Постанова № 42991446, 05.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 березня 2015 р. № 644/8455/13-а

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Орджонікідзевського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, треті особи: Кулиничівська селищна рада Харківського району Харківської області, виконавчий комітет Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, Харківська міська рада про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії з реєстрації місця проживання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Орджонікідзевського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в реєстрації її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та зобов"язати відповідача вчинити дії щодо останнього.

Позивачка обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, вона посилається на те, що дії відповідача в частині відмови в її реєстрації за вказаною адресою вчинені з порушенням діючого законодавства України, отже є протиправними, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - 1, який водночас діє в інтересах відповідача - 2, який не є юридичною особою, за довіреністю Постольник С.С. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що дії відповідача в даному випадку, були вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Треті особи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, згідно до вимог ст. 35 КАСУ, в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що 19 квітня 1993 року Харківською КЕЧ району військовослужбовцю військової частини А1215 майору ОСОБА_4 та членам його родини: дружині - ОСОБА_1, тобто позивачці, а також доньці - ОСОБА_5 та сину - ОСОБА_6, був наданий ордер № 931 на право зайняття вказаною родиною 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1.

Як свідчать докази у справі, реєстрація місця проживання позивачки ОСОБА_1 була здійснена 18.09.1996 року Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області за місцем дислокації військової частини А1215, в якій проходив військову службу чоловік позивачки ОСОБА_1 - майор ОСОБА_4, а саме: за адресою: АДРЕСА_2, про що була проставлена відповідна відмітка у паспорті позивачки ОСОБА_1 (копія паспорту додається).

30 липня 2003 року житловий будинок АДРЕСА_1 був переданий до комунальної власності Кулиничівської селищної ради, внаслідок чого адреса вказаної квартири змінилась на: квартира АДРЕСА_1.

Судом також встановлено, що 21.12.2012 року ОСОБА_1 звернулася до Кулиничівської селищної ради з заявою, яка була зареєстрованою в виконавчому комітеті Кулиничівської селищної ради 21.12.2012 року за вх. № 2125, в якій клопотала закріпити за нею квартиру АДРЕСА_1, в якій вона постійно проживає та фактично мешкає з 1991 року.

Так, рішенням виконавчого комітету Кулиничівської селищної ради № 34 від 30.01.2013 року ОСОБА_1 надано дозвіл на закріплення за нею житла за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1.

08 лютого 2013 року ОСОБА_1, на підставі вищевказаного рішення виконавчого комітету Кулиничівської селищної ради № 34 від 30.01.2013 року, був виданий ордер № 4 на право зайняття нею жилого приміщення у квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, з метою урегулювання питань реєстрації за фактичним місцем проживання, тобто, у квартирі АДРЕСА_1, позивачка ОСОБА_1 13 лютого 2013 року була знята Орджонікідзевським РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області з попереднього місця реєстрації, про що була проставлена відповідна відмітка у її паспортному документі.

Під час судового розгляду встановлено, що після отримання 08.02.2013 року ордеру № 4 на жиле приміщення та зняття 13.02.2013 року з попереднього місця реєстрації, ОСОБА_1 неодноразово зверталася у лютому та березні 2013 року до Орджонікідзевського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області з усними клопотаннями та заявами про надання їй бланку заяви про реєстрацію її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, мала при цьому усі необхідні документи для здійснення цієї реєстрації, у тому числі і вказаний ордер № 4 на жиле приміщення, однак це питання належним чином не було вирішено з посиланням на відсутність факту передання земель Кулиничівської селищної ради до земель Орджонікідзевського району м. Харкова, а тому тимчасово відсутня можливість зареєструвати її місце проживання за адресою фактичного проживання.

Дана обставина представником відповідної сторони не заперечується.

Окрім того, під час усного звернення 13.03.2013 року до Орджонікідзевського РВ у місті. Харкові ГУДМС України в Харківській області, ОСОБА_1 було усно повідомлено, що оскільки закінчився 30-ти денний строк дії виданого їй 08.02.2013 року ордеру № 4 на жиле приміщення, тому без продовження дії цього ордеру її за фактичним місцем проживання не можливо зареєструвати.

Після чого, ОСОБА_1 27.03.2013 року через відділення поштового зв'язку направити до Орджонікідзевського РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області письмові клопотання про розгляд її заяви про реєстрацію місця проживання, до яких додала відповідну заяву за формою, встановленою додатком № 5 "Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 року № 1077, а також додала:

- копію вищевказаного ордеру № 4 на жиле приміщення від 08.02.2013 року, копію вищевказаного рішення виконавчого комітету Кулиничівської селищної ради № 34 від 30.01.2013 року про надання дозволу про закріплення за нею житла;

- довідку Кулиничівської селищної ради за вих. № 446 від 01.03.2013 року про те, що житлові будинки по АДРЕСА_1 знаходяться на балансі Кулиничівської селищної ради.

Розглянувши вказану заяву позивача, яка була отримана 09.04.2013 року, Орджонікідзевський РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області надав відповідь від 30.04.2013 року, про що свідчить запис в журналі № 29 звернень громадян, про неможливість задоволенні її звернення з посиланням на те, що з 01.11.2012 року повноваження щодо розподілу житла перейшли від селищних рад приєднаних районів до Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, куди її було рекомендовано звернутися.

З наведеною мотивацією суд не погоджується, з огляду на наступне.

Згідно зі змістом ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", місцем проживання особи є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Реєстрація місця проживання або місця перебування особи здійснюється шляхом внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Указом Президента України "Питання державної міграційної служби України" затверджено "Положення про Державну міграційну службу України".

Державна міграційна служба України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Підпунктом 20 пункту 4 вказаного Положення передбачено, що Державна міграційна служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України № 405/2011 від 06.04.2011 року, Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству культури України, Державному комітету України у справах національностей та релігій доручено забезпечити належне виконання функцій, які належали названим органам до набрання чинності цим Указом і передаються до повноважень Державної міграційної служби України, до завершення формування системи її органів.

Відповідно до наказу МВС України № 626 від 17.07.2012 року "Про функціонування Державної міграційної служби України", органи та територіальні підрозділи ДМС України починають виконувати обов'язки та покладені на них завдання з 01.08.2012 року.

Таким чином, функції щодо реєстрації місця проживання з 01.08.2012 року чинним законодавством України покладено саме на територіальні підрозділи ДМС України, в даному випадку на Орджонікідзевський РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області.

За таких обставин, посилання Орджонікідзевського РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області на неможливість реєстрації місця проживання позивача за зазаначеною вище адресою, оскільки вирішення даного питання відноситься до компетенції Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, є необгрунтованим та спростовуються наступними нормативними положеннями.

Стаття 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначає, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву, документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; - квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; - талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; - документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель, тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно тимчасово.

Відповідно до ст. 310 ЦК України фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 69 "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР", затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 року №470, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

Пунктом 72 вказаних "Правил" передбачено, що при вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

Відповідно до п. 2.1. "Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 року № 1077, громадянин України зобов'язаний протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.

Пунктом 2.2. вказаного "Порядку" передбачено, що для реєстрації місця проживання особа подає до територіального підрозділу ДМС України: письмову заяву про реєстрацію місця проживання; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Також подаються документи, що підтверджують: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання.

Пунктом 2.5. вказаного "Порядку" встановлена заборона вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

Зазначеним "Порядком" затверджено зразок заяви про реєстрацію місця проживання в Україні (додаток № 5). Водночас, це лише зразок заяви, який повинен допомагати громадянам з їх відповідними зверненнями до органу реєстрації і ніяким чином не перешкоджає зверненню громадян з питання їх реєстрації з письмовими заявами іншої форми та не є і не може бути підставою для не вирішення питання щодо реєстрації місця проживання громадян України.

Крім того, вказана заява ОСОБА_1 про реєстрацію її місця проживання складена і подана до Орджонікідзевського РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області у відповідності та за зразком, передбаченим вказаним "Порядком".

Відповідно до ст. 58 Житлового кодексу Української РСР, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Відповідно до ст. 64 Житлового кодексу Української РСР, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо ці особи перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

Статтею 65 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до ч. ч. 4, 4 ст. 9 Житлового кодексу Української РСР, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Із вищевикладених вимог чинного законодавства України вбачається, що ордер є єдиним документом, який надавав право ОСОБА_1 та членам його родини лише вселитися в надане їм для проживання жиле приміщення.

При цьому, встановлена п. 69 "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР", затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 року року № 470, дійсність ордеру всього протягом 30 днів застосовується лише на строк вселення в надане житлове приміщення та закінчення цього строку ніяким чином не впливає на реєстрацію місця проживання, оскільки при вселенні в надане жиле приміщення особа повинна здати цей ордер у житлово-експлуатаційну організацію.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 фактично проживає з 1991 року за адресою: АДРЕСА_1, а також, що відповідно до ордеру № 931, виданого 19.04.1993 року Харківською КЕЧ району, та ордеру № 4, виданого 08.02.2013 року виконавчим комітетом Кулиничівської селищної ради, вона є наймачем цього жилого приміщення, а ці ордера підлягали здачі у житлово-експлуатаційну організацію, тому реєстрація місця проживання ОСОБА_1 повинна здійснюватися Орджонікідзевським РВ у місті Харкові ГУДМС України в Харківській області на підставі того, що вона фактично є основним наймачем цього жилого приміщення, в якому бажає зареєструвати своє місце проживання.

Отже, враховуючи, що квартира за адресою: АДРЕСА_1, надавалася ОСОБА_1 у встановленому Житловим кодексом Української РСР порядку, тому вона має право користуватися вказаним житловим приміщенням.

Так, з письмових доказів справи вбачається, що ОСОБА_1 фактично та дійсно проживає з 1991 року за адресою: АДРЕСА_1, тобто за адресою, яка вказана в ордері № 4 від 08.02.2013 року, та за якою ОСОБА_1 просила Орджонікідзевський РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області у своєї заяві зареєструвати її місце проживання.

При цьому, будь-якого спору щодо проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, немає.

Факт постійного проживання ОСОБА_1 з 1991 року по теперішній час на законних підставах за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується наступними документами:

- ордером № 931, виданим 19.04.1993 року Харківською КЕЧ району;

- рішенням виконавчого комітету Кулиничівської селищної ради № 34 від 30.01.2013 року, відповідно до якого ОСОБА_1 надано дозвіл на закріплення за нею житла за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1;

- ордером № 4, виданим 08.02.2013 року виконавчим комітетом Кулиничівської селищної ради;

- актом комісії за участю депутата Кулиничівської селищної ради Євтушенко С.В., відповідно до якого ОСОБА_1 дійсно проживає з 1991 року за адресою: АДРЕСА_1 (копія акту додається);

- заявами сусідів гр. ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_10, відповідно до яких ОСОБА_1 дійсно проживає за вказаною адресою з 1991 року по теперішній час.

Суд зазначає. що норми ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" саме зобов'язують особу протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання, а не надають її право на здійснення реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що Орджонікідзевським РВ у місті Харкові ГУДМС України в Харківській області у межах спірних правовідносин допустив протиправну бездіяльність, оскільки при наявності правових підстав не здійснив реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкта владних повноважень, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому допустила протиправну бездіяльність, а від так, позов підлягає задоволенню шляхом визнання такої бездіяльності неправомірною та зобов"язання відповідача вчинити дії, направлені на поновлення прав, свобод та інтересів позивача, про які він просить, оскільки таким чином буде дотримано принцип повного захисту останніх, згідно до положення ч. 2 ст. 11 КАСУ.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Орджонікідзевського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо не вирішення питання про реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов"язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Орджонікідзевського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області вчинити дії щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06.03.2015 року.

Суддя Самойлова В.В.