Вирок № 42998157, 05.03.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

05.03.2015

Справа №639/1792/15-к

Провадж. №1-кп/639/189/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Кіся Д.П., за участю секретаря судових засідань - Котлярова Д.О., сторін кримінального провадження: прокурора - Набоки В.В., обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/1792/15-к (в ЄРДР №12015220500000193 від 28.01.2015 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, руського, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, офіційно непрацюючого, раніше судимого: 1) 22.06.2006 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 2) 09.12.2008 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України у виді 5 років позбавлення волі; зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

22.01.2015 року, приблизно о 21 годині, ОСОБА_2, будучи раніше судимим за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК та ч. 2 ст. 186 КК України, судимість за скоєння яких у встановленому законом порядку не знята та непогашена, маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув на пересіченні провулків Четвертий та Ілліча №95, де він демонтував кришку люка тяжкого типу з каналізаційного колодязя, який належить КП «Харківводоканал», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 413 від 30.01.2015 року - 786 гривень.

Після цього ОСОБА_2 поклав люк на санки та почав перевозити його у напрямку вул. К. Шульженко з метою в подальшому здати викрадений люк у найближчому пункті металобрухту.

Однак довести свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_2 не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки біля будинку 4/1 по вул. К. Шульженко він був зупинений громадянином ОСОБА_4, який викликав працівників ОВС Жовтневого району м. Харкова.

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_2, передбачена ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав як скоїв його при вищезазначених обставинах, зокрема, що 22.01.2015 року у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем вирішив скоїти крадіжку кришки люку на пересіченні провулків Четвертий та Ілліча. Демонтувавши вказану кришку люку та поклавши її на санчата, повіз її в напрямку вул. К. Шульженко. В цей час його помітив раніше невідомий йому чоловік. Він намагався сховатися від нього, присівши до землі, проте вказаний чоловік підійшов до нього та викликав міліцію. Висновки судово-товарознавчої експертизи № 413 від 30.01.2015 року ОСОБА_2 не оспорював.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим, суд дійшов висновку, що його вина в обсязі пред'явленого обвинувачення, є доведеною. Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані правильно як то зазначено вище - за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), скоєне повторно.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; офіційно не працює, неодружений, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, його наслідки, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

При цьому, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових злочинів та досягнення цілей покарання щодо нього в цілому, можливе без його ізоляції від суспільства, та призначаючи йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, вважає за можливе звільнити від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ - кришку люку каналізаційного важкого типу - вважати повернутою законному власнику КП «Харківводоканал».

Процесуальні витрати в сумі 244 (двісті сорок чотири) грн. 50 коп. на залучення експертів стягнути з ОСОБА_2 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Д.П. Кісь