Постанова № 42993110, 02.03.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/338/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганій С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Риболовецького комерційного приватного підприємства "Славутич" до управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення №1 від 17.01.2015 р.,

встановив:

Риболовецьке комерційне приватне підприємство «Славутич» звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Білозерському районі Херсонської області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №1 від 17.01.2015р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення відповідач неправомірно прийняв на підставі статті 106 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-ІV), яка у зв'язку з набранням чинності 01.01.2011р. Законом України від 08.07.2010р. № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» була виключена. Оскільки правова норма, на підставі якої до позивача були застосовані фінансові санкції та нарахована пеня не діяла на момент винесення спірного рішення, останній вважає такі дії протиправними та просить про задоволення позову з вищезазначених підстав.

Позивач в позові зазначив про розгляд справи за відсутності його представника, в порядку письмового провадження.

Відповідач надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження та письмові заперечення на позов. В яких зазначив, що прийняте рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.4. ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

РКПП «Славутич» зареєстровано Білозерською районною державною адміністрацією Херсонської області 25.04.2000р., про що видане відповідне свідоцтво та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Білозерському районі Херсонської області,як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

17.01.2015р. управлінням Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" винесено рішення №1 про застосування штрафу в розмірі 1515,60 грн. та нарахована пеня в розмірі 16461,56 грн.

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону №1058-ІV Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Частиною 6 статті 20 та у відповідності до пункту 14 розділу Прикінцевих положень Закону №1058-ІV (в редакції, яка діяла до 01.01.2011р.) встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, а гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Згідно з ч.2 ст.106 цього Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Крім того, за приписами ч.5 ст.106 Закону №1058-ІV та пункту 10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій сплата (погашення) пені здійснюється у тому самому порядку, що і недоїмка та фінансові санкції.

У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.

Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, адвокату, приватному нотаріусу, під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення.

Відповідальність у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування встановлена, зокрема, п.2 ч.9 ст.106 Закону №1058-ІV (в редакції статті, яка діяла до 01.01.2011р.), згідно вимог якої, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Із набранням чинності з 01.01.2011р. Законом №2464-VІ наведена вище норма матеріального права із Закону №1058-ІV була виключена.

Разом з тим, абзацом 6 пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VІ передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведеної норми дає суду підстави вважати, що після набрання чинності №2464-VІ за органами ПФУ збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 01.01.2011р.

Відповідно наданого УПФУ розрахунку по особовому рахунку РКПП "Славутич" вбачається, що заборгованість зі сплати страхових внесків виникла у позивача до 01.01.2011р. і на час винесення спірного рішення не була стягнута в повному обсязі.

Таким чином, твердження позивача про відсутність в УПФ повноважень щодо застосування після 01.01.2011р. фінансових санкцій на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону №1058-ІV ґрунтується на неправильному розумінні норм матеріального права.

Аналогічна правова позиція у спорах цієї категорії висловлена у постановах Верховного Суду України від 01.10.2013р. №21-323а13 та від 03.12.2013р. №21-436а13.

Статтею 6 КАС України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах, здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно до ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду, надають особи, які беруть участь у справі. Суд, може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Статтею 71 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України, визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин, не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідачем надано до суду всі необхідні докази, які спростовують твердження позивача, щодо протиправності рішення №1 від 17.01.2015р.

Відповідно до ч.1 ст.162 КАС України, при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд доходить висновку, що позовні вимоги, є не обґрунтованими, спростованими доводами відповідача, а тому, не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позов Риболовецького комерційного приватного підприємства "Славутич" залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Циганій С.І.

кат. 10.1