Ухвала суду № 42991803, 05.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3779/14 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «П.М.Інвест» та Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про закриття провадження у зв'язку з примиренням сторін у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «П.М.Інвест» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «П.М.Інвест» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «П.М.Інвест» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 січня 2014 року: № 0000372230, № 0000382230.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

26 лютого 2015 року позивачем подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін шляхом досягнення податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

05 березня 2015 року через канцелярію суду представником відповідача заявлено клопотання про затвердження примирення сторін у зв'язку з досягненням податкового компромісу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «П.М.Інвест» та закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін шляхом досягнення податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - необов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, визнала за можливе проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін, колегія суддів вважає, що клопотання підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 51 КАС України, сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 194 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду.

У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 113 КАС України, сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

За клопотанням сторін суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення.

У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

У разі невиконання умов примирення однією із сторін суд за клопотанням іншої сторони поновлює провадження у справі.

Згідно з п. 11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Згідно з п. 11 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 05 грудня 2013 року по 09 грудня 2013 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Сталісбуд», ТОВ «Делвар Груп», ТОВ «Купідус Гранд», ТОВ «Орбіс Еліт», ТОВ «Плуар Лтд», ТОВ «Крайдіс Інвест», ТОВ «РДК Кепітал», ТОВ «Броузен Альянс», ТОВ «Хорнер Еліт», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 березня 2012 року по 31 липня 2012 року, за результатами якої складено акт № 338/22-1/31885068 від 16 грудня 2013 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 18 668,00 грн., у тому числі по періодах: за березень 2012 року - на суму 6 667,00 грн.; за квітень 2012 року - на суму 1 667,00 грн.; за травень 2012 року - на суму 1 667,00 грн.; за червень 2012 року - на суму 1 667,00 грн.; за липень 2012 року - на суму 7 000,00 грн.; пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 19 600,00 грн., у тому числі по періодах: за І квартал 2012 року - на суму 7 000,00 грн.; за півріччя 2012 року - на суму 5 250,00 грн.; за ІІІ квартали 2012 року - на суму 7 350,00 грн.

Предметом адміністративного позову є податкові повідомлення-рішення 17 січня 2014 року: № 0000372230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 23 335,00 грн., у тому числі: 18 668,00 грн. - за основним платежем; 4 667,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000382230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на загальну суму 24 500,00 грн., з яких: 19 600,00 грн. - за основним платежем; 4 900,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Таким чином, до податкових зобов'язань, нарахованих оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, може бути застосована процедура податкового компромісу.

Згідно з п. 8 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Відповідно до п. 2 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи наявна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «П.М.Інвест» про застосування податкового компромісу щодо грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 23 335,00 грн., у тому числі: 18 668,00 грн. - за основним платежем; 4 667,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 24 500,00 грн., з яких: 19 600,00 грн. - за основним платежем; 4 900,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом), отримана відповідачем 16 лютого 2015 року.

25 лютого 2015 року Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято рішення № 866/10/10-04-22-03 про погодження застосування податкового компромісу за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «П.М.Інвест».

Згідно з платіжними дорученнями № 5 від 25 лютого 2015 року та № 6 від 25 лютого 2015 року, наявними в матеріалах справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «П.М.Інвест» сплачено 5 відсотків суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у розмірі 980,00 грн. та 933,40 грн. відповідно.

Відповідно до п. 3.14 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України № 13 від 17 січня 2015 року, у разі подання заяви про компроміс по ППР під час процедури судового оскарження до моменту набрання законної сили рішенням суду (винесення рішення судом апеляційної інстанції незалежно від факту оскарження до Вищого адміністративного суду України) після досягнення податкового компромісу відповідний орган ДФС подає до суду першої або апеляційної інстанції, який розглядає справу, вмотивоване письмове клопотання із дотриманням встановлених Кодексом адміністративного судочинства України вимог щодо затвердження примирення сторін у справі у зв'язку із досягненням такими сторонами податкового компромісу.

05 березня 2015 року Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області подано через канцелярію суду вмотивоване письмове клопотання щодо затвердження примирення сторін у справі у зв'язку із досягненням такими сторонами податкового компромісу.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що умови примирення сторін не суперечать вимогам закону, не порушують чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо сторони досягли примирення.

Відповідно до ч. 3 ст. 157 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що примирення сторін на стадії апеляційного розгляду справи у зв'язку з досягнення та виконанням ними податкового компромісу є достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується досягнення сторонами податкового компромісу зі сплати ТОВ «П.М.Інвест» спірного податкового зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 17 січня 2014 року: № 0000372230, № 0000382230, то колегія суддів вважає, що у цьому випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для закриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Враховуючи те, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року є законною та обґрунтованою, а обставина, яка є підставою для закриття провадження у справі, виникла після її ухвалення, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає визнанню нечинною, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст. ст. 41, 113, 157, 160, 194, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «П.М.Інвест» та Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року - визнати нечинною.

Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «П.М.Інвест» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.