Ухвала суду № 42991759, 03.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 695/3095/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Савенко В.Г. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю., Собківа Я.М. Чайка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Голови Антипівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до Голови Антипівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області в якому просив зобов'язати виконати положення ст. 40 Конституції України, мотивуючи тим, що відповідач надав необ'єктивну характеристику на позивача по місцю вимоги.

Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. В прохальній частині апеляційної скарги позивач просив проводити розгляд справи без його участі, оскільки перебуває під вартою в СІЗО м. Черкаси.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відповідач, перебуваючи на посаді Антипівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області надав на нього необ'єктивну характеристику по місцю вимоги.

Представник відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що під час перебування відповідача на посаді голови Антипівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області видавалися довідки-характеристики на позивача, починаючи з 2005 року, а саме: на запит Золотоніської служби у справах неповнолітніх 27.10.2005 була надана об'єктивна характеристика, яка повністю відповідає вимогам діловодства і є правдивою стосовно позивача.

Наступна характеристика надавалася по запиту Золотоніської служби у справах неповнолітніх 30.05.2007, яка також негативно характеризує позивача.

16.10.2012 на запит Золотоніського МВ УМВС в Черкаській області також було надано об'єктивну характеристику на позивача, яка характеризує його негативно.

17.0.2013 на офіційний запит Черкаського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області також була надана об'єктивна характеристика.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів держаної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до ст. 18 Закону, громадянин, який звернувся із заявою до органів державної влади має право знайомитися з матеріалами перевірки, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви. Органи державної влади, їх керівники, відповідно до вимог ст. 19 цього Закону зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадян про результати перевірки та суть прийнятого рішення, у разі визнання заяви необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого рішення.

Статтею 20 цього Закону передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо у місячний термін вирішити порушені у зверненні питання не можливо, керівник відповідного органу підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як вбачається з доповнень до апеляційної скарги, вимогами позивача є зобов'язання відповідача видати належну довідку-характеристику та зобов'язання вчинити дії, відповідно до положень ст. 40 Конституції України, надати відповідь на звернення позивача. Однак, жодних беззаперечних та достовірних доказів на підтвердження своїх вимог позивачем не надано, матеріали справи не містять запитів з якими позивач звертався до відповідача, відсутня конкретизація дій, які необхідно вчинити відповідачу.

Крім цього, позивачем у позовній заяві не зазначено конкретне право, яке підлягає поновленню.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Разом з тим, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій статті.

З огляду на те, що позивач перебуває на даний час в СІЗО м. Черкаси та його майновий стан не дозволяє сплатити в повному обсязі судовий збір за подання апеляційної скарги, враховуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів вважає за необхідне звільнити ОСОБА_5 від сплати судового збору.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович Я.М. СобківПовний текст ухвали складено та підписано - 06.03.2015

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.