Постанова № 42992448, 03.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 березня 2015 року № 826/20889/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про стягнення податкової заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про стягнення з публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (код 19357489) заборгованості перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб у сумі 32373,04грн. з рахунків у банках, які обслуговують його. Стягнену суму перерахувати до державного бюджету у відділення УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, код одержувача (37999680) в установі банку ГУДКУСУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 13050200 на розрахунковий рахунок 33218812700011 в розмірі32373,04грн.

Адміністративний позов позивач мотивує тим, що ПАТ «Брокбізнесбанк» має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 32693,92грн., що виник на підставі самостійно нарахованого платником основного платежу за податковою декларацією №9008345725 від 19.02.2014р.

Представник позивача, в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, як на підставу заперечень проти адміністративного позову, позивач посилається на те, що вимога позивача про стягнення коштів є вимогою кредитора та не може бути виконана відповідачем, в силу положень п.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку із введенням у ПАТ «Брокбізнесбанк» тимчасової адміністрації та розпочатою процедурою ліквідації.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

ПАТ «Брокбізнесбанк» 19.02.2014р. подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, за даними якої розмір річної суми орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника складає 194238,28грн. (щомісячна плата 16186,52грн.).

ПАТ «Брокбізнесбанк» обліковується в Основ'янській ОДПІ м.Харкова як платник податків за неосновним місцем обліку та має наступні рахунки: ПАТ «Брокбізнесбанк» №25601000001220 відкрито 18.11.2013р. та рахунок в АТ «Укрексімбанк» №1600501178823, відкрито 01.02.2013р., що підтверджується довідкою, наявною в матеріалах справи.

Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ст. 110.1 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що на момент розгляду даної справи ПАТ «Брокбізнесбанк» має заборгованість по орендній платі за земельну ділянку з юридичних осіб в розмірі 32373,04грн.

Дана заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб виникла у зв'язку з поданням відповідачем до податкового органу податкової декларації по орендній платі за земельну ділянку державної і комунальної власності та несплатою самостійно визначеного податкового зобов'язання.

Позивач посилається на те, що податкові зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки не сплачені і за останнім обліковується податковий борг з орендної плати за земельні ділянки в розмірі 32373,04грн.

Згідно п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

На адресу відповідача, податковим органом направлено податкову вимогу від 11.08.14р. №8197-25 на суму 16507,40грн., яку відповідно до рекомендаційного повідомлення про вручення поштового відправлення, отримано відповідачем 19.08.14р.

Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 20.1.18. статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Правління Національного банку України від 28.02.2014р. №107 віднесено ПАТ «Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.02.14р. №9 розпочато процедуру виведення ПАТ «Брокбізнесбанк» з ринку та запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 03.03.14р. по 02.06.14р. призначено уповноваженою особою Фонду за тимчасову адміністрацію в ПАТ «Брокбізнесбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Куреного О.В.

Постановою Правління Національного банку України від 19.06.2014р. №339 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Брокбізнесбанк».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.14р. №45 розпочато ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами з 11.06.14р.

Відповідно до п.1.3 Податкового кодексу, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Відповідно до п.1 частини п'ятої ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (надалі - Закон № 4452-VI), під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Згідно з частиною третьою ст. 46 Закону № 4452-VI), під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до розшифровки сум заборгованості по платежам перед бюджетом за ПАТ «Брокбізнесбанк» рахується недоїмка за платежем - орендна плата з юридичних осіб в сумі 16186,52грн. на підставі податкового розрахунку земельного податку №9008345725 від 19.02.14р., термін сплати - 30.09.2014р. та недоїмка за платежем - орендна плата з юридичних осіб в сумі 16186,52грн. на підставі податкового розрахунку земельного податку №9008345725 від 19.02.14р., термін сплати - 30.10.2014р., що свідчить про виникнення грошових зобов'язань з орендної плати, під час проведення ліквідаційної процедури Відповідача.

Відповідно до частини першої ст. 49 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 Закону № 4452-VI. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

А згідно з частиною другою ст.45 Закону №4452-VI Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Таким чином, після початку ліквідаційної процедури задоволення вимог кредиторів можливе лише після затвердження реєстру кредиторів.

Відомості про ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" опубліковано 14 червня 2014 року у газеті "Голос України" №113 (5863), однак позивачем у визначений частиною першою ст. 49 Закону №4452-VI строк, відповідні кредиторські вимоги до нього не заявлено.

Між тим, згідно ч. 4, 8 ст. 49 Закону № 4452-VI будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Таким чином, питання стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 32273,04грн. може бути вирішене лише шляхом розгляду заяви про включення до реєстру кредиторів.

В будь-який інший спосіб вказані кошти під час ліквідаційної процедури не можуть бути стягнені.

У випадку невизнання уповноваженою особою Фонду вимог позивача та невключення їх до реєстру кредиторів, відповідне рішення може бути оскаржене у встановленому порядку.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що непідлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов