Рішення № 42993393, 03.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р.Справа № 922/337/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ; до Антрацитівського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Антрацит; про стягнення 17.164.877,68 грн. за участю представників:

позивача - Єфременко О.О., довіреність № 14-88 від 18.04.2014 р.;

відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 15.01.2015 року звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Антрацитівського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" про стягнення заборгованості за поставлений природний газ в сумі 13.696.749,83 грн., пені за прострочення виконання грошового зобов"язання в сумі 1.250.361,79 грн., трьох процентів річних в сумі 488.204,83 грн., інфляційних втрат в сумі 1.729.561,23 грн.; всього просить стягнути з відповідача на користь позивача 17.164.877,68 грн.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує несвоєчасними розрахункуми відповідача за договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012р. № 13/2966-ТЕ-20, у зв"язку з чим, окрім суми основного боргу, відповідачу, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, нараховані інфляційні втрати та три проценти річних, на підставі п. 7.2. договору, пеню; в якості правових підстав позову вказує на норми ст.ст. 525, 526, 599, 611, 625 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Представник позивача у судовому засіданні 03.03.2015 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягає на задоволенні позову, з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 03.03.2015 р. не з"явився, відзив на позов та доказів витребуваних ухвалою суду про порушення провадження у справі та від 17.02.2015 р. не надав.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

Між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Антрацитівським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (покупець) був укладений договір купівлю-продажу природного газу від 28.12.2012р. № 13/2966-ТЕ-20 (а.с. 10-15, далі - договір), відповідно до п.1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 2.1. договору продавець зобов'язався передати у власність покупцеві з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року газ обсягом до 16.271,130 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.).

Відповідно до пункту 2.1.1. договору обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +-5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами в п.2.1. цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (п 2.1.2).

За умовами п. 3.4. договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати позивачеві підписані та скріплені печатками відповідача та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому визначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Позивач не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути відповідачу та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 6.1. договору передбачено порядок розрахунків, які здійснюються покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п.5.2. договору, ціна за 1.000 куб.м. газу становить 1.091,00грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1.091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1.309,20 грн.

Згідно з п. 11.1. договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, у період з січня по грудень 2013 року, позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 17.074.346,83 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, складеними у відповідності з п. 3.4. договору (а.с. 17-23) і відповідач частково розрахувався за отриманий газ - в сумі 3.377.597,00 грн. (виписка а.с. 24), внаслідок чого сума заборгованості останнього перед позивачем становить 13.696.749,83 грн., що не спростовано відповідачем.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і стали підставою для звернення із даним позовом про стягнення основного боргу у розмірі 13.696.749,83 грн., втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 1.729.561,23 грн., пені у розмірі 1.250.361,79 грн. та трьох процентів річних у розмірі 488.204,83 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів оплати отриманого природного газу в повному обсязі до суду не надав, суд дійшов висновку, що позов в частині заявлених до стягнення 13.696.749,83 грн. основного боргу підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та підлягає задоволенню у повному обсязі.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов'язанню, правова природа яких, є самостійним способом захисту прав і забезпечення виконання зобов'язань.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача або підтверджували сплату вартості отриманого природного газу відповідачем у строк, встановлений п.6.1. Договору.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно заявлено до стягнення суму трьох процентів річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України.

Перевіривши правильність нарахування трьох процентів річних у розмірі 488.204,83 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1.729.561,23 грн. (розрахунок а.с. 26-30, за період з 14.02.2013 р. по 13.07.2014 р., та за період з лютого 2013 року по липень 2014 року, відповідно), суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

Пунктом 7.2 договору сторони обумовили, що у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до зазначених норм чинного законодавства та п. 7.2. договору, за порушення строків виконання грошових зобов'язань по договору, позивачем було здійснено нарахування пені, сума якої становить 1.250.361,79 грн. (розрахунок окремо по кожному простроченому платежу, що не перевищує 6-ти місячного строку, разом за період з 14.01.2014р. по 13.07.2014р.).

Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за фактично отриманий природний газ, і позивачем правомірно нараховані 1.250.361,79 грн. пені, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, в зв"язку з чим судові витрати у даній справі, які складаються з витрат по оплаті даного позову судовим збором у розмірі 73.080,00 грн., покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України , ст. ст. 20, 193, 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Антрацитівського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" (94613, Луганська область, місто Антрацит, вулиця Горноспсательна, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 03076618) на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 20077720):

- заборгованість за поставлений природний газ в сумі 13 696 749,83 грн. (тринадцять мільйонів шістсот дев'яносто шість тисяч сімсот сорок дев'ять гривень 83 коп.);

- пеню за прострочення виконання грошового зобов"язання в сумі 1 250 361,79 грн. (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч триста шістдесят одна гривня 79 коп.);

- три проценти річних в сумі 488 204,83 грн. (чотириста вісімдесят вісім тисяч двісті чотири гривні 83 коп.);

- інфляційні втрати в сумі 1 729 561,23 грн. (один мільйон сімсот двадцять дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят одна гривня 23 коп.);

всього 17 164 877,68 грн. (сімнадцять мільйонів сто шістдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят сім гривень 68 коп.).

3. Стягнути з Антрацитівського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" (94613, Луганська область, місто Антрацит, вулиця Горноспсательна, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 03076618) на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 20077720) 73.080,00 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.03.2015 р.

Суддя О.В. Бринцев

/Справа № 922/337/15/