Ухвала суду № 43003329, 02.03.2015, Приморський районний суд м. Одеси

02.03.2015

Справа№ 522/2059/14-ц

Провадження № 6/522/58/15

У Х В А Л А

02 березня 2015 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Свяченої Ю.Б.

при секретарі - Шеян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві на виїзд за межі території України, накладених ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду м. Одеси з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1, звернувся перший Приморський ВДВС ОМУЮ, зазначаючи, що на примусовому виконанні у Відділі знаходиться наказ № 916/1823/13 виданий Господарським судом Одеської області від 27 серпня 2013 року про стягнення з ТОВ «Аксіома-Логістік» на користь ТОВ «Іст Марін» боргу у сумі 18126, 66 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року було встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику боржника ТОВ «Аксіома-Логістік» (код ЄДРПОУ 36920253) ОСОБА_1

04 квітня 2014 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування вищевказаних заходів, в котрій він зазначив, що постановою державного виконавця першого Приморський ВДВС ОМУЮ ОСОБА_2 від 17 березня 2014 року закрито виконавче провадження про стягнення з ТОВ «Аксіома-Логістік» на користь ТОВ «Іст Марін» боргу у сумі 18126, 66 грн., а виконавчий документ судовий наказ № 916/1823/13 виданий Господарським судом Одеської області від 27 серпня 2013 року повернений стягувачу. Тому, на його думку, відпали підстави для вжиття будь-яких заходів забезпечення виконавчого провадження через його закриття.

Ухвалою суду від 30 квітня 2014 року вищевказану заяву було задоволено, та скасовано тимчасове обмеження у праві на виїзд за межі території України.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 липня 2014 року за апеляційною скаргою представника ТОВ «Іст Марін» ухвала суду від 30 квітня 2014 року про скасування обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 була скасована, у звязку з тим, що до справи не був залучений представник стягувача ТОВ «Іст Марін», а справа повернута до суду на новий розгляд.

В подальшому, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2014 року вдруге було задоволено заяву ОСОБА_1 та скасовано тимчасове обмеження у праві на виїзд за межі території України. Представник ТОВ «Іст Марін» в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2014 року ухвалу суду від 03 листопада 2014 року про скасування обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 було скасовано, у звязку з тим, що в судовому засіданні не був присутній державний виконавець. Справу повернуто до районного суду на новий розгляд.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав свою заяву про скасування обмеження у праві виїзду за межі України та просив її задовольнити.

Представник ТОВ «Іст Марін» у судовому засіданні заперечував проти задоволення вищевказаної заяви та вказав, що у ОСОБА_1 наявні невиконані зобовязання за судовим наказом № 916/1823/13 виданим Господарським судом Одеської області 27 серпня 2013 року, та зазначив, що виконавчий документ був повернутий стягувачу не у звязку з виконанням боржником свого зобовязання, а на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні представник першого Приморського ВДВС ОМУЮ надав до огляду виконавче провадження та зазначив, що на даний час вказані зобовязання боржником не виконані, тому, на його думку, є всі підстави для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1, як керівника підприємства, за межі України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думки сторін, оглянувши матеріали виконавчого провадження, суд вважає заяву ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 3 та 6 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», дія цього Закону поширюється на громадян України, а також на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, відповідно до їх прав та свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно ст. 2 вищевказаного Закону, громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

З оглянутого у судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 30 серпня 2013 року постановою державного виконавця першого Приморського ВДВС ОМУЮ ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу № 916/1823/13 виданого Господарським судом Одеської області від 27 серпня 2013 року.

Постановою державного виконавця першого Приморського ВДВС ОМУЮ ОСОБА_2 від 17 березня 2014 року було закрито виконавче провадження про стягнення з ТОВ «Аксіома-Логістік» на користь ТОВ «Іст Марін» боргу у сумі 18126, 66 грн., а виконавчий документ повернений стягувачу на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням.

Таким чином, законом передбачено санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобовязань, а за ухилення від їх виконання.

Перший Приморський ВДВС ОМУЮ, звертаючись до суду з поданням про обмеження у праві виїзду за межі України керівника підприємства ТОВ «Аксіома-Логістік» - ОСОБА_1, не зазначив та ніяких свідчень не надав, чи виконувався наказ про стягнення боргу з підприємства, чи є у підприємства майно, на яке може бути звернуто стягнення, та чи вжито державною виконавчою службою усіх передбачених законом заходів для погашення боргу самим підприємством.

З пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні вбачається, що ТОВ «Аксіома-Логістік» на даний час діяльність не веде. Також зазначив, що він залишається керівником товариства, та що у товариства наявне певне майно у вигляді меблів та оргтехніки, яке не було а ні описано, а ні реалізовано судовим виконавцем, що вбачається також з матеріалів виконавчого провадження.

Тобто, під час виконання судового наказу № 916/1823/13, виданого Господарським судом Одеської області від 27 серпня 2013 року, державним виконавцем не були вжиті всі передбачені ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Всіх цих даних при винесенні ухвали суду від 13 лютого 2014 року про обмеженні у праві виїзду за межі України в суду не було.

Згідно Статуту ТОВ «Аксіома-Логістік» від 27 січня 2010 року ОСОБА_1 є одним з учасників товариства. З п. 3.7 статуту вбачається, що учасники відповідають за зобовязаннями товариства у межах їх вкладів до статутного капіталу товариства.

Відповідно до п. 3.4 статуту товариство здійснює свою діяльність на підставі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності, володіє майном, має самостійний баланс і власні поточний, валютний та інші рахунки.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 140 ЦК України та ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

Таким чином, ОСОБА_1, як керівник ТОВ «Аксіома-Логістік», не може нести матеріальну відповідальність за невиконання товариством боргових зобовязань, а будь-які адміністративні заходи за невиконання організацією наказу згідно ст. 188-13 КУпАП до нього виконавчою службою не застосовувались.

Згідно предявленої до суду постанови державного виконавця першого Приморського ВДВС ОМУЮ ОСОБА_4 від 02 березня 2015 року виконавче провадження з виконання вищевказаного судового наказу знов відкрито.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали відповідної цивільної справи, суд вбачає можливим задовольнити заяву ОСОБА_1 та скасувати заходи вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 11, 49 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 50 Закону України «Про господарські товариства», ст. 313, 140 ЦК України, ст. ст. 208-210, 154, 3771 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві на виїзд за межі території України, накладених ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року, - задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику боржника ТОВ «Аксіома-Логістік» (код ЄДРПОУ 36920253) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлене ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року за поданням першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України та перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.Б. Свячена