Постанова № 42993288, 06.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 березня 2015 року 13:45 № 826/19281/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом до третя особа ОСОБА_1 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" Пантіної Любові Олександрівни Товариство з обмеженою відповідальністю «Прилад Імпекс Автоматизація»провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач-1 або Фонд) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" Пантіної Любові Олександрівни (надалі - відповідач-2) про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" Пантіної Л.О. внести позивача в загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та відповідно виплатити таку гарантовану суму.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та ПАТ "Старокиївський банк" укладено договір про відкриття поточного рахунку у гривні, загальна сума коштів, що має бути повернута банком не перевищує 200 тис. грн., а, відтак, враховуючи відсутність жодної з обставин, передбачених вимогами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що унеможливлюють здійснення Фондом відшкодування коштів вкладників, дії відповідачів щодо не включення позивача до загального реєстру вкладників є неправомірними та такими, що порушують права позивача на безспірне отримання відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок коштів Фонду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судових засіданнях проти позову заперечували, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову. Зокрема, представник відповідача-1 зазначав, що загальний реєстр формується на підставі переліку вкладників, який надається Уповноваженою особою Фонду. Разом з тим, оскільки в даному випадку позивач не була включена до переліку, у Фонду були відсутні підстави для формування за її участі загальний реєстр. Між тим, представник відповідача-2 зазначив, що Уповноважена особа Фонду не складає та не затверджує загальний реєстр вкладників, до функцій цієї особи належить складання переліку вкладників, на підставі якого Фондом надалі формується загальний реєстр. Відтак, Уповноважена особа Фонду вважає заявлені до неї вимоги безпідставними.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Письмових пояснень з приводу заявленого позову також суду подано не було.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що не погоджуючись з вказаною вимогою відповідачем її оскаржено в судовому порядку.

Суд у судовому засіданні 28.01.2015 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого представника третьої особи що не заявляє самостійних вимог на предмет спору та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ПАТ "Старокиївський банк" укладено договір банківського рахунку від 16.05.2014 року №8047, згідно якого банк за заявою клієнта відкриває банківський поточний рахунок у гривні.

Відповідно до умов вказаного договору Банк за заявою позивача відкриває поточний банківський рахунок № НОМЕР_1 у гривні та здійснює за ним операції згідно діючого законодавства. Крім того, згідно п. 6.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до моменту закриття рахунку.

Станом на 20.06.2014р. відповідно до виписки по рахунку позивача залишок коштів на такому складав 74 481,63грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.06.2014 року №365 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" до категорії неплатоспроможних" (т. 1, арк. 55-57), виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.06.2014 року прийнято рішення №50 (т. 1, арк. 58) про запровадження з 18.06.2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" (код ЄДРПОУ 19024948, МФО 321477, місцезнаходження: вул. Микільсько-Ботанічна, 6/8, м. Київ, 01033, Україна).

Тимчасову адміністрацію в Банку запроваджено строком на 3 місяці з 18.06.2014 року по 18.09.2014 року.

Постановою Правління Національного банку України від 11.09.2014 року №563 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" (т. 1, арк. 59).

На виконання даної постанови НБУ виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 17.09.14 року №92 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" (т. 1, арк. 60).

Даним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" з 18.09.14 року та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку Пантіну Любов Олександрівну строком на один рік з 18.09.14 року по 18.09.15 року включно.

Дізнавшись про відкликання банківської ліцензії ПАТ «Старокиївський банк» позивач 13.10.2014року звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" щодо включення її до загального реєстру вкладників та видачі грошових коштів у розмірі гарантованої суми, однак на час звернення до суду із даним позовом вимогу позивача виконано не було. Позивач вважає протиправними дії відповідачів щодо не включення її до загального реєстру вкладників банку, у зв'язку із чим звернулась до суду із даним позовом, в якому просить суд зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" включити позивачку до реєстру вкладників, а також зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити їй гарантовану суму вкладу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначаються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ч. 1. ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку:

1) відповідно до плану врегулювання;

2) у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання;

3) в інших випадках, передбачених цим Законом.

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Ліквідація банку повинна бути завершена не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до одного року, а системно важливих банків на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.

В той час, згідно ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити:

1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується;

2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду;

4) прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи Фонду;

5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст. 27 даного Закону).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (ч. 2 ст. 27 даного Закону).

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 3 ст. 27 даного Закону).

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства (ч. 4 ст. 27 даного Закону).

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 5 ст. 27 даного Закону).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема складає не пізніше ніж через три дні з дня свого призначення перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Між іншим, відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (із змінами; далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Пунктом 2 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Пунктом 4 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 6 цього розділу вказаного Положення встановлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

З наведеного у сукупності вбачається, що Перелік, який складається Уповноваженою особою та Загальний реєстр вкладників, який затверджується Фондом, є різними за суттю, змістом та призначенням документами.

Перелік складається Уповноваженою особою Фонду, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом на підставі Переліку.

Перелік, який складається Уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального реєстру затверджується Фондом.

З наведеного також вбачається, що Загальний реєстр вкладників не складається та не затверджується Уповноваженою особою Фонду, як і перелік вкладників не складається та не затверджується Фондом.

Згідно п. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноважена особа Фонду має право: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів та звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноважена особа Фонду:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно ч. 5 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Як вбачається з наявних матеріалів справи Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" на виконання вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» наказом від 24.06.2014р. № 23 було створено комісію з перевірки договорів укладених ПАТ "Старокиївський банк".

Відповідно до протоколу засідання комісії з перевірки договорів від 29.08.2014р. комісією виявлено, що 16.05.2014р. на ім'я позивачки відкрито поточний рахунок кошти на який надходили виключно у період з 17 по 18 червня 2014 року та виключно від ТОВ «Прилад Імплекс Автоматизація » з призначенням платежу як зворотна фінансова допомога.

Також комісією встановлено, що даним суб'єктом господарювання на протязі двадцяти днів з власного рахунку відкритого в Банку на рахунки фізичних осіб, у тому числі позивачки, перераховано майже 7 мил.грн. у вигляді зворотної фінансової допомоги, при цьому розмір такої допомоги у кожному із випадків не перевищував розміру гарантованої Фондом суми відшкодування, тобто не перевищувало 200 000,00грн.

У зв'язку із встановленням зазначених обставин виявлені правочини, в тому числі Договір від 16.05.2014 року №8047 укладений з позивачем, визнані Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 228 Цивільного кодексу України, що також обумовило звернення Банку із заявою про відкриття кримінального провадження до ДДСБЕЗ МВС України (відомості внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження №12014000000000367).

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни від 29.08.2014 року №61 було зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами та визнано нікчемними всі транзакції (правочини), згідно переліку, який додається до цього наказу.

Згідно витягу із Переліку нікчемних договорів та інших правочинів, який є додатком до Наказу №61 від 29.08.2014 року зазначено також договір від 16.05.2014 року №8047 укладений з ОСОБА_1

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду жодних доказів оскарження даних дій та рішення про визнання зазначеного вище договору нікчемним.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіна Любов Олександрівна правомірно не включила ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Враховуючи наведене, позивач мала можливість ознайомитися із інформацією стосовно банку та вчинити відповідні дії на захист своїх прав, проте, не оскаржила дії щодо визнання договору нікчемним, оскільки доказів зворотнього суду не надано.

Як вже було зазначено вище, дані про вкладників вносяться до Загального реєстру на підставі переліку, який складається Уповноваженою особою Фонду, а виплата відшкодування здійснюється на підставі Загального реєстру.

В даному випадку Уповноваженою особою Фонду не надавався до Фонду перелік вкладників із даними про позивача, що є передумовою включення Фондом відомостей про позивача до Загального реєстру, а відтак заявлені вимоги до Фонду відносно зобов'язання внести позивачів в загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін