Ухвала суду № 42998018, 05.03.2015, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/673/15-ц

провадження №2/619/653/15

УХВАЛА

05 березня 2015 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Болибок Є.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Слатинської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання права власності,

установив

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Слатинської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання права власності у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 на земельні частки (паї): 1-ий пай розміром 6,5701 умовних кадастрових Га, за адресою: Харківська область Дергачівський район Слатинська селищна рада КСП «НИВА» ділянка № 453, про що видано державний акт на право приватної власності серії ХР №085771 на рілля, площею 5,6393га за кадастровим №6322057300:05:000:0169 та на пасовища, площею 0,9308га за кадастровим №6322057300:04:000:0399; 2-ий пай розміром 0,7579 умовних кадастрових га, за адресою: Харківська область Дергачівський район Слатинська селищна рада КСП «НИВА» ділянка №453, про що видане державний акт на право приватної власності серії ХР №085012 на сіножаті за кадастровим №6322082500:02:000:0158.

Позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України.

Згідно п. 6 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Пленум Верховного суду України в п.7 своєї постанови №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», розяснив судам, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Пленум Верховного суду України в п.23 своєї постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», розяснив судам, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У позовній заяві не зазначені докази, які підтверджують про відповідне звернення позивача до нотаріальної контори та відмову нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Згідно ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.16 своєї постанови №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року розяснив судам, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною пятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Згідно п.п.1) п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року № 80-VIII, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2015 року встановлена в розмірі 1218 гривень.

Згідно п.9 ч.1 ст.80 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Так як позивачем зазначена ціна позову 183197 гривень, то йому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1831,97 грн.

До позовної заяви не додана квитанція про сплату судового збору.

Так як позивач не сплатив судовий збір, то йому необхідно сплатити зазначену суму за наступними реквізитами: рахунок №31217206700200, отримувач: УДКСУ у Дергачівському районі Харківської області, код отримувача: 37981703, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Харківській області, код банку: 851011.

Подана позовна заява ухвалою судді від 20 лютого 2015 року була залишена без руху, та заявнику повідомлено про необхідність виправити зазначені недоліки заяви та надано строк п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали для їх усунення.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суддя дійшов до висновку про повернення заяви з наступних мотивів.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач 26 лютого 2015 року отримав копію ухвали судді про залишення без руху.

Станом на 05 березня 2015 року недоліки заяви не усунені в повному обсязі.

Згідно ч.2 ст.121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст.121 ч.2, 208-210 ЦПК України, суддя -

постановив

Позовну заяву ОСОБА_1 до Слатинської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання права власності вважати неподаною і повернути заявнику.

Роз'яснити, що згідно ч.5 ст.121 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Є.А. Болибок