Рішення № 42995536, 12.02.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18842/14-ц

Провадження № 2/752/1418/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва

у складі:головуючого судді Сальникової Н.М.,

секретаря Олійник А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2014 року позивач звернувся до Голосіївського районного суду з цивільним позовом про визнання недійсним укладеного між ПАТ «СК«ІНТЕР-ПОЛІС» і ОСОБА_1 договору страхування у вигляді полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС/9914738.

Вимоги мотивовані тим, щодо позивача із заявою про настання дорожньо-транспортної пригоди звернувся ОСОБА_1, останнього було визнано винним в порушенні ДПР України, протезгідно інформації з бази даних ПАТ СК «ІНТЕР-ПОЛІС» та МТСБУ вказаний поліс не є укладеним та страховий платіж не оплачено.

В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, надіславши до канцелярії суду письмову заяву про проведення розгляду справи за його відсутності, що узгоджується з вимогами ч.2 ст.158 ЦПК України, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач не визнав позовні вимоги, наполягав на оплаті страхового платежу шляхом передачі грошових коштів працівнику ПАТ «СК «ІНТЕР-ПОЛІС» та просив відмовити у задоволенні позову, з викладених у письмових запереченнях підстав /а.с.45-46/.

Третя особа ОСОБА_2 не прибув в судове засідання, повідомлений належним чином. Повідомлення про згоду на участь у справі завчасно до суду не надходило.

Суд, заслухав пояснення відповідача, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.ст.10,11,59 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні встановлено, що 30.08.2014 року в м.Києві по вул.Ак.Глушковасталась дорожньо-транспортна пригодаза участю ОСОБА_1, який керував транспортним засобом «Seat» /д.н.з. НОМЕР_2/ та транспортного засобу «ГАЗ 32214» /д.н.з. НОМЕР_1/ під керуванням ОСОБА_3

В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження та ОСОБА_1 було повідомлено страховика про настання страхового випадку. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.10.2014 рокуОСОБА_1.визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності /а.с.5/.

Згідно п.2.1 ст.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

За приписами ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Коментованою статтею визначено вимоги щодо зазначення обов'язкових елементів договору страхування.

У ч.3,4 ст.18 Закону України «Про страхування» встановлено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Виходячи із системного аналізу вказаної норми, момент укладення договору може не збігатися з моментом набрання ним чинності, а у конкретному випадку, моментом укладення договору є момент набрання ним чинності. Тобто, доведенню підлягає факт набрання договором чинності, а саме підтвердження внесення першого платежу, що кореспондується із положеннями ч.1 ст.983 ЦК України.

Суд, на виконання вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, забезпечив сторонам змагальність процесу, створив їм відповідні умови для реалізації своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків, попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, проте відповідно до ч.2 ст.11 та ч.3 ст.27 ЦПК України сторони скористались на власний розсуд своїми правами щодо предмету спору.

Протягом розгляду цивільної справи відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування, в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов'язань щодо внесення страхового платежу до настання страхового випадку.

Суд критично відноситься до доводів відповідача про те, що наявність належним чином оформленого полісу і розписки від 15.02.2014 року про отримання грошових коштів ОСОБА_4 є достатньою підставою укладення договору, оскільки не є належними в розумінні ч.1 ст.58, ч.2 ст.59 ЦПК України.

Враховуючи встановлені обставини, за умови відсутності належних та допустимих доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування в підтвердження надходження страхового платежу на рахунок ПАТ СК «ІНТЕР-ПОЛІС», з огляду на надані сторонами в розпорядження суду докази, відповідно до положень ст.983, 988 ч.1 п.1 ЦК України суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та необхідність їх задоволення.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З урахуванням цього, суд вважає, що судовий збір у сумі 243 грн 60 к., який було сплачено позивачем, підлягає стягненню з відповідачав повному обсязі /а.с.3/.

Керуючись ст.ст.10,11,60,208-209,292,294-296 ЦПК України, ст.ст.983, 988 ч.1 п.1 ЦК України, ст.16,18 Закону України «Про страхування», ст.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним задовольнити.

Визнати недійсним укладений між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» і ОСОБА_1 договір страхування у вигляді полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9914738.

Стягнути з ОСОБА_1 /ІНН НОМЕР_3/ на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» /м.Київ, вул.Володимирська 69 п/р 26509131182 АБ "Експрес-Банк" МФО 322959 код 19350062/ судовий збір у сумі 243 /двісті сорок три/ грн 60к.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.М. Сальникова