Вирок № 42995123, 03.02.2015, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17861/13-к

ВИРОК

іменем України

Справа № 569/17861/13-к

03 лютого 2015 року Рівненський міський суд Рівненської області

у складі:

головуючого - судді Денисюка П.Д.,

при секретарі Киричок М.М.,

з участю прокурора Клімашевича І.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_2,

представника цивільного відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження №3201210000000054 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Костопіль Рівненської області, громадянки України, українки, із вищою педагогічною освітою, раніше не судимої, заміжньої, працюючої директором ПП «Торговий центр - Д», проживаючої в АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що являючись з 02 березня 2006 року директором ринку ПП «Торговий центр - Д» та з 04 липня 2011 року директором ПП «Торговий центр - Д» та одночасно за сумісництвом обіймаючи посаду директора ринку ПП «Торговий центр - Д», діючи умисно, усвідомлюючи покладену на неї відповідальність та бажаючи уникнення виконання обов'язків перед бюджетом, усвідомлюючи і передбачаючи настання суспільно-шкідливих наслідків у вигляді приховування податків та фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів, бажаючи їх настання, будучи особисто зацікавленою у зменшенні сплати податків, посягаючи на встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності та оподаткування, переслідуючи мету незаконного збагачення, в період з 01.07.2012 по 30.09.2012 умисно ухилилась від сплати податку на прибуток, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в значних розмірах на загальну суму 1210362 грн. при наступних обставинах.

У період 2006 - 2010 років ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок ПП «Торговий центр -Д» внесено готівкові кошти як «поворотна фінансова допомога» в сумі 5763629,88 грн., що підтверджується обліковим документом вказаного підприємства - оборотно-сальдовою відомістю по рахунку НОМЕР_2 «розрахунки з підзвітними особами».

ІНФОРМАЦІЯ_2 в зв'язку з смертю ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції, у відповідності до пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, вказана поворотна фінансова допомога визнається безнадійною заборгованістю померлих фізичних осіб.

Директор ПП «Торговий центр - Д» ОСОБА_1, будучи обізнаною, що відповідно до вимог пп.135.5.4 та пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, безнадійна кредиторська заборгованість включається до складу інших доходів, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно ? небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів та бажаючи настання таких наслідків, з метою умисного ухилення від сплати податків, не включила в ІІІ кварталі 2012 року до податкової декларації з податку на прибуток підприємства в рядок 03 «інші доходи» суму боргу у розмірі 5763629,88 грн. безнадійної заборгованості в результаті чого, занижено податок на прибуток підприємства у сумі 1210362 грн.

Висновком судово-економічної експертизи №129/13 від 22.07.2013р., документально та нормативно підтверджено заниження директором ПП «Торговий центр - Д» ОСОБА_1 податку на прибуток підприємства на суму 1210362 грн.

Таким чином, директор ПП «Торговий центр - Д» ОСОБА_1, в період з 01.07.2012 по 30.09.2012, умисно ухилилась від сплати податку на прибуток підприємства в сумі 1 210 362 грн., що призвело до фактичного ненадходження коштів у бюджет в значних розмірах чим скоїла злочин, передбачений ч.1 ст.212 КК України.

Крім того, директор ПП «Торговий центр - Д» ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний план, направлений на умисне ухилення від сплати податків, достовірно знаючи, що в податкову звітність вносяться завідомо неправдиві відомості, підробила податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2012 року, затверджену наказом Міністерства фінансів України 28.09.2011 за №1213, шляхом не відображення в ній суми боргу у розмірі 5763629,88 грн. безнадійної заборгованості, після чого її підписала, чим завірила достовірність внесених до неї даних.

Після підписання податкової декларації з податку на прибуток підприємства ОСОБА_1 усвідомлюючи що в декларації вказано завідомо неправдиві відомості, подала її до Державної податкової інспекції у м. Рівне за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, буд. 8.

Вищевказаними діями, директор ПП «Торговий центр - Д» ОСОБА_1, діючи умисно, з метою умисного ухилення від сплати податків, в порушення п.135.1, п.п.135.5.4, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, не включила в ІІІ кварталі 2012 року до податкової декларації з податку на прибуток підприємства в рядок 03 «інші доходи» суму боргу в розмірі 5763629,88 грн. безнадійної заборгованості в результаті чого, занижено податок на прибуток у сумі 1 210 362 грн., яку підписала своїм електронним цифровим підписом в графах «Керівник» та «Головний бухгалтер» та подала до Державної податкової інспекції у м. Рівне, чим скоїла злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України.

ОСОБА_1 винною в інкримінованих їй злочинах не визнала і показала суду, що на посаду директора ПП «Торговий центр - Д» була призначена за рішення зборів співвласників підприємства, відповідно до наказу №151 від 04.07.2011 року. До цього на вказаній посаді з 2004 року та до її призначення працював її рідний брат ОСОБА_5 На момент її призначення директором ПП «Торговий центр - Д» заборгованість в сумі 5763629, 88 гривень на рахунок НОМЕР_3 підприємства вже існувала. Була вона і на момент смерті батька і ще раніше. Коли фактично виникла така сума пояснити не може. Склалася вона за період життя батька, який був керівником та власником ПП «Торговий центр - Д» за період з 2006 року по 2010 рік, а може ще й раніше. Покійний батько за свої кошти придбавав будівельні матеріали, матеріальні цінності, виконував якісь інші роботи які ставилися на баланс підприємства. В підприємства перед батьком виникала заборгованість, яка обліковувалася на рахунку НОМЕР_3- розрахунки з підзвітними особами. Після смерті батька ОСОБА_1 та інші спадкоємці у належний час написали заяви до нотаріуса про прийняття спадщини та звернулися до суду за визнання права власності на спадкове майно, в тому числі і на кошти, які підприємство заборгувало батькові. 18 березня 2013 року Рівненським міським судом по справі 569\182\13-ц винесено рішення, яким кошти в сумі 5763629, 88 гривень визнані спадковим майном. Вказане рішення набрало законної сили і виконується. Кошти, які визнані спадковим майном відповідно до чинного законодавства не оподатковуються. Крім того, вона ніяких вказівок головному бухгалтеру щодо ухилення від сплати податків, підроблення документів не давала. Податкову декларацію за ІІІ квартал 2012 року підписувала відповідно до даних бухгалтерського обліку у ведення якого не вмішувалася.

Суд визнає пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення в ухиленні від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) та службовому підробленні недоведеним, а тому вона за ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 КК України підлягає виправданню за відсутністю в її діях складу кримінальних правопорушень.

На досудовому слідстві не зібрано жодного доказу, який би свідчив що ОСОБА_1, як директор ПП «Торговий центр - Д» вчиняла дії щодо ухилення від сплати податків шляхом не відображення в фінансовій звітності підприємства сум безнадійної заборгованості в розмірі 5763629, 88 грн. та несплати податку на прибуток із вказаної суми в розмірі 1210362 грн., а також умисного підроблення та подання офіційних документів по Податкової інспекції в м. Рівне, а саме податкової декларації на прибуток за ІІІ квартал 2012 року.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є працівниками ДПІ м. Рівне і які проводили перевірку на підприємстві ПП «Торговий центр - Д» показали, що на момент проведення ними перевірки, строк позовної давності для звернення до суду для спадкоємців після смерті їх батька ОСОБА_4 не минув, а спадкове майно оподаткуванню не підлягає.

Свідок ОСОБА_8 показала, що вона працювала головним бухгалтером на підприємстві ПП «Торговий центр - Д» з 02.01.2003р. по 13.09.2010р. та була відповідальна за ведення бухгалтерського обліку та звітності. Покійний ОСОБА_4, який був власником та директором підприємства давав свої особисті кошти на сплату платежів, податків тощо. Всі ці кошти вона відносила на рахунок НОМЕР_3. Це були його особисті кошти і вони оподатковуватися не повинні. Загальна сума була 5763629, 88 грн. Виникла вона за період її роботи. Після смерті ОСОБА_4 право на ці кошти мали спадкоємці. Ніяких актів щодо приймання-передачі коштів, матеріальних цінностей не було.

Свідок ОСОБА_5 показав, що він був директором ПП «Торговий центр - Д» з 2004 і до призначення директором ОСОБА_1 Вказана сума в розмірі 5763629, 88 грн. перебувала на бухгалтерському обліку. Це кошти батька і спадкове майно його спадкоємців

Свідок ОСОБА_9 показала, що вона працює головним бухгалтером підприємства ПП «Торговий центр - Д» з вересня 2010 року по даний час. Коли вона прийшла на роботу вказана сума в розмірі 5763629, 88 грн. уже значилася по рахунку НОМЕР_3 (розрахунки з підзвітними особами) та по балансу підприємства. Ніяких первинних документів по її підтвердженню у неї не було. Вона вела облік дальше відповідно до встановлених правил ведення бухгалтерського обліку. Ніяких вказівок від директора підприємства ОСОБА_1 по приховуванню прибутків, підробленню документів не отримувала. В тому числі за ІІІ квартал 2012 року по декларації на прибуток. За ведення бухгалтерського обліку, складання звітів відповідає вона. Про рішення суду що кошти в сумі 5763629, 88 грн. визнані спадковим майном знає. Такі кошти податком на прибуток не оподатковуються. Для того, що перевести вказану суму із рахунку НОМЕР_3 на інший в тому числі на безнадійну заборгованість потрібні відповідні підстави: наказ директора, рішення зборів засновників. Таких підстав у неї не було.

Допитаний в якості експерта ОСОБА_10 показав,що судово-економічну експертизу по кримінальному провадженню 32012190000000054 він проводив по матеріалах наданого йому провадження. Ніяких оригіналів бухгалтерських документів щодо походження коштів у розмірі 5763629, 88 грн. йому надано не було і він їх не бачив. Висновок зробив тільки на підставі акту про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 16.07.2013р. та про те, що вказані кошти є спадковим майном за рішенням суду йому відомо не було. Оцінити об'єктивність експертизи за таких обставин не може.

Представник відповідача цивільний позов не визнав в повному обсязі і показав, що перевірка працівниками ДПІ м. Рівне по коштах в сумі 5763629, 88 грн. фактично не проводилася, так як відсутні оригінали первинних бухгалтерських документів щодо вказаних коштів. Коли виникла дана заборгованість фактично встановити не можна. Крім того, вказані кошти за рішенням Рівненського міського суду від 18 березня 2013 року визнані спадковим майном в межах строку позовної давності, яке набрало законної сили. А спадкове майно оподаткуванню підприємством на прибуток не підлягає. Тому позов є безпідставним.

Згідно в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06. 990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму ВС України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийнятті одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.

Суд не може взяти до уваги, як підтвердження вини ОСОБА_1 висновок № 129\13 судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню № 3201210000000054 від 22.07.2013 року, яким підтверджується висновок акта перевірки ПП «Торговий центр - Д» № 516\22-200\24177281 від 16.07.2013 року щодо заниження податку на прибуток підприємства на суму 1210362 гривень, враховуючи покази дані в судовому засіданні експертом ОСОБА_10, що експертиза проводилася без наявності первинних бухгалтерських документів, які підтверджують виникнення заборгованості в сумі 5763629, 88 грн., їх природи, строків повернення заборгованості та можливості виникнення податкових зобов'язань із вказаної суми.

При цьому, також суд приймає до уваги та бере за основу, як доказ невинуватості ОСОБА_1 в ухиленні від сплати податків висновок №7530 повторної судово-економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження від 10 листопада 2014 року, призначеної за клопотанням прокурора постановою Рівненського міського суду від 19 травня 2014 року.

Відповідно до п.6 вказаної експертизи, висновки перевірки щодо включення кредиторської заборгованості підприємства перед ОСОБА_4 в сумі 5763629, 88 грн. відображеної в оборотно-сальдовій відомості по рахунку НОМЕР_2 співробітники за 01.10.10р.-30.06.11р. до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, документально не обґрунтовані, висновки акта перевірки ПП «Торговий центр - Д» № 516\22-200\24177281 від 16.07.2013р. за період з 01.01.2006р. по 31.12.2012р. із нарахування податків за безнадійною кредиторською заборгованістю підприємства перед ОСОБА_4 щодо заниження податку на прибуток на суму 1 210 362 грн. також документально не обґрунтовані.

Враховуючи висновок зазначеної вище судово-економічної експертизи суд вважає, що акт перевірки підприємства ПП «Торговий центр - Д» № 516\22-200\24177281 від 16.07.2013р. за період з 01.01.2006р. по 31.12.2012р. із нарахування податків за безнадійною кредиторською заборгованістю підприємства перед ОСОБА_4 щодо заниження податку на прибуток на суму 1 210 362 грн. підтверджує невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, так як є документально необґрунтованим.

Крім того, відповідно до ст.135.2 Податкового кодексу України доходи підприємства повинні визначатися тільки на дослідженні первинних бухгалтерських документів. В матеріалах справи відсутні будь-які первинні бухгалтерські документи щодо походження коштів в розмірі 5763629, 88 грн. та підтвердження того, що це є безнадійна кредиторська заборгованість, як це зазначено в акті перевірки ДПІ м. Рівне та обвинувальному акті по кримінальному провадженню

Відповідно до п. 14.1.11 ст.14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній із таких ознак, а саме заборгованість за зобов'язаннями, що яких минув строк позовної давності.

Суд встановив, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до положень ст.ст. 257, 261 ЦК України позовна давність встановлюється строком у три роки. На час проведення перевірки податковою інспекцією м. Рівне 16.07.2013р. строк позовної давності у спадкоємців ОСОБА_4 ще не минув. Тому працівниками ДПІ м. Рівне при складанні акту перевірки від 16.07.2013р. № 516\22-200\24177281 сума коштів 5763629, 88 грн. безпідставно віднесена до безнадійної кредиторської заборгованості.

Крім того, на дату проведення вказаної перевірки існувало рішення Рівненського міського суду від 18 березня 2013 року по справі № 569\182\13-ц, яке вступило в законну силу і яким було визнано, що кошти в сумі 5763629, 88 грн. є спадковим майном. Тобто, спадкоємці ОСОБА_4 в строки вказані ст.ст. 257, 261 ЦК України скористалися своїм правом і визнали право власності на кошти, які підприємство ПП «Торговий центр - Д» заборгувало їхньому покійному батькові. При цьому, строки позовної давності ними були дотримані при вирішенні питань щодо звернення до суду за захистом своїх прав в цивільно-правовому порядку.

Суд не може погодитись із твердженням сторони обвинувачення, що вказана поворотна фінансова допомога вважається безнадійною заборгованістю померлих фізичних осіб.

Відповідно до ст.ст. 134, 135 Податкового кодексу України визначаються суб'єкти оподаткування та визначення доходів та їх склад.

Згідно п.135,5.4. ст.135 Податкового кодексу України до складу доходів,що підлягають оподаткуванню включаються суми безнадійної кредиторської заборгованості та безповоротної фінансової допомоги.

Як убачається із п.п.14.1.257 п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України сума заборгованості одного платника податків перед іншим,що не стягнута до закінчення строку позовної давності,вважається безповоротною фінансовою допомогою.

Виходячи із вказаного кошти в сумі 5763629, 88 грн. не можна вважати безповоротною фінансовою допомогою тому, що питання по них вирішено в межах строків позовної давності, а тому вони не є такими що підлягають оподаткуванню відповідно до п. п 135.5.4. ст.135 Податкового кодексу України.

Не можуть вказані кошти трактуватися і як безнадійна кредиторська заборгованість, тому що вони не попадають під визначення, передбачені підпунктами б, в, г, г-1, д п. п. 14.1.11 ст.14 Податкового кодексу України.

ОСОБА_1 була призначена на посаду директора ПП «Торговий центр - Д» наказом №151 від 04.07.2011 року і несе як посадова особа відповідальність за свої дії тільки за період своєї діяльності.

Пункт 135.5.5 ст.135 Податкового кодексу України, на який посилається обвинувачення передбачає, що положення цього пункту не поширюється на суми поворотної фінансової допомоги,отриманої від засновника, яким був покійний ОСОБА_4 у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

В акті перевірки йде мова про період з 01.01.2006р. по 31.12.2012р. Встановлено, що на дату призначення на посаду ОСОБА_1 сума 5763629, 88 грн. по бухгалтерському обліку значилася, тобто вона виникла до дати смерті ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_3 Обвинувачення не встановлено точну дату виникнення такої заборгованості. Якщо брати до уваги вимоги п.п.135.5.5 ст.135 Податкового кодексу України щодо необхідності включення до суми доходів суми у 5763629, 88 грн. у вказаний звітний період, який визначений не пізніше ніж 365 календарних днів з дати внесення поворотної фінансової допомоги, то ця дата внесення коштів, як поворотної фінансової допомоги повинна бути не раніше 04.07.2010р. У цьому випадку ОСОБА_1 відповідала б як посадова особа, що вона не внесла зазначену суму до доходів та не провела її оподаткування до закінчення 365 календарних днів.

Однак обвинувачення не довело, що кошти в розмірі 5763629, 88 грн. були внесені пізніше 04.07.2010р. і строк сплати через 365 днів закінчився саме за перебування на посаді директора ОСОБА_1 і що саме ОСОБА_1, як посадова особа несе відповідальність за ухилення від їх оподаткування.

Суд встановив, що кошти в сумі 5763629, 88 грн. за своїми ознаками не попадають під вимоги ст.135 Податкового кодексу України щодо порядку визначення доходів та їх оподаткування, а тому ОСОБА_1 як директор підприємства ПП «Торговий центр - Д» не була зобов'язана відображати їх як доходи підприємства та оподатковувати.

Враховуючи обставини дослідженого в судовому засіданні суд також вважає, що податкова декларація на прибуток за ІІІ квартал 2012 року подавалася відповідно до тих бухгалтерських даних, які відображали дійсний стан речей на дату її заповнення та подання до ДПІ м. Рівне. Ніяких недостовірних даних до податкової декларації на прибуток ОСОБА_1 як посадова особа не вносила та таких вказівок головному бухгалтеру підприємства не давала.

Разом із тим, відповідно до ч.3 ст.129 КПК України заявлений прокуратурою Рівненської області в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції в м. Рівне Головного управління Міндоходів у Рівненській області цивільний позов у кримінальному провадженні №3201210000000054 до директора ПП «Торговий дім - Д» ОСОБА_1 про стягнення завданих державі збитків слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.129, 368, 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати не винуватою у пред'явлених їй обвинуваченні в злочинах, передбачених ч.1 ст.212 КК України, як ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), ч.1 ст.366 КК України, як службове підроблення і виправдати її за відсутністю в її діях складу кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні №3201210000000054, заявлений прокуратурою Рівненської області в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції в м. Рівне Головного управління Міндоходів у Рівненській області до директора ПП «Торговий дім - Д» ОСОБА_1 про стягнення завданих державі збитків залишити без розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий