Постанова № 42992077, 02.03.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року справа № 823/135/15

м. Черкаси

15 год. 19 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1(за паспортом);

представника відповідача - Непишного Р.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаського міського центру зайнятості (далі - відповідач), в якому з урахуванням позовних вимог просить: визнати протиправним та скасувати наказ Черкаського міського центру зайнятості № НТ 140317 від 17.03.2014; провести нарахування та виплату допомоги по безробіттю за дні, які мав би отримати згідно законодавства.

Позов мотивовано тим, що неправомірність припинення статусу безробітного позивача та виплати йому коштів з безробіття за оскаржуваним наказом підтверджена рішенням суду, яке набрало законної сили. Тому, просив його скасувати та стягнути з відповідача кошти, як допомогу з безробіття, які відповідач припинив виплачувати після прийняття вказаного наказу.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що обов'язковою умовою виплати допомого з безробіття є наявність статусу безробітного. Оскільки станом на час розгляду цієї справи позивач такого статусу не має, тому відсутні підстави для нарахування та виплати йому допомоги з безробіття.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Суд встановив, що 28.08.2013 позивач подав до Черкаського міського центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю. В своїй заяві відповідач зазначив, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, пенсію на пільгових умовах не отримує, не є суб'єктом підприємницької діяльності, не отримує відповідно до законодавства інші види соціальних виплат, не є членом особистого селянського чи фермерського господарства, не навчається на денній (очній) формі навчання.

Наказом позивача №НТ130830 від 30.08.2013 позивачу надано статус безробітного. В подальшому наказом відповідача №НТ130904 від 04.09.2013 позивачу з 04.09.2013 призначено виплату допомоги по безробіттю як застрахованій особі.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, посадовими особами відповідача здійснено перевірку достовірності даних безробітних та розслідування страхових випадків, за наслідками якої складено акт №26 від 17.03.2014. Даним актом зафіксовано, що перебуваючи на обліку у позивача з 28.08.2013 по 17.03.2014 відповідач приховав факт знаходження в цивільно-правових відносинах з ТОВ "Віннер Будівництво" та зроблено висновок, що допомога по безробіттю, виплачена з 28.08.2013 по 17.03.2014 в розмірі 4765 грн. 65 коп. підлягає поверненню.

На підставі наведеного акту перевірки позивачем видано оскаржуваний наказ №НТ140317 від 17.03.2014, яким припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено його реєстрацію як безробітного, у зв'язку з призначенням виплати допомоги на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Суд встановив, що відповідачем також прийнято наказ №218 від 17.03.2014 про повернення позивачем коштів, нарахованих як допомога по безробіттю в сумі 4765 грн. 65 коп. При цьому, кошти в сумі 753 грн. 20 коп. нараховані за період з 11.02.2014 по 05.03.2014 утримані та не направлені позивачу. Після 05.03.2014 нарахування допомоги по безробіттю відповідачем не здійснювалось.

Згідно з відомостями, які містяться в договорі цивільно-правового характеру №220 від 15.08.2013, за яким позивач зобов'язався у період з 15.08.2013 до 30.08.2013 за плату в сумі 6346 грн. виконати роботи підсобного робітника на підприємстві ТОВ "Віннер Будівництво". Згідно відомостей, які містяться в акті здачі-приймання виконаних робіт від 30.08.2013 позивачем виконано зазначені в договорі роботи, загальна вартість яких склала 6346 грн.

Згідно відомостей, які містяться у трудовій книжці позивача (запис №20), 30.05.2013 останнього звільнено за згодою сторін з посади інженера з якості відділу гарантійно-сервісного обслуговування ПАТ "Черкаський автобус". В подальшому 04.09.2013 відповідачем у трудовій книжці здійснено запис № 21 про початок виплати позивачу допомоги по безробіттю на підставі наказу №НТ130904 від 04.09.2013.

Суд зазначає, що відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" №5067-VI від 5 липня 2012 року, який набрав чинності 01.01.2013р. (далі - Закон №5067-VI) до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

В розумінні положень пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №5067-VI безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 2 березня 2000 року (далі - Закон № 1533-III), застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 31 Закону № 1533-III виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Пунктом 4 частини 5 статті 31 Закону № 1533-III передбачено, що тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.

В силу положень частин 2, 3 статті 36 Закону № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Аналіз наведених положень законів дає підстави для висновку, що безробітний зобов'язаний повернути кошти, виплачені йому як допомога по безробіттю, у разі якщо в період виплати допомоги виникли обставини, які впливають на умови виплати допомоги, і безробітний не повідомив про їх виникнення. Такою обставиною є, зокрема, працевлаштування безробітного на роботу на умовах цивільно-правового договору у період одержання допомоги по безробіттю.

Приймаючи до уваги ту обставину, що виплата допомоги по безробіттю призначена позивачу 04.09.2013, а договір цивільно-правового характеру №220 від 15.08.2013, укладений між відповідачем та ТОВ "Віннер Будівництво" припинив свою дію 30.08.2013, то суд приходить до висновку, що зазначений договір не впливає на обставини виплати відповідачу допомоги по безробіттю, оскільки припинив свою дію ще до початку виплати цієї допомоги. Тобто, в період одержання допомоги по безробіттю з 04.09.2013 по 10.02.2014 позивач не відносився до зайнятого населення та не одержував інших доходів, ніж вказана допомога.

Дане твердження встановлено постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 у справі № 823/1430/14, якою в задоволенні позову Черкаському МЦЗ про стягнення з ОСОБА_1 4765,6 грн. виплаченої допомоги по безробіттю відмовлено повністю та яка згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 залишена без змін. Тобто, набрала законної сили.

У відповідності до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з положень частини1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В контексті наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що позивач не надав доказів, які свідчать, що у період одержання відповідачем допомоги по безробіттю існували обставини, які впливають на її виплату.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ про припинення реєстрації позивача як безробітного та припинення виплати йому допомоги по безробіттю є неправомірним та підлягає скасуванню.

Керуючись правом суду вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача, передбачене ч. 2 ст.11 КАС України, взявши до уваги протиправність оскаржуваного наказу, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача поновити позивача на обліку як безробітного з дати прийняття зазначеного наказу, а саме: 17.03.2014, - та зобов'язати провести нарахування та виплату позивачу допомоги з безробіття з вказаної дати.

З огляду на вимоги ст.94 КАС України суд дійшов висновку стягнути на користь позивача з державного бюджету суму сплаченого ним за подання цього позову судовий збіру сумі 255,78грн.

Керуючись ст. ст.11, 14, 70, 71,89,94,159-163 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Черкаського міського центру зайнятості № НТ 140317 від 17.03.2014.

Зобов'язати Черкаський міський центр зайнятості поновити на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 17.03.2014.

Зобов'язати Черкаський міський центр зайнятості провести нарахування та виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 17.03.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 78 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 06.03.2015