Рішення № 42993522, 02.03.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2015 р.Справа № 916/5052/14

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Стадник О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Плужник О. О. (довіреність б/н від 24.10.2014р.),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ КАРТОН"

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕВАДА"

про стягнення 59 626,06 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮГ КАРТОН" (ТОВ „ЮГ КАРТОН") звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕВАДА» (ТОВ „ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕВАДА") 331 626, 06 грн., з яких: 321 848, 82 грн. - сума основної заборгованості, 536, 00 грн. - 3 % річних, 4 996, 00 грн. - пеня та 4 245, 24 грн. - інфляційні нарахування. Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № ГК12/7/13 від 12.07.2013р. щодо здійснення повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2015р. порушено провадження у справі № 916/5052/14 за даним позовом, розгляд справи призначено на 21.01.2015р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненаданням суду всіх витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 04.02.2015р.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 04.02.2015р.:

- строк розгляду справи продовжено до 03.03.2015р., - згідно ст. 69 ГПК України;

- розгляд справи відкладено на 02.03.2015р., - відповідно до ст. 77 ГПК України.

02.03.2015р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшли:

- контррозрахунок суми заявлених позовних вимог (вх. № 2479/15), згідно якого, визнаючи позовні вимоги в сумі 46 003,78грн.- основної заборгованості, відповідач просить суд відмовити в решті позовних вимог.

- клопотання про продовження строку розгляду справи (вх. № 2-1104/15).

Судом зазначене клопотання залишено без задоволення, з огляду на те, що ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.2015р. вже було продовжено строк розгляду справи № 916/5052/14 на п'ятнадцять днів - за клопотанням позивача.

В судовому засіданні 02.03.2015р. представником позивача надано:

- заяву (вх. № 2-1132/15) про відмову від позовних вимог в частині стягнення 30 000, грн. - основного боргу;

- заяву (вх. № 2-1133/15) про припинення провадження по справі в частині стягнення 242 000грн. - основної заборгованості, з огляду на сплату відповідачем зазначеної суми під час розгляду справи.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 02.03.2015р. заяви позивача задоволено та:

- припинено провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ „ЮГ КАРТОН" до ТОВ „ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕВАДА" щодо стягнення основного боргу в сумі 30 000, 00 грн. - на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України;

- припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 242 000, 00 грн. -- на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України; стягнуто з відповідача на користь позивача 4 839,75грн. - витрат по сплаті судового збору.

В судовому засіданні 02.03.2015р. представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги, з урахуванням припинення провадження по справі в частині позовних вимог, та стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 49 848, 82 грн. за видатковою накладною № 5100 від 20.10.2014р., 536, 00 грн. - 3 % річних, 4 996, 00 грн. - пені та 4 245, 24 грн. - інфляційних нарахувань.

Представник відповідача в судове засідання 02.03.2015р. не з'явився, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином в судовому засіданні 04.02.2015р., про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 02.03.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив наступне.

12.07.2013р. між ТОВ „ЮГ КАРТОН" (Постачальником) та ТОВ „ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕВАДА" (Покупцем) укладено договір поставки № ГК12/7/13 (Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався виготовити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити гофрокартонну продукцію в кількості, асортименті, та на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1 Договору).

Асортимент та ціни на кожну одиницю товару визначені у Специфікаціях, які оформлюються у вигляді додатків до Договору, та після підписання Сторонами є його невід'ємною частиною (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору поставка товару здійснюється на умовах DDP (згідно правил Інкотермс в редакції 2010р.) за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 36.

Згідно п. 7.2 Договору за поставлений товар оплата здійснюється протягом 75 календарних днів з моменту поставки товару.

У випадку порушення Покупцем строків розрахунків за поставлений товар, передбачених п. 7.2 Договору, останній сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу від вартості несплаченого Товару до дня повного виконання своїх обов'язків, та штраф - в розмірі 0, 06% від суми несвоєчасно сплачених грошових коштів за поставлену продукцію за кожен день прострочення (п. 10.1 Договору).

П. 13.1 Договору передбачено, що строк дії Договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2014р.

01.10.2014р. між ТОВ „ЮГ КАРТОН" (Постачальником) та ТОВ „ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕВАДА" (Покупцем) укладено додаткову угоду № 1 до Договору поставки № ГК12/7/13 від 12.07.2013р., відповідно до п. 1 якого, Постачальник та Покупець дійшли згоди про внесення змін до договору поставки № ГК12/7/13 від 12.07.2013р., виклавши п. 7.2 договору в наступній редакції: „Поставлений товар сплачується протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки Товару".

П. 2 додаткової угоди сторони внесли зміни до п. 10.1 Договору та виклали його в наступній редакції: „В разі порушення Покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених п. 7.2 Договору, останній сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу від вартості несплаченого Товару".

П. 3 додаткової угоди внесені зміни до п. 13.1 Договору, згідно яких він викладений в наступній редакції: „Строк дії Договору встановлюється до 31.12.2015р. з моменту його підписання".

Відповідно до п. 7 додаткової угоди, дана угода вступає в закону силу з моменту її підписання та скріплення печатками Сторін.

На виконання умов договору, ТОВ „ЮГ КАРТОН" з 20.09.2014р. по 20.10.2014р. поставило ТОВ „ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕВАДА" гофрокартонну продукцію на загальну суму 339 344, 20 грн., що вбачається з видаткових накладних:

- № 4494 від 20.09.2014р. на суму 80 999, 30 грн.,

- № 4645 від 26.09.2014р. на суму 40 689, 40 грн.,

- № 4670 від 29.09.2014р. на суму 40 831, 50 грн.,

- № 4916 від 10.10.2014р. на суму 45 438, 12 грн.,

- № 4909 від 10.10.2014р. на суму 30 712, 00 грн.,

- № 4914 від 10.10.2014р. на суму 40 640, 76 грн.,

- № 5100 від 20.10.2014р. на суму 60 033, 12 грн.

07.11.2014р. між ТОВ „ЮГ КАРТОН" та ТОВ „ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕВАДА" укладено угоду № 07/11/14 про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої 17 495,38грн. було зараховано позивачем в рахунок оплати поставленого відповідачу товару за видатковою накладною № 4494 від 20.09.2014р

З огляду на несплату відповідачем залишку заборгованості за отриманий товар -321 626,06грн. (339 344,20грн. - 17 495,38грн.), ТОВ „ЮГ КАРТОН" і звернулось до господарського суду Одеської області з даною позовною заявою до ТОВ „ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕВАДА", в якій, крім стягнення з відповідача суми основної заборгованості, просило суд стягнути з ТОВ „ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕВАДА" ще 536, 00 грн. - 3% річних, 4 996, 00 грн. - пені та 4 245, 24 грн. - інфляційних нарахувань.

Під час розгляду справи позивачем з'ясовано, що до подачі позовної заяви відповідачем було сплачено ще 30 000грн. - за товар, отриманий згідно видаткової накладної № 4494 від 20.09.2014р. Зазначене підтверджено платіжними дорученнями: № 4413 від 05.12.2014р. на суму 10 000, 00 грн., № 4496 від 09.12.2014р. - на суму 20 000, 00 грн. та банківською випискою філії ПАТ „Укрексімбанк" у м. Миколаєві від 28.01.2015р.

З цього приводу судом припинено провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ „ЮГ КАРТОН" про стягнення 30 000, 00 грн. - основного боргу - на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також, в процесі розгляду справи відповідачем сплачено 242 000 грн. - заборгованості за договором поставки № ГК12/7/13 від 12.07.2013р., що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 4558 від 10.12.2014р. на суму 30 000, 00 грн.;

- № 1153 від 12.12.2014р. на суму 20 000, 00 грн.;

- № 1257 від 24.12.2014р. на суму 40 000, 00 грн.;

- № 1367 від 30.12.2014р. на суму 30 000, 00 грн.;

- № 1420 від 08.01.2015р. на суму 20 000, 00 грн.;

- № 1480 від 12.01.2015р. на суму 5 000, 00 грн.;

- № 1488 від 13.01.2015р. на суму 20 000, 00 грн.;

- № 263 від 20.01.2015р. на суму 20 000, 00 грн.;

- № 340 від 27.01.2015р. на суму 20 000, 00 грн.;

- № 1741 від 30.01.2015р. на суму 20 000, 00 грн.;

- № 516 від 05.02.2015р. на суму 10 000, 00 грн.;

- № 715 від 17.02.2015р. на суму 5 000, 00 грн.;

- № 2055 від 25.02.2015р. на суму 2 000, 00 грн., -

відповідно до чого провадження у справі в частині стягнення цієї суми основного боргу припинено -- на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Водночас, вимогами ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, між сторонами укладено договір поставки № ГК12/7/13 від 12.07.2013р., відповідно до якого позивач зобов'язався виготовити та передати у власність відповідача гофрокартонну продукцію, а відповідач - прийняти та оплатити її.

При цьому судом встановлено, що ТОВ „ЮГ КАРТОН" виконало взяті на себе зобов'язання та поставило відповідачу товар на загальну суму 339 344,20грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи.

З урахуванням 289 495,38 грн. проплат, здійснених відповідачем, в тому числі під час розгляду справи, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 49 848,82 грн.

Відповідно до викладеного та, враховуючи, що заборгованість ТОВ „ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕВАДА" підтверджується матеріалами справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог ТОВ „ЮГ КАРТОН" про стягнення з відповідача 49 848,82 грн. - основної заборгованості за договором поставки № ГК12/7/13 від 12.07.2013р., а отже необхідність їх задоволення.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 4 996 грн., 4 245,24 грн. - інфляційних нарахувань та 536грн. - 3% річних - за нездійснення своєчасних оплат за поставлений товар.

Суд, розглянувши зазначені вимоги, вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

Згідно п. 7.2 договору поставки № ГК12/7/13 від 12.07.2013р. оплата за поставлений товар здійснюється протягом 75 календарних днів з моменту поставки.

Додатковою угодою № 1 від 01.10.2014р. було внесено зміни до договору поставки № ГК12/7/13 від 12.07.2013р., та зазначено, що поставлений товар сплачується протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що за товар, отриманий згідно видаткових накладних:

- № 4494 від 20.09.2014р., № 4645 від 26.09.2014р. та № 4670 від 29.09.2014р., відповідач мав розрахуватись на протязі 75 календарних днів з моменту отримання товару, а саме по: 04.12.2014р., 10.12.2014р. та 13.12.2014р., відповідно;

- № 4916, № 4909, № 4914 від 10.10.2014р. та № 5100 від 20.10.2014р., відповідач мав розрахуватись на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару, а саме по: 09.11.2014р. та 19.11.2014р., відповідно.

Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснював поступові оплати за отриманий товар з порушенням строків оплати, встановлених договором та додатковою угодою до нього.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас, вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Ст. 253 ГПК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту наведеної норми, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Згідно п. 10.1 Договору ( з урахуванням додаткової угоди до нього) сторони визначили, що в разі порушення Покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених п. 7.2 Договору, останній сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення платежу від вартості несплаченого Товару до дня повного виконання своїх зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 4 996, 00 грн. за період з 25.11.2014р. по 10.12.2014р., встановив, що позивач при здійсненні даного розрахунку не врахував оплати, здійснені відповідачем 05.12.2014р. та 09.12.2014р., та допустив помилку щодо визначення періоду виникнення заборгованості у відповідача, та здійснив власний розрахунок пені за допомогою системи "Ліга-Закон".

Розрахунок пені

Накладна № Сума боргу (грн.)Період простроченняСума 3% річних (грн.)4494 від 20.09.2014р.53 503, 9205.12.2014р. - 08.12.2014р. 164, 18 33 503, 92 09.12.2014р. 25, 70 3 503, 9210.12.2014р. 2, 69 4916, 4909, 4914 від 10.10.2014р.116 790, 40 10.11.2014р. - 10.12.2014р. 2 748, 59 5100 від 20.10.2014р. 40 689, 40 20.11.2014р. - 10.12.2014р. 655, 49Всього 3 596, 65

Отже, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить - 3 596, 65 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 536 грн., нарахованих з 25.11.2014р. по 10.12.2014р, суд також встановив, що позивач при здійсненні даного розрахунку не врахував оплати, здійснені відповідачем 05.12.2014р. та 09.12.2014р., та допустив помилку щодо визначення періоду виникнення заборгованості у відповідача, з огляду на що здійснив власний розрахунок 3% річних за допомогою системи "Ліга-Закон".

Розрахунок 3% річних

Накладна № від Сума боргу (грн.)Період простроченняСума 3% річних (грн.)4494 від 20.09.2014р.53 503, 9205.12.2014р. - 08.12.2014р. 59 33 503, 92 09.12.2014р. 2, 75 3 503, 9210.12.2014р. 0, 29 4916, 4909, 4914 від 10.10.2014р.116 790, 40 10.11.2014р. - 10.12.2014р. 297, 58 5100 від 20.10.2014р. 40 689, 40 20.11.2014р. - 10.12.2014р. 70, 23Всього 88, 44

Отже, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 388, 44 грн.

При цьому суд зазначає, що нарахування пені та 3% річних за прострочення оплати за товар, поставлений згідно видаткових накладних № 4645 від 26.09.2014р. та № 4670 від 29.09.2014р. за заявлений позивачем період з 01.12.2014р. по 10.12.2014р. та з 04.12.2014р. по 10.12.2014р., відповідно, не є обґрунтованим, оскільки прострочення оплати за товар, отриманий згідно цих накладних, почалось у відповідача на підставі п. 7.2 договору поставки № ГК12/7/13 від 12.07.2013р. з 11.12.2014р. та з 14.12.2014р., відповідно.

Щодо вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 4 245, 24 грн. за жовтень 2014р., то суд доходить висновку, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, як зазначалось вище, в жовтні 2014р. у відповідача ще не існувало прострочення виконання грошових зобов`язань перед позивачем за договором поставки № ГК12/7/13 від 12.07.2013р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведені позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 49 848, 82 грн. - основного боргу, 388, 44 грн. - 3% річних та 3 596, 65 грн. - пені.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕВАДА" (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1 травня, 3, код ЄДРПОУ 34055728) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ КАРТОН" (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/30, код ЄДРПОУ 36880389) 49 848 (сорок дев'ять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 82 коп. - основного боргу, 388 (триста вісімдесят вісім) грн. 44 коп. - 3% річних, 3 596 (три тисячі п'ятсот дев'яносто шість) грн. 65 коп. - пені та 1 076 (одна тисяча сімдесят шість) грн. 62коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06 березня 2015 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко