Постанова № 42991969, 05.03.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 березня 2015 р. Справа № 802/204/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

до: будинкоуправління № 1 квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці

про: стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Вінницька об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) до будинкоуправління № 1 квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 1237341 грн. 89 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1237341 грн. 89 коп., яка станом на момент звернення до суду не сплачена.

Представник позивача у судове засідання не з'явилася, проте надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою місця реєстрації. Проте, до суду повернулися конверти з відміткою поштового відділення зв'язку: "за значеною адресою не проживає".

Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи з метою реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, суд визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Будинкоуправління № 1 квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці зареєстровано Вінницьким міським управлінням юстиції 28 грудня 1996 року. На податковому обліку у Вінницькій ОДПІ перебуває з 11 липня 1995 року.

Як випливає із матеріалів справи за відповідачем рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1237341 грн. 89 коп., що підтверджується розрахунком суми позову (а.с. 6).

25 вересня 2014 року Вінницької ОДПІ проведено позапланову документальну виїзну перевірку будинкоуправління № 1 квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці з питань дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період роботи з 01 січня 2011року по 30 червня 2014 року правильності нарахування, обчислення а сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21 червня 2013 року по 30 червня 2014 року. За результатами перевірки складено акт № 47/17-510/24964352 від 25 вересня 2014 року, яким встановлено порушення п. 54.2 ст. 54, п. 57, п.п. 168.1.2, п. 168.1.5, 168.1.6 п. 168.1 ст. 168, п. 176.1 "е" ст. 176, п. 176.2 "а" ст. 176 Податкового кодексу України у зв'язку з чим встановлено, що узгоджене податкове зобов'язання самостійно визначене платником податку та не сплачене до бюджету в сумі 87956 грн. 25 коп.; п. 176.2 "б" ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за І-ІV квартали 2011 та 2012 років не подані, а за І-ІV квартали 2013 року та І, ІІ квартали 2014 року подані з порушенням встановлених строків; ст. 115 кодексу Законів про працю України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці", а саме несвоєчасна та неповна виплата заробітної плати.

На підставі зазначеного акту перевірки Вінницькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0053741702 від 03 жовтня 2014 року, яке отримане директором Шалінським Ю.П., що підтверджується підписом останнього (зворотній бік а.с. 10).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності .

Відповідно до п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Пунктом 54.3.3 ст. 54 Податкового кодексу України, визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

Згідно з п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом винесення податкової вимоги форми Ю № 5422-25 від 20 жовтня 2014 року (а.с. 13). Проте, будинкоуправління № 1 квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці вказану вимогу не отримав, що підтверджується копією конверта (зворотній бік а.с. 6). Однак, відповідно до п. 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення

На момент звернення позивачем до суду, відповідачем податковий борг у сумі 1237341 грн. 89 коп. не сплачено.

Підпунктами 20.1.18, 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право податкових органів застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що на день розгляду справи відповідач податковий борг, який підтверджується матеріалами справи не сплатив, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає повному задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з будинкоуправління № 1 квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці (вул. Київська, 31, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 24964352) кошти у рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1237341 (один мільйон двісті тридцять сім тисяч триста сорок одна) гривня 89 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна