ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.02.15р. Справа № 904/187/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення 120 545 грн. 66 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: Комлик Д.С., дов. №1 від 25.12.14р.;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" заборгованість в розмірі 120 545 грн. 66 коп., з яких: 115 000 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 548 грн. 22 коп. - 3% річних, 4 997 грн. 44 коп. - інфляційне збільшення, відповідно до умов договору №457/826-14-ДС від 26.05.14р.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.
Відповідач явку повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
26.05.14р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (замовник) укладено договір № 457/826-14-ДС (надалі-Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо виконання робіт по паспортизації об'єктів газового господарства ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" (п.1.1 Договору).
Конкретний перелік робіт викладений у технічному завданні (Додаток 1), строки виконання робіт та їх вартість визначені у календарному плані (Додаток 2), які є невід'ємними частинами даного Договору (п. 1.2 Договору).
Даний Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками. Договір діє до 31.12.14р., але у будь-якому випадку до моменту повного виконання зобов'язань сторонами. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від повного виконання своїх зобов'язань за Договором, а також від сплати можливих штрафних санкцій, за порушення, які мали місто протягом дії Договору ( п. 9.1. Договору).
Згідно до п. 2.2 Договору вартість Договору складає 115 000 грн. 00 коп. з ПДВ, в тому числі ПДВ 20% - 19 166 грн. 67 коп.
Відповідно до п. 2.4 Договору розрахунок замовник здійснює поетапно, по мірі підписання актів прийому-передачі виконаних робіт по кожній одиниці обладнання і виставлення виконавцем рахунку для оплати робіт протягом 60 календарних днів, за умовами надання рахунку, акта і податковою накладною виконавця. При цьому загальна сума оплат не може перевищувати 115 000 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ. У випадку відсутності вказаних документів строк оплати переноситься до отриманого повного пакету документів.
За умовами п. 2.6 Договору доказом прийому робіт замовником є підписаний сторонами Акт прийому-передачі виконаних робіт.
На виконання умов Договору позивачем своєчасно та у повному обсязі виконав визначені умовами Договору роботи, про що сторонами складений та підписаний акт здачі-приймання наданих послуг (робіт) № 1 від 12.08.2014р. на суму 115 000 грн. 00 коп.
В порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідач виконані роботи не оплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальній сумі 115 000 грн. 00 коп.
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача суму 548 грн. 22 коп. 3 % річних за загальний період з 12.10.14р. по 09.12.14р. та 4 997 грн. 44 коп. інфляційних втрат за період з жовтня по листопад 2014р.
03.11.14р. позивач направив на адресу відповідача претензію від 03.11.14р. № 1868 з вимогою погасити заборгованість за надані послуги в сумі 115 000 грн. 00 коп., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, актом здачі-приймання наданих послуг (робіт), обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.
За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат відповідає вимогам чинного законодавства.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 548 грн. 22 коп. за період з 12.10.14р. по 09.12.2014р., суд зазначає наступне.
Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
З урахуванням того, що останній день строку 11.10.14р. припадає на вихідний день (субота), нарахування 3% річних за порушення грошових зобов'язань відповідачем повинно здійснюватися з 14.10.14р., тому згідно перерахунку, здійсненого господарським судом, до стягнення з відповідача підлягають 3% річних за період з 14.10.143р. по 09.12.14р. в розмірі 529 грн. 32 коп.
За нормами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати наданих позивачем послуг, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 115 000 грн. 00 коп. основного боргу, 529 грн. 32 коп. 3% річних та 4 997 грн. 44 коп. інфляційного збільшення - є обґрунтованим і підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, код ЄДРПОУ 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" (49040, м. Дніпропетровськ, пров. Джинчарадзе, 8, код ЄДРПОУ 32349901) 115 000 грн. 00 коп. (сто п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) основного боргу, 529 грн. 32 коп. (п'ятсот двадцять дев'ять грн. 32 коп.) 3% річних, 4 997 грн. 44 коп. (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто сім грн. 44 коп.) інфляційних втрат, 2 410 грн. 54 коп. (дві тисячі чотириста десять грн. 54 коп.) витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь Повне рішення складено -03.03.15р.
Судове рішення № 42993307, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 04.03.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/187/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: