Постанова № 42993186, 02.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 березня 2015 року 12:25 № 826/20862/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., при секретарі судового засідання Шевченко М.В. вирішив адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енвіжн-Україна» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Енвіжн-Україна» (надалі - позивач або ТОВ «Енвіжн-Україна») з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (надалі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 27.10.2014 року № 0000583920 та № 0000593920.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки всі операції ТОВ «Енвіжн-Україна» є реальними, товарними (мають матеріальний результат, який був використаний та/або може бути використаний в господарській діяльності) та під підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентами та неправомірності дій позивача базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими, прийнятими з підстав встановлення, під час перевірки позивача, факту не підтвердження фактичного (реального) здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від контрагентів, що, за правилами діючого податкового законодавства позбавляє платника податків (у даному випадку - позивача) права на формування податкового кредиту та валових витрат по таким операціям.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ «Бізнес-Оск» (код за ЄДРПОУ 38768775), ТОВ «Івестпромгруп» (код за ЄДРПОУ 38220341), ПП «Оргспецсервіс» (код за ЄДРПОУ 33728083), ТОВ «Промремторг-12» (код за ЄДРПОУ 38768911) за період з 01.01.2013 по 20.03.2014, за результатами якої складено акт № 1176/28-10-39-20/19494134 від 14.10.2014 року, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:

пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 з урахуванням п.138.2, п.138.4. ст.138, п.44.1. ст.44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за 2013 рік всього в сумі 3 609 530 грн.;

п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 з урахуванням п.44.1 ст.44, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 7 334 092,12 грн., у тому числі: за червень 2013 року у сумі 2 524 289,74 грн., за липень 2013 року у сумі 1 041 587,38 грн., за серпень 2013 року у сумі 3 768 215,00 грн.

У порядку п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України, позивачем подавалися відповідачу заперечення до акту перевірки № 1176/28-10-39-20/19494134 від 14.10.2014 року, за результатами розгляду яких, висновки зазначеного акту були викладені у наступній редакції:

перевіркою встановлено порушення позивачем:

пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 з урахуванням п.138.2, п.138.4. ст.138, п.44.1. ст.44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за 2013 рік всього в сумі 3 609 530 грн.;

п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 з урахуванням п.44.1 ст.44, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 7 418 040,00 грн., у тому числі: за червень 2013 року у сумі 2 496 960,00 грн., за липень 2013 року у сумі 1 152 905,00 грн., за серпень 2013 року у сумі 3 768 175,00 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими актом перевірки № 1176/28-10-39-20/19494134 від 14.10.2014 року, відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.10.2014 року:

№ 0000583920, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7 418 040,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 854 510,00 грн.;

№ 0000593920, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3 609 530,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 902 383,00 грн.

У порядку ст.56 Податкового кодексу України, позивачем в адміністративному оскаржувались зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача до Державної фіскальної служби України, в результаті чого рішення були залишені без змін.

Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.10.2014 року № 0000583920 та № 0000593920, позивач звернувся з відповідним позовом до адміністративного суду.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у відкритому судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 27.10.2014 року № 0000583920 та № 0000593920, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В редакції Кодексу, яка діяла на момент прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, встановлено наступне.

Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 Кодексу, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За пунктом 75.1.2. п.75.1. ст.75 Кодексу, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пп.78.1.11. п.78.1. ст.78 Кодексу, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Як вбачається з тексту акту перевірки позивача № 1176/28-10-39-20/19494134 від 14.10.2014 року перевірка проводилась відповідачем на підставі пп.20.1.4. п.20.1. ст.20, пп.78.1.11. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, у зв'язку з надходженням постанови ГСУ МВС України від 01.08.2014 року про призначення позапланової документальної перевірки позивача.

При цьому, за правилами п.86.9. ст.89 Кодексу, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Виходячи із змісту, суті і призначення цієї норми, умови її застосування щодо не надіслання податкових повідомлень застосовуються у разі, якщо перевірка призначена відповідно до вимог КПК України або закону про оперативно-розшукову діяльність в рамках кримінального провадження відносно платника податків, що перевіряється.

В даному випадку зазначена норма є спеціальною щодо обставин, з якими пов'язано її застосування, та дій податкового органу, що вчиняються за наявності таких обставин у зв'язку з проведенням перевірки.

В той же час, як вбачається з поданих відповідачем доказів, на даний час ГСУ МВС України триває досудове слідство у кримінальному провадженні № 12014000000000060 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України; за фактом вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, за ч.2 ст.209 КК України; за фактом умисного ухилення службовими особами АТ «Енвіжн-Україна» від сплати податків в особливо великому розмірі, за ч.2 ст.2012 КК України. Тобто, відсутнє відповідне судове рішення по зазначеному кримінальному провадженню відносно позивача (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Відтак, враховуючи, що обставини, пов'язані із призначенням та проведенням перевірки позивача, відповідають умовам застосування п.86.9 Кодексу та відповідачем не надано доказів ухвалення (прийняття) відносно позивача відповідного судового рішення (обвинувального вироку, ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), яке б набрало законної сили, матеріали перевірки позивача не можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень про збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, розрахованих за результатами такої перевірки.

Виходячи з вищенаведеного в сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідач не мав правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відтак спірні рішення є протиправними, як такі, що прийняті передчасно, отже, підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Приймаючий до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енвіжн-Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 0000583920, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 7 418 040 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1854510 грн. та № 0000593920 від 27.10.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 3 609 530 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 902 383 грн.

Судові витрати в сумі 487,202 грн. присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Енвіжн-Україна» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій