Ухвала суду № 42993812, 03.03.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/12721/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р.М. Провадження № 22-ц/773/402/15 Категорія: 2 Доповідач: Лівандовська-Кочура Т.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Лівандовської-Кочури Т.В.

суддів - Веремчук Л.М., Овсієнка А.А.

при секретарі - Черняк О.В.

з участю:

представника заявника Манчик О.М.

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про роз'яснення рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області, реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції про визнання нечинним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі ГУДКСУ у Волинській області) звернулося в суд із заявою про роз'яснення рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2014 року. В обґрунтування поданої заяви покликалося на те, що вищевказаним рішенням ухвалено стягнути на користь ОСОБА_2 з реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції 243 грн. 60 коп. судового збору. ОСОБА_2 звернувся до ГУДКСУ у Волинській області із заявою про виконання вищевказаного рішення суду. Так як у виконавчому листі боржником вказано реєстраційну службу Луцького міського управління юстиції, проте зазначено реквізити ГУДКС України у Волинській області, виконання судового рішення є неможливим. У зв'язку із цим, заявник просив роз'яснити вищезгадане судове рішення щодо визначення боржника, з рахунка якого слід проводити безспірне списання коштів.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 27 листопада 2014 року заяву ГУДКС України у Волинській області про роз'яснення рішення Луцького міськрайонного суду від 16 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Луцької міської ради, реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції про визнання нечинним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зобов'язання вчинити дії повернуто заявнику на підставі ст. 121 ЦПК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, заявник ГУДКСУ у Волинській області подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувати ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою заяву про роз'яснення судового рішення задовольнити.

Заслухавши доповідь головуючого-судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з наступних мотивів.

Встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 16 вересня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено. Постановлено скасувати свідоцтво по право власності на нерухоме майно від 02 листопада 2010 року серія САС № 862205 на ім'я ОСОБА_2, виданого на підставі п. 15 додатку до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 20 жовтня 2010 року № 713-1. Зобов'язано реєстраційну службу Луцького міського управління юстиції здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області по справі № 2-6501/10 від 14 липня 2010 року. Стягнути з реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції на користь ОСОБА_2 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору (а.с. 37-38).

На виконання вищезгаданого рішення суду 10 жовтня 2014 року цим же судом видано виконавчий лист у якому боржником зазначено реєстраційну службу Луцького міського управління юстиції, проте зазначено реквізити Головного управління юстиції у Волинській області, що унеможливлює його виконання (а.с. 57).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 221 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України, якщо рішення є незрозумілим для осіб, які беруть участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи, при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Виходячи з даної норми процесуального закону, роз'яснення рішення-це засіб усунення його недоліків, тобто уточнення і більш ясний виклад дійсного змісту рішення.

Причому, суд вправі роз'яснити своє рішення лише в межах заявлених та вирішених вимог.

За роз'ясненням рішення суду можуть звертатись особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» вказано, що роз'яснення рішення суду, а не ухвали можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення. і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі Порядок).

Відповідно до п.п. 2 п. 5 Порядку органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку т/або розстрочку його виконання.

15 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області із заявою про виконання вищевказаного рішення, а 21 жовтня 2014 року Головне управління Державної казначейської служби України звернулося із заявою про роз'яснення рішення суду, в якій просило надати роз'яснення щодо визначення боржника, з рахунків якого слід проводити безспірне списання коштів.

Таким чином, порушені у заяві про роз'яснення рішення місцевого суду вимоги стосуються виконання рішення суду, а не роз'яснення його змісту з підстав його незрозумілості чи нечіткості. Тому, підстави для задоволення поданої заяви, у розглядуваному випадку, відсутні.

У зв'язку із цим, суд першої інстанції, повертаючи подану заяву, помилкового керувався п. 3 ч. 2 ст. 121 ЦПК України і виходив із того, що заява подана особою, яка не має повноважень на ведення справи, так як Головне управління казначейства участь у даній справі не приймало.

З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, і приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали із підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України з постановленням з цього питання нової ухвали про відмову в задоволенні поданої Головним управлінням казначейства заяви.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області задовольнити частково.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2014 року у даній справі скасувати.

В задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про роз'яснення рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області, реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції про визнання нечинним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді