Ухвала суду № 43002933, 03.03.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/13298/14-ц 03.03.2015 03.03.2015 03.03.2015

Провадження № 22-ц/784/707/15 Головуючий першої інстанції: Подзігун Г.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М..,

суддів: Кушнірової Ж.М.,

Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання: Романенко Ю.О.

за участі представників: заявника - ОСОБА_3, апелянта - Куліченка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою відділу примусового виконання рішень управління державної

виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2015 року, постановлену за скаргою ОСОБА_5 на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (далі - Відділ ПВР управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області) щодо невідкриття виконавчого провадження по виконанню ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2014 року.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_5 вказувала, що 14 серпня 2014 року вона звернулася до Відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області з заявою та надала до виконання вказану ухвалу щодо зобов'язання Центрального ВДВС ММУЮ надіслати поштовим переказом на адресу скаржника стягнуті з боржника кошти.

За зазначено заявою мало бути відкрито виконавче провадження. Проте, Відділом ПВР управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області її заяву було направлено до Центрального ВДВС ММУЮ.

Посилаючись на вказані обставини, просила визнати таку бездіяльність Відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області незаконною та зобов'язати Відділ ПВР управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області відкрити виконавче провадження по виконанню ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2014 року та надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження на адресу скаржника.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2015 року скаргу задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність Відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області щодо невідкриття виконавчого провадження та зобов'язано відкрити виконавче провадження по виконанню ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2014 року. Стягнуто з Відділу ПВР управління ДВС ГУЮ 121 грн. 80 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі представник Відділу ПВР управління ДВС ГУЮ вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали суду та як на таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати, постановивши нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта, представника заявника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 вересня 2007 року на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_6 стягнуто 10 605 грн.

25 жовтня 2007 року на виконання даного рішення було видано виконавчий лист № 2-7-2241, який знаходиться на виконанні Центральному відділі державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2014 року задоволено скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність Центральному відділі державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, зобов'язано даний відділ надіслати поштовим переказом на адресу ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 1 043 грн. 98 коп., які надійшли від ОСОБА_6

14 серпня 2014 року ОСОБА_5 звернулася із заявою до Відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області та просила на підставі п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконати ухвалу суду від 04 червня 2014 р.

Заява ОСОБА_5 Відділом ПВР управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області була направлена на виконання до Центрального відділі державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

Задовольняючи скаргу, суд вважав її обґрунтованою, оскільки були підстави для відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2014 року.

Однак, з таким висновком погодитись не можна.

В силу ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, якими є: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій платі; ухвали, постанови суду у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Таким чином, ухвала суду може бути виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню відповідно до положень Закону, лише у спеціально передбачених законом випадках.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця врегульовано Розділом VII ЦПК України, відповідно до положень якого за наслідками розгляду таких скарг суд постановляє ухвалу (ст. 387ЦПК України), але не передбачено, що така ухвала безпосередньо підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

До того ж зі змісту ст. 389 ЦПК України вбачається, що така ухвала виконується безпосередньо відповідним органом державної виконавчої служби, відносно якого ухвала постановлена.

Крім того, як зазначено у ст. 19 Закону необхідною умовою відкриття виконавчого провадження є подання стягувачем або його представником заяви про примусове виконання рішення, тоді як заява, з якою ОСОБА_5 звернулася до Відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області, не містить вимоги про примусове виконання ухвали суду.

За таких обставин у Відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області не було передбачених Законом підстав для відкриття виконавчого провадження ухвали суду, а тому суд помилково задовольнив скаргу ОСОБА_5

Оскільки висновки суду суперечать положенням закону щодо наявності підстав для відкриття виконавчого провадження, ухвала суду підлягає скасуванню в силу п. 2 ст. 312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 318, 312 ЦПУ України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області задовольнити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2015 року скасувати, постановити нову ухвалу.

У задоволенні скарги ОСОБА_5 на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: