реклами на об'єктах, спорудах Балансоутримувача надалі - "місця", у обсязі, кількості та за адресами згідно з додатками до Договору, які є невід'ємною частиною Договору, а рекламодавець, у

свою чергу, зобов'язується надавати балансоутримувачу оформлену належним чином документацію (погодження на розміщення реклами), надалі - "Погодження", а також здійснювати платежі у сумі, порядку та терміни, передбачені цим Договором.

Згідно з пунктом 2.1. Договору № 242 вартість оплати за надані місця для розміщення реклами зазначена у Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору. Додаток складений на підставі Погоджень на розміщення реклами з урахуванням ПДВ 20%.

Умови оплати: попередня, за 10 днів до початку оплачуваного періоду (пункт 2.2. Договору).

Відповідно до Додатку № 4 від 01.08.2012 року щомісячна загальна вартість оплати за цим додатком складає 80 870,40 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 13478,40 грн.

23.12.2013 року між Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (первісний кредитор) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (новий кредитор) було укладено договір № 02/12/13 про заміну первісного кредитора у зобов'язанні, за умовами якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор набуває права та обов'язки первісного кредитора за договором № 242 про надання місць для розміщення реклами від 23.12.2009 року з усіма додатковими угодами та додатками до нього (надалі - основний договір).

Листом від 30.12.2013 року № 196-19317/КР позивач повідомив відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні з 01.01.2014 року, а також повідомив про необхідність підписання додаткової угоди до Основного договору у зв'язку із зміною розміру плати.

За твердженням позивача, останній, з метою приведення договірних відносин між Позивачем та Відповідачем у відповідність до вимог розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 року № 838 "Про порядок визначення розміру за розміщення реклами в місті Києва", яким затверджено Порядок визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, зокрема повноваження з управління якими здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, а також за розміщення реклами в ліфтах жилих будинків комунальної власності міста Києва, листом від 17.01.2014 року № 196- 455/КР направив для розгляду та підписання відповідачу додаткову угоду про внесення змін до Договору № 242.

У відповідь на вищевказаний лист, відповідач листом від 25.02.2014 року № 25-02-1/14 підтвердив готовність підписати Додаткову угоду до Договору про перехід на нові тарифи у відповідності до прийнятого розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 21.05.2012 року № 838, але з 01.04.2014 року.

У зв'язку із недосягнення згоди щодо внесення змін до Договору № 242 позивач звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом про внесення змін до Договору № 242.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.05.2014 року по справі № 910/3271/14 позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"задоволено, внесено зміни до Договору № 242 від 01.10.2009 року, а саме викладено Додаткову угоду № 1 до договору в редакції, згідно якої вартість оплати за надані місця для розміщення реклами з 01.01.2014 року розраховуються згідно вимог Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, зокрема, повноваження з управління якими здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, а також за розміщення реклами в ліфтах жилих будинків комунальної власності міста Києва, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) від 21 травня 2012 року № 838, (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 07.11.2013 року № 2030) та складає з 01.01.2014 року по 30.09.2014 року щомісячно 181 440,00 грн., без ПДВ.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2014 року по справі №910/3271/14 задоволено касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 року у справі №910/3271/14 в частині скасування рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 року та відмови у задоволенні первісного позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Аутдор", третя особа Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів міста Києва "Київавтошляхміст", про внесення змін до Договору № 242 від 01.10.2009 р. шляхом викладення Додаткової угоди №1 до договору в редакції Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" скасовано, рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 року залишено в силі.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позивач, враховуючи проведені відповідачем протягом 2014 року оплати без урахування внесених змін до Договору № 242 від 01.10.2009 року, здійснив перерахування плати згідно рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2014 року по справі № 910/3271/14 та виставив рахунки-фактури (рахунки-коригування) за кожен місяць за період з 01.01.2014 року по 30.09.2014 року на загальну суму 1 231 718,40 грн., у тому числі ПДВ 20% - 205 286,40 грн.

Відповідач, листом від 28.10.2014 року № 2583 підтвердив факт отримання рахунків-фактур (рахунків-коригування) та коригуючих Актів, проте, повідомив позивача про відмову у сплаті надісланих по Договору № 242 рахунків-фактур.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 1 231 718,40 грн.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2014 року по справі № 910/3271/14 набрало законної сили 09.10.2014 року, а Договір №242 від 01.10.2009 року закінчив свою дію 30.09.2014 року.

За твердженням відповідача умовами Договору №242 сторони не передбачали можливості перегляду розміру ціни та порядок її зміни, та й те що зміна ціни після укладення договору допускається. Договір №242 від 01.10.2009 року не містить вимог, або ж підстав про необхідність зміни ціни, що зумовлено істотною зміною обставин. Окрім того, сторони Договору №242 чітко визначили порядок складання ціни Договору №242, а саме пунктом 2.3 передбачили, що "розрахунок за Договором здійснюється у безготівковому порядку, згідно умов оплати зазначених в Погодженнях".

В обґрунтування своїх заперечень відповідач також вказує на те, що рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2014 року по справі № 910/3271/14 про укладення позивачем та відповідачем Додаткової угоди №1 не містить зазначення, що дана угода вважається укладеною з 01.01.2014 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 23.12.2013 року між Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (первісний кредитор) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (новий кредитор) було укладено договір № 02/12/13 про заміну первісного кредитора у зобов'язанні, за умовами якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор набуває права та обов'язки первісного кредитора за договором № 242 про надання місць для розміщення реклами від 23.12.2009 року з усіма додатковими угодами та додатками до нього.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вичиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно частини 1 статті 517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Приймаючи до уваги вищенаведене, Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" відступило (передало), а Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" набуло з 01.01.2014 року всіх прав та обов'язків первісного кредитора за Договором від 01.10.2009 року № 242 з усіма додатковими угодами та додатками до нього.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067 передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до пункту 15.1. Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року №37/6253 підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, та внесення розповсюджувачем реклами відповідної плати є рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання дозволу та укладений договір на право тимчасового користування місцем.

Як вже було зазначено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 року по справі № 910/3271/14, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2014 року, задоволено позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", внесено зміни до Договору № 242 від 01.10.2009 року, а саме, викладено Додаткову угоду № 1 до договору в редакції, згідно якої вартість оплати за надані місця для розміщення реклами з 01.01.2014 року розраховуються згідно вимог Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, зокрема, повноваження з управління якими здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, а також за розміщення реклами в ліфтах жилих будинків комунальної власності міста Києва, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) від 21 травня 2012 року № 838, (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 07.11.2013 року № 2030) та складає з 01.01.2014 року по 30.09.2014 року щомісячно 181 440,00 грн., без ПДВ.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з пунктом 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Таким чином, факти, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 року у справі № 910/3271/14 в силу вимог частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають доведенню.

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди № 1 в редакції, викладеній у рішенні Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 року по справі № 910/3271/14, сторони погодились внести зміни до Договору і виключити з пункту 2.3. слова:"згідно умов оплати зазначених в Погодженнях".

Викладена судом редакція Додаткової угода № 1 до Договору № 242 датована 16.01.2014 року, водночас, пункт 4 вищезазначеної додаткової угоди містить положення, про те, що "ця Додаткова угода вважається укладеною та набирає чинності з моменту її належного підписання і скріплення печатками сторін, права та обов'язки передбачені умовами цієї додаткової угоди, застосовуються до Сторін з 01 січня 2014 року в порядку частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України".

Вищенаведеним спростовуються доводи відповідач про те, що умови Додаткової угоди № 1 до Договору № 242 не поширюються на правовідносини сторін, які виникли з 01.01.2014 року.

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору № 242 позивач здійснив перерахування плати за Договором № 242 згідно рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2014 року по справі № 910/3271/14 та виставив відповідачу рахунки-фактури (рахунки-коригування) за кожен місяць за період з 01.01.2014 року по 30.09.2014 року на загальну суму 1 231 718,40 грн., які були направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Аутдор" разом з коригуючими Актами до актів приймання - передачі за вказаний період.

Вищевказані рахунки та акти були отримані відповідачем, що підтверджується матеріалами справі, зокрема, рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та підтверджується сторонами.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 1 231 718,40 грн. грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Аутдор" 1 231 718,40 грн. грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Аутдор" (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 80, літ. А, ідентифікаційний код 33239190) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (04070, м. Київ, Боричів Узвіз, буд. 8; ідентифікаційний код 26199714) 1 231 718 (один мільйон двісті тридцять одна тисяча сімсот вісімнадцять) грн. 40 коп. заборгованості, 24 634 (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять чотири) грн. 37 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.02.2015 року

Суддя С.В. Стасюк