Постанова № 42992391, 03.03.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. № 809/206/15

12 год. 15 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

при секретарі Мулі Х.О.

за участю: прокурора Янцюк Х.В.,

представника позивача Баралецької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрополюс ІФ» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

13.01.2015 року заступник прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрополюс ІФ" про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість та податку на прибуток.

На адресу суду від заступника прокурора м.Івано-Франківська надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, так як відповідачем частково сплачено задекларовані суми. Таким чином, станом на 03.02.2015 року сума податкового боргу становить 102 642,17 грн., з них по податку на додану вартість в сумі 29 180,87 грн., та податку на прибуток в сумі 73 461,30 грн.

Вищевказана заява прийнята судом згідно ухвали суду від 03.03.2015

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 102 642,17 грн. з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові. Позов просила задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, згідно положень ч.4ст.128 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши прокурора, представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі-ПКУ) визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38ПКУ).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до п.п.36.1, 36.2 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.

Положенням п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Івано-Франківську проведено документальну планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрополюс-ІФ» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2009 року по 30.09.2012 року.

За наслідками вказаної перевірки складено акт №11705/22-4/34034649 від 07.12.2012 року, в якому відповідачем зроблено висновок про порушення вимог підпункту 7.2.6. пункту 7.2, підпункту 7.4.5. пункту 7.4, підпункту 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.5,201.6,201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість за операціями, проведеними на підставі здійснення безтоварних операцій та первинних документів, які суперечать законодавчим і нормативним актам, що в результаті призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 115 479,00 грн., в тому числі за листопад 2010 року в сумі 16 960,00 грн., грудень 2010 року в сумі 24 930,00 грн., липень 2011 року в сумі 9 167,00 грн., серпень 2011 року в сумі 36 667,00 грн., вересень 2011 року в сумі 16 642,00 грн., лютий 2012 року в сумі 9 113,00 грн., травень 2012 року в сумі 2 000,00 грн. Перевіркою також встановлено порушення підпункту 5.2.1. пункту 5.2, підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 138.1.1. пункту 138.1, пунктів 138.4, 138.6 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 167 195,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2010 року в сумі 6 042,00 грн., ІV квартал 2010 року в сумі 79 709,00 грн., ІІІ квартал 2011 року в сумі 71 875,00 грн., І квартал 2012 року в сумі 9 569,00 грн.

Відповідно до висновків вищевказаного акту перевірки, позивачем на підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення за №0000632204, яким збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 115 479,00 грн. і застосовано штрафну санкцію на суму 28 869,75 грн. В свою чергу, рішенням №0000622204 від 21.12.2012 року збільшено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 167 195,00 грн. і застосовано штрафну санкцію на суму 23 830,00 грн.

Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПКУ пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом, а при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом. У відповідності до приписів даної норми Кодексу відповідачу нараховано пеню в розмірі 43526,35 грн.

Загальна сума заборгованості становить 102642,17 грн., в тому числі сума боргу основного платежу по податку на додану вартість складає 29180,87 грн., що виник внаслідок несплати задекларованої суми згідно декларації від 20.10.2014року 39060326689, декларації від 19.11.2014 року №9067571613 та сума несплати донарахованого основного платежу та штрафних санкцій по податку на прибуток згідно акту документальної перевірки та повідомлення-рішення №0000622204 від 21.12.2012 року в сумі 73461,30 грн.

За наслідками судового розгляду суд погоджується з правомірністю стягнення з позивача вищевказаного податкового боргу з огляду на нижчевикладене.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно п.56.18 ст.56 ПКУ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в судовому порядку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 року по справі № 809/139/13-а задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрополюс-ІФ» до державної податкової інспекції в м.Івано-Франківськ про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000622204 та №0000632204 від 21.12.2012 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську задоволено, а вищезазначену постанову скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

За таких обставин, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання по сплаті з податку на прибуток та штрафних санкцій є узгодженим в розмірі 73461,30 грн.

Статтею 49 ПКУ визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до органу державної податкової служби.

Згідно п.49.1 ст.49 податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. При цьому платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді( п.49.2ст.49 ПКУ).

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 ПКУ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Згідно п.203.1 ст.203 ПКУ податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) місяця.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі вищевказаної норми Кодексу відповідачем 20.10.2014 року та 19.11.2014 року подано до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області податкову декларації з податку на додану вартість. Таким чином, шляхом подачі даної декларації Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрополюс-ІФ» самостійно визначило та узгодило податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 10 грн.

Відповідно до п.203.2 ст.203 ПКУ платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.203.1 цієї статті для подання декларації.

Однак, в порушення вимог даної норми Кодексу Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрополюс-ІФ» у встановлений строк суму податкового зобов'язання не погасило.

Згідно п.57.3 ст. 57 у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Однак суму податкового боргу відповідач у встановлений строк не сплатив, що підтверджується даними в судовому засіданні поясненнями представника позивача.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача по податку на додану вартість та податку на прибуток визначених податковими повідомленнями-рішеннями, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю за № 13134-25 від 20.06.2014 року на суму 257136,07 грн., яка отримана останнім 27.06.2014 року, що підтверджується підписом головного бухгалтера ТОВ «Електрополюс-ІФ».

Однак зазначену в вимозі суму податкового боргу відповідач не погасив.

Відповідно до приписів п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі вищенаведеного податковим органом інших вимог платнику не надсилалось.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 ПКУ).

Таким чином, загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрополюс-ІФ» складає 102642,17 грн. (29180,87 грн. - податку на додану вартість + 73461,30 грн. - податку на прибуток = 102642,17 грн.)

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Наявність податкового боргу відповідача підтверджується витягами з облікової картки платника податків, розрахунками сум заборгованості та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 ПКУ).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 67 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрополюс ІФ» у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 102 642 (сто дві тисячі шістсот сорок дві) грн. 17 коп.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 06.03.2014 року.

Суддя Гундяк В.Д.