Рішення № 42993899, 22.10.2014, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5743/14-ц

2/296/2679/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2014 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Сингаївського О.П.

за участі секретаря Галіцької А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира цивільну справу за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Корольовського районного суду м. Житомира надійшла позовна заява ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в якій представник позивача просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 014/1102/82/92287 від 05.09.2006 р. у загальному розмірі 44 305,07 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 515 322,85 грн. і сплачені судові витрати у розмірі 3 654,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що 5 вересня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», назву якого змінено на ПАТ Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 було укладено вказаний кредитний договір, який останній порушив, не повернувши позивачу кредитні кошти, чим допустив прострочення виконання зобов'язання за договором, у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, їх представник у залі суду зазначив, що позов визнає частково та просив у частині стягнення пені відмовити.

За таких обставин суд має можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким що підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідності до ст.ст.11, 60 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Встановлено, що 5 вересня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», назву якого змінено на ПАТ Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/1102/82/92287 від 05.09.2006 р., за умовами якого банк надав відповідачу кредит у сумі 19 000,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 14,00 % на рік до 04.09.2016 р.

Ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такого самого та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Банк повністю виконав свої зобов'язання перед позичальником за вказаним кредитним договором. Кредитні кошти були надані на умовах забезпеченості, строковості, повернення та плати за користування.

Відповідач ОСОБА_2 зобов'язався здійснювати погашення кредиту рівними щомісячним платежем, відповідно до графіку погашення кредит та інших платежів, починаючи з місяця наступного за місяцем надання кредиту. Однак, належним чином він не виконує взяті на себе зобов'язання по кредитному договору і не погашає кредит та відсотки по ньому.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до п.6.5 договору, банк має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та штрафні санкції у випадках не виконання чи неналежного виконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави/іпотеки. Таке стягнення здійснюється за рахунок коштів, майна майнових прав позичальника, включаючи забезпечення за цим договором.

За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків, відповідно до п.9.1 договору, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

5 вересня 2006 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, згідно умов якого цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору № 014/1102/82/92287 від 05.09.2006 р.

З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці, між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 1 від 10.07.2009 р. та додаткову угоду № 2 від 12.07.2010 р., відповідно до умов яких сторони домовились встановити кредитні канікули на період з 15 липня 2009 року по 15 липня 2010 року, внаслідок чого позичальнику зменшено розмір щомісячного платежу за кредитним договором до розміру та строк кредиту збільшено на 22 календарних місяців, у зв'язку з чим, дата остаточного погашення кредиту 4 жовтня 2023 року.

Однак, позичальник не виконує належним чином свої грошові зобов'язання за цим кредитним договором, не здійснює рівних щомісячних платежів, згідно умов визначених кредитним договором.

Станом на 11 червня 2014 року, відповідно до наданого банком розрахунку, відповідач має заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 44 305,07 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 515 322,85 грн., що складається з:

Відповідачам банком було направлено вимоги щодо дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором та усунення його порушень, однак вимогу було проігноровано та заборгованість не погашено.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 549 ЦК України, пенею є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ст.ст.611, 625 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом до яких, також відноситься сплата неустойки (штраф, пеня).

Таким чином, Позивач вправі вимагати стягнення з Відповідача заборгованість по кредиту, заборгованість за відсотками, пеню за невиконання умов Договору.

У зв'язку з чим та відповідно до ст.ст.550, 611 ЦК України, вимога позивача щодо стягнення з відповідачів вище вказаної договірної пені, обґрунтована, однак, враховуючи фінансову кризу в Україні та матеріальне становище відповідачів, суд зменшує її до 1 000,00 грн.

Враховуючи викладене та відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд в межах заявлених вимог, задовольняє позов частково і відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стягує з відповідачів на користь позивача сплачені судові витрати.

Керуючись ст.ст.525, 526, 549, 550, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України та ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212, 215, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/1102/82/92287 від 05.09.2006 р. у розмірі 166 950,38 грн., заборгованість по процентам у розмірі 74 949,26 грн, пеню у розмірі 1 000,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 3 654,00 грн., а всього 246 553 (двісті сорок шість тисяч п"ятсот п"ятдесят три) грн. 64 коп.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. П. Сингаївський