Рішення № 42993003, 05.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р.Справа № 922/4906/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

судді Лаврова Л.С., Светлічний Ю.В.

без виклику представників сторін

розглянувши справу

за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Харків до ДПІ у Київському районі, м. Харків про стягнення 12942,58 грн

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про відшкодування шкоди в розмірі 12942,58 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25 лютого 2015 р. по справі №922/4906/13 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що під час виготовлення повного тексту судового рішення від "25" лютого 2015 року по справі № 922/4906/13 судом не було вирішено питання про розподіл господарських витрат.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви та до заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачем не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Позивач в обґрунтування не сплати судового збору посилається на п. 13 ч. 2. ст. 3 Закону України "Про судовий збір", в якому вказано, що судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Суд зазначає, що проведення перевірки, складання акту перевірки, винесення відповідних податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки є реалізація функцій, прав та обов'язків органів державної податкової служби, які чітко врегульовані зазначеними законами та були здійснені відповідачем за відсутності перевищення чи зловживання наданих йому повноважень. Крім того, вказаними законами передбачений порядок оскарження відповідних дій податкових органів, яким позивач і скористався, подавши відповідні скарги, заяви та позов. В той же час, позивачем не надано доказів того, що відповідні дії ДПІ у Київському районі м. Харкова визнані судом протиправними у встановленому законом порядку.

За таких обставин, судова колегія прийшла до висновку про відсутність з боку відповідача протиправної поведінки при здійсненні ним своїх повноважень у спірних правовідносинах та, як наслідок, відсутність підстав для відшкодування позивачу моральної та матеріальної шкоди, у зв'язку з чим судовий збір повинен сплачуватись на загальних підставах.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в позові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

За змістом ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, у тому числі, якщо не вирішено питання про розподіл судових витрат або повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" прийняття додаткового рішення за заявою сторони, прокурора, який брав участь у судовому процесі, або за ініціативою суду здійснюється тим же суддею, що прийняв первісне рішення. Суд приймає додаткове рішення допустимо виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК України. Під час розгляду заяви про прийняття додаткового рішення додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що під час виготовлення повного тексту рішення рішення по даній справі, судом не було зазначено про покладання судових витрат на позивача.

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом 27 листопада 2013 р.

Відповідно до Закону України № 3828-VI (3228-17) від 06.10.2011 р. "Про судовий збір", який вступив в силу з 01.11.2011 р., ставки судового збору за подання до господарського суду були встановлені в такому розмірі: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за заяву про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік", ст. 8 встановлює у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147 гривень.

На підставі викладеного вище, відповідно статті 88 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти по справі додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 22, ст.ст. 44-49, ст.ст. 82-85, 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти додаткове рішення у справі №922/4906/13.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код одержувача 37999654, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення складено 05.03.2015 року.

Суддя Г.І. Сальнікова

Суддя Л.С. Лаврова

Суддя Ю.В. Светлічний